Відмінності між версіями «Боден, Жан»

Рядок 60: Рядок 60:
  
 
Виклав власну геополітичну теорію, розроблену ним у книзі «Метод легкого вивчення історії» («Methodus ad facilem historiarum cognitionem», 1566). Зокрема, стверджував, що кліматичні умови детермінують властивості людей, а останні, своєю чергою, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми держави: народи північних країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії.
 
Виклав власну геополітичну теорію, розроблену ним у книзі «Метод легкого вивчення історії» («Methodus ad facilem historiarum cognitionem», 1566). Зокрема, стверджував, що кліматичні умови детермінують властивості людей, а останні, своєю чергою, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми держави: народи північних країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії.
 +
 +
У творі «Відповідь Ж. Бодена на парадокси М. де Малестройта» («Réponse de J. Bodin aux Paradoxes de M. de Malestroit», 1568) Боден запропонував один із найперших наукових аналізів явища [[Інфляція|інфляції]], невідомого до 16 ст. У той час відбувалося надходження дорогоцінних металів з Нового Світу, що в панівних поглядах того часу, мало принести загальну користь економічному розвитку. Боден натомість доводив, що збільшення грошової маси в обігу без зростання кількості товарів призводило до росту цін. Його погляди заклали основу кількісної [[Грошові теорії|теорії грошей]].
  
 
Захищав свободу віросповідань. За книгу «Бесіда сімох» («Colloquium heptaplomeres: Des secrets cachez des choses sublimes entre sept scavans qui sont de differens sentimens», 1593) зазнав звинувачень в [[атеїзм]]і.
 
Захищав свободу віросповідань. За книгу «Бесіда сімох» («Colloquium heptaplomeres: Des secrets cachez des choses sublimes entre sept scavans qui sont de differens sentimens», 1593) зазнав звинувачень в [[атеїзм]]і.
 +
 
==Значення==
 
==Значення==
 
Потрактовував суверенність як сутність держави та умову інтеграції людей в єдину спільноту, а суверенні держави — як непорушний принцип улаштування людського світу.
 
Потрактовував суверенність як сутність держави та умову інтеграції людей в єдину спільноту, а суверенні держави — як непорушний принцип улаштування людського світу.

Версія за 10:07, 25 вересня 2022

Jean Bodin.jpg

Боде́н, Жан (фр. Bodin, Jean; 1530, м. Анже, тепер регіон Пеї-де-ла-Луар, Франція — 1596, м. Лан, тепер регіон О-де-Франс, Франція) — політичний мислитель, правознавець, економіст і державний діяч, засновник концепції державного суверенітету.

Боден, Жан

(Bodin, Jean)

Народження 1530
Місце народження Анже
Смерть 1596
Місце смерті Лан
Alma mater Тулузький університет
Місце діяльності Франція
Напрями діяльності право, політичні науки


Життєпис

Народився у багатодітній сім’ї негоціанта.

Навчався у монастирі кармелітів у м. Анже, де був послушником, згодом поглибив знання з теології, філософії, класичних мов у м. Парижі. 1549 отримав звільнення від чернечих обітниць завдяки втручанню єпископа Анже.

1549 поїхав до м. Парижа, де почав навчання в Паризькому університеті та Collège des Quatre Langues (тепер Collège de France). Юридичну освіту здобув у Тулузькому університеті (навчався з 1551), а потім деякий час викладав там право.

З 1561 мав адвокатську практику в м. Парижі, у 1567 — заступник прокурора в м. Пуатьє. У 1570 Карл IX призначив Бодена уповноваженим з питань реформи лісів Нормандії.

З 1571 — на службі у герцога Франсуа Алансонського, одного з претендентів на престол. Після провалу прагнень принца Франсуа зійти на престол, Боден виголосив про свою вірність новому королю Генріху III. З 1576 по 1579 — був членом Академії палацу, першого прообразу Французької академії.

1581 супроводжував принца Франсуа, герцога Анжуйського в поїздці до Англії, відвідав англійський парламент. В Англії дізнався, що Кембриджський університет використовує його працю «Шість книг про республіку», це спонукало зробити латинський переклад праці, щоб зробити її доступнішою для іноземних читачів.

Після смерті принца Франсуа у 1584 Боден — королівський прокурор у м. Лані.

Помер під час епідемії чуми.

Науковий доробок

В історію правової думки увійшов як теоретик державного суверенітету, основні погляди з цього питання виклав у своїй головній праці «Шість книг про республіку» («Les Six Livres de la République», 1576). Вважав, що держава виникає не за добровільним договором, а шляхом встановлення панування однієї соціальної групи над іншою через насильство та завоювання.

Уперше визначив суверенітет як головну ознаку держави, її «абсолютну і постійну владу». Ця влада, на думку Бодена, не обмежується жодними законами, може бути властива як монархії, так і республіці. Проте найправильнішою формою держави Боден вважав монархію, де правитель здійснює владу «за власним правом». Негативно ставився до тиранії та аристократії, вважав, що «серед аристократів мало розумних і далекоглядних людей», а демократію критикував за розпорошеність влади та занепад загальної справи.

Виділив п’ять сутнісних ознак суверенітету:

  • видання законів, адресованих усім без винятку підданим (див. Підданство) і установам держави;
  • вирішення питань війни та миру;
  • призначення посадових осіб;
  • запровадження та функціонування найвищого суду;
  • помилування.

Розрізняв поняття суверенітету та управління: суверенітет є неподільним, а в управлінні можуть брати участь різні верстви населення. Відкидав ідею змішаної форми держави. Використовуючи тезу Аристотеля, стверджував, що держава в загальноправовому розумінні — це правове управління багатьма батьківщинами.

Приватну власність вважав недоторканною, оскільки вона існувала до суверена. Недоторканними є також деякі особисті права людини та сімейні відносини. Всі ці складники Боден відносив до права природного, на яке не повинен посягати правитель (суверен), котрий «мусить залишати підданим природні свободи та власність». За Боденом, правитель, який посягає на власність і родину, визнається тираном і заслуговує навіть смерті. Усвідомлюючи небезпеку перетворення абсолютної влади на свавілля, Боден виступав за обмеження суверена як носія державної влади «божественними», «природними» та «людськими законами, спільними для всіх народів».

Виклав власну геополітичну теорію, розроблену ним у книзі «Метод легкого вивчення історії» («Methodus ad facilem historiarum cognitionem», 1566). Зокрема, стверджував, що кліматичні умови детермінують властивості людей, а останні, своєю чергою, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми держави: народи північних країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії.

У творі «Відповідь Ж. Бодена на парадокси М. де Малестройта» («Réponse de J. Bodin aux Paradoxes de M. de Malestroit», 1568) Боден запропонував один із найперших наукових аналізів явища інфляції, невідомого до 16 ст. У той час відбувалося надходження дорогоцінних металів з Нового Світу, що в панівних поглядах того часу, мало принести загальну користь економічному розвитку. Боден натомість доводив, що збільшення грошової маси в обігу без зростання кількості товарів призводило до росту цін. Його погляди заклали основу кількісної теорії грошей.

Захищав свободу віросповідань. За книгу «Бесіда сімох» («Colloquium heptaplomeres: Des secrets cachez des choses sublimes entre sept scavans qui sont de differens sentimens», 1593) зазнав звинувачень в атеїзмі.

Значення

Потрактовував суверенність як сутність держави та умову інтеграції людей в єдину спільноту, а суверенні держави — як непорушний принцип улаштування людського світу.

Окрім незаперечного загального впливу поглядів Бодена на розвиток правової думки, його теорія державного суверенітету відіграла істоту роль у визначенні меж втручання держави та влади в особисте життя людини.

Праці

  • Œuvres philosophiques de Jean Bodin. Paris : Presses universitaires de France, 1951. 473 p.
  • Les six livres de la République : en 6 t. Paris : A. Fayard, 1986.

Література

  1. Goyard-Fabre S. Jean Bodin et le droit de la République. Paris : PUF, 1989. 310 p.
  2. Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. Харків : Консум, 2005. 431 c.
  3. Туренко О. С. Модерні пошуки синхронізації індивідуального і колективного – візії Ж. Бодена // Наука. Релігія. Суспільство. 2014. № 1. С. 41–46. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/86996/07-Turenko.pdf?sequence=1
  4. Lloyd H. A. Jean Bodin: «this Pre-eminent Man of France». Oxford : Oxford University Press, 2017. 311 p.
  5. Maloy J. S. Bodin’s Puritan Readers and Radical Democracy in Early New England // Journal of the History of Ideas. 2017. Vol. 78. № 1. Р. 1–25.

Автор ВУЕ

О. В. Бабкіна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бабкіна О. В. Боден, Жан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боден, Жан (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.08.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶