Адам

Створення Адама. Художник Мікеланджело, Сікстинська капела, Ватикані, 1508—1512

Ада́м (іврит אדם, буквально — людина; однокореневе з івр. אדמה — земля і אדום — червоний; грец. Ἀδάμ; араб. آدم) — в авраамічних релігіях — перша людина на Землі, від якої походить людство; в Корані, крім того, перший пророк Аллаха.

За Біблією, на шостий день творення світу (див. Креаціонізм) Бог створив людину «з пороху земного» як сукупну людську істоту — єдність чоловічого та жіночого начал: «Бог на Свій образ людину створив,.. як чоловіка та жінку…» (Буття, 1:27, 2:7), «дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею» (Буття 2:7). Наділивши душею, тобто виділивши Адама з усього живого, Господь поставив його панувати «над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі» (Буття, 1:26). Адам був оселений в Едемському саду, який мав доглядати і де міг брати всі плоди, крім із Дерева пізнання добра і зла.

Щоб Адам не був самотнім, Бог узяв від нього ребро і перетворив на жінку — «чоловікову», «бо взята вона з чоловіка» (Буття, 2:22, 2:23), яку згодом Адам назвав Євою.

Гріхопадіння (див. Перворідний гріх) роз’єднало Адама з Богом і зробило гріховними всі подальші покоління. Разом із Євою Адам був покараний за те, що скуштував заборонений плід: був вигнаний із Раю, став смертним і приреченим на важку працю протягом усього життя (Буття, 3:17–24).

В апокрифічній традиції Адам зображується прощеним, привратником потойбічного світу тощо. У Біблії в контексті міркувань про воскресіння мертвих, переродження тіла (від тіла звичайного до тіла духовного) розрізнюється перший Адам (першолюдина) і останній Адам (Ісус Христос): «Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий (Кор.1 15:45).

Постать Адама — прабатька людства, що згрішив проти Бога, в усі часи викликала як поклоніння, так і дискусії. Наприклад, його послідовниками були адаміти — члени релігійної секти.

Образ Адама відображений у багатьох творах світового мистецтва: диптих «Адам і Єва» (1507) А. Дюрера; фреска «Створення Адама» (бл. 1511) Мікеланджело; ораторія «Створення світу» Й. Гайдна; п’єса «Адам і Єва» М. Булгакова; комедія «Створення світу та інші справи» А. Міллера та ін.

Література

  1. Зыков В. С. Индивидуальный «Адам» и «человек» как родовое понятие в повествованиях о сотворении человека (Быт. 1–2 и родственные тексты) в еврейской и греческой Библии // Индоевропейское языкознание и классическая филология - XXI: Материалы чтений, посвященных памяти профессора Иосифа Моисеевича Тронского "Индоевропейское языкознание и классическая филология - XXI" / Отв. редактор Н. Н. Казанский. Санкт-Петербург: Наука, 2017. С. 287-293.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Адам // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адам (дата звернення: 3.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶