Амурська область
Аму́рська о́бласть (рос. Амурская область) — суб’єкт Російської Федерації.
Амурська область (Амурская область) | |
---|---|
Тип | область |
Адміністративний центр | Благовєщенськ |
Країна | Росія |
Площа (кв. км) | 361908 |
Чисельність населення (тис.осіб) | 798 |
Густота населення (осіб на кв.км) | 2,2 |
Найбільші міста | Благовєщенськ, Бєлогорськ, Свободний, Тинда |
Адміністративні кордони | Забайкальський край, Саха (Якутія), Хабаровський край |
Міжнародні кордони | Китай (держава) |
Зміст
Географічне положення
Область розташована на Далекому Сході Росії.
Межує з Китаєм (по р. Амуру), Забайкальським краєм, Республікою Саха (Якутія) та Хабаровським краєм.
Адміністративно-територіальний поділ
Включає 20 районів та 9 міських округів.
Адміністративний центр — м. Благовєщенськ.
Територія — 361,9 тис. км2.
Історична довідка
Корінне населення у 15–17 ст. — даури. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. Маньчжурія), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У тайзі добували цінних хутрових звірів, шукали золото й срібло. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амуру між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.
Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після жовтневого перевороту у Росії 1917 входила до складу буферної Далекосхідної республіки, 1922 увійшла до Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР). Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — область у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів ГУЛАГу.
Природа
Рельф і корисні копалини
Переважна частина області гориста, зайнята відрогами Станового хребта. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана.
На південному заході — Амурсько-Зейська рівнина, на південному сході — Зейсько-Буреїнська рівнина.
Є родовища вугілля бурого.
Ґрунти
На півдні поширені специфічні чорноземоподібні ґрунти — амурські бруніземи, а також бурі лісові, алювіальні ґрунти. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти.
Річки
В Амурській області багато річок. На півдні протікає р. Амур, у яку впадають повноводні річки Зея та Бурея. Великі притоки Зеї — Селемджа, Уркан. Улітку на річках басейну Амуру часті паводки, повʼязані з інтенсивнимим опадами, які приносять мусони.
На притоках р. Амуру вище ГЕС створені водосховища — Зейське (площа — 2,5 тис. км2) та Бурейське (площа — 0,7 тис. км2).
Клімат
Клімат різко-континентальний. Зими суворі (температури — від -30 °С до -33 °С), улітку не перевищують +18 °С. Зейсько-Буреїнська рівнина — найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня — -21 °С, липня — +22 °С, кількість опадів — 560 мм/рік).
Рослинний та тваринний світ
Поширена мерзлота вічна. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна тайга. У деревостанах переважно модрина Гмеліна (даурська), також ялина сибірська та аянська, сосна, береза. У горах виражена поясність висотна: тайга, гірська лісотундра, гольцова тундра. На півдні — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специфічними далекосхідними видами (липа амурська, дуб монгольський, бархат амурський, ліани). На півдні — лісостеп, переважно розораний.
Фауна різноманітна — бурий ведмідь, лисиця, соболь, білка, лось, ізюбр (справжній олень, підвид оленя благородного) та інше, на півдні — кабан, довгохвостий ховрах.
Населення
Загальна кількість населення — 798 тис. осіб, густота — близько 2,2 особи на км2 (2018, оцінка).
Склад населення за етнічними групами (2010, перепис): росіяни (93 %), українці (2 %) та інші. Переважає російська мова.
За віковими групами: до 14 років — 17 %, 15–64 роки — 73 %, 65 років і більше — 10 %. За статевими групами: жінки (53 %), чоловіки (47 %).
Природне скорочення населення — 0,1 ‰ (2014, оцінка). Порівняно з 1989 населення зменшилося більш як на 200 тис. осіб. 2/3 області — малозаселені тайгові райони. Найбільше місто — Благовєщенськ (225 тис. осіб). Населення міст і селищ уздовж Байкало-Амурської магістралі з 1991 скоротилося майже вдвічі.
Господарство
Промисловість
Основні галузі — енергетика та лісове господарство. В Амурській області споруджені ГЕС: Бурейська (2 010 МВт), Зейська (1 330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого родовища вугілля бурого працює Райчихинська ДРЕС, в обласному центрі — Благовєщенська ТЕЦ.
Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенську — «Амурський металіст» (гірниче машинобудівне), судноверф, підприємства харчової промисловості; у м. Свободному — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорську — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.
Сільське господарство
Важливе значення для Далекого Сходу РФ має агропромисловий комплекс області. Щорічно заготовляють понад 1,6 млн м3 деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). У південних районах розвинене рослинництво — 75 % посівних площ під соєю, також вирощують пшеницю, ячмінь, овес, бобові; менше — тваринництво (переважно свинарство, птахівництво).
У сільському господарстві зростає частка китайських працівників.
Сфера послуг
Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією Хейлунцзян (КНР).
Транспорт
Стратегічне значення мають залізниці: Транссибірська — на Півдні та Байкало-Амурська (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, річковий транспорт. Аеропорти — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).
На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений космодром «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків штучних супутників Землі. 2010 розпочато будівництво нового космодрому — «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
В обласному центрі діє Всеросійський науково-дослідний інститут сої, Амурський науковий центр Далекосхідного відділення Російської академії наук, Ботанічний сад-інститут.
В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та професійно-технічні училища.
Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.
Культура та мистецтво
Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий театри, телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.
Література
- Амурская область: Природа, экономика, культура, история. Благовещенск, 1974;
- Амурская область: водные ресурсы и основы региональной водохозяйственной деятельности / Под ред. В. Н. Заслоновского. Екатеринбург; Чита, 2005;
- Амурская область : в 4 ч. Хабаровск, 2008; Амурская область: история и современность : в 2 ч. / Под ред. В. Н. Абеленцева. Благовещенск, 2009;
- Амурская область: события и факты. Благовещенск, 2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Амурська область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амурська область (дата звернення: 8.05.2024).