Анастасій ІІ

Pope Anastasius II.jpg

Анаста́сій ІІ (лат. Anastasius ІІ; італ. Anastasio ІІ; дата народження невідома, м. Рим, тепер Італія ― 19.11.498, м. Рим, тепер Італія) — церковний діяч, 50-й Папа Римський (24.11.496 ― 19.11.498).

Анастасій ІІ

(Anastasius ІІ)

Місце народження Рим
Смерть 19.11.498
Місце смерті Рим
Місце поховання Рим
Напрями діяльності релігія, церковне управління

Життєпис і діяльність

Походив із сім’ї священника.

Відомий невдалою спробою подолати так звану Акакіянську схизму, що розділила західне та східне християнство з 494. Обрання Анастасія ІІ на Святий престол відбувалося в умовах гострих дискусій у середовищі римської аристократії та вищого католицького духовенства щодо примирення між Римською і Константинопольською церквами. Його попередники ― Фелікс ІІІ та Геласій І проводили політику конфронтації і непримиренності щодо Східної церкви й особисто до Константинопольського патріарха Акакія. Останнього було звинувачено в єресі й відлучено від церкви Феліксом ІІІ.

Одразу після інтронізації Анастасій ІІ направив легатів до Константинопольського імператора Анастасія І із посланням, де висловлював надію на поновлення християнської єдності. Папа поділяв звинувачення патріарха Акакія в гетеродоксії, однак не відмовляв тому у патріаршому служінні й підтвердив чинність здійснених ним рукопокладень і хрещень. Як аргумент, Анастасій ІІ наводив у листі тезу Августина Аврелія, яка стала доктриною Католицької церкви, про незалежність чистоти таїнства від духовної особи, що його здійснила (благодать тут порівнюється з променями сонця, які лишаються чистими, навіть проникаючи в найбрудніші місця). Також висловив сподівання, що після смерті патріарха Акакія відкриються нові можливості до поновлення спілкування між Римом і Константинополем.

Наприкінці понтифікату папа відновив порушені стосунки з Фесалонікійським архієпископом Андреєм (прибічником Акакія), який постраждав від Геласія І, та визнав правдивість і щирість його представника ― диякона Фотіна, уповноваженого вести перемовини з Римською церквою.

Оцінки сучасників

Поведінка Папи була засуджена в церковних колах і спровокувала новий конфлікт між ворожими фракціями в Римській церкві. Спроби відновити відносини з Константинополем стали підставою для звинувачення в зраді інтересів Західної церкви. Недоброзичливці витлумачили раптову смерть Анастасія ІІ як факт кари Божої; його ім’я не було включене до католицького мартирологу.

Згаданий у «Божественній комедії» Данте як єретик, поміщений у шосте коло пекла (хоча дослідники Данте вважають це помилкою через схожість імен папи та візантійського імператора Анастасія І).

Збереглося послання Анастасія ІІ до єпископів Галлії, присвячене богословській проблемі походження душі.

Анастасій ІІ похований в атріумі першої (Констянтинової) базиліки ансамблю Собору Святого Петра в м. Римі.

Цитата

Ми пругом вужчим перейшли й тіснішим,
Який складався з диких валунів,
Спинившись над проваллям ще жахнішим.
Від смороду, який весь час валив
З безодні чорної невпинним плином,
З нас кожен заховатися волів
За віко гробу з написом нетлінним:
«Це папи Анастасія тюрма,
Що впав у єресь слідом за Фотіном».

 (Данте. Божественна комедія. Пер. з іт. Є. Дроб’язка. Цит. за: Данте. Божественна комедія. Харків : Фоліо, 2017. 608 с.).


Література

  1. Kelly J. N. D. Encyklopedia papieży. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1997. S. 74–75.
  2. McBrien R. P. Lives of the Popes: The Pontiffs from St. Peter to John Paul II. San Francisco : Harper, 2000. 528 р.
  3. Анастасий ІІ // Католическая энциклопедия : в 5 т. Москва : Издательство Францисканцев, 2002. Т. 1. С. 223–224.
  4. Данте А. Божественна комедія / Пер. з іт. Є. Дроб’язка. Харків : Фоліо, 2017. 608 с.
  5. Loomis L. R. The Book of the Popes. New York : Nova Science Publishers, 2018. 256 p.
  6. Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 1. 392 с.

Автор ВУЕ

С. І. Присухін

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Анастасій ІІ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анастасій ІІ (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.01.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶