Анджар

Анджар
Анджар
Анджар

Анджа́р (араб. عنجر‎) — архітектурний комплекс однойменного міста епохи Омеядів (8 ст.), розташований на території Лівану; пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1984).

Історична довідка

Місто Анджар засноване в період правління в Арабському халіфаті Валіда І Абд аль-Маліка (705–715), халіфа з династії Омеядів. Назва міста походить від джерела прісної води, розташованого за 3 км на північний схід від поселення. В античності водойма була відома як «джерело Герри», арабське населення регіону називало її «айн Герра», «айн Жара», «айн аль-джаар» («вода зі скелі»).

Анджар збудований у східній частині долини Бекаа між горами Лівану та Антилівану, приблизно за 58 км на схід від теперішньої столиці Лівану ― м. Бейрута. У місті було розміщено таємну резиденцію та літній палац халіфа Валіда І і його спадкоємців.

Упродовж 30 років Анджар бурхливо розвивався завдяки розташуванню на перетині важливих торговельних шляхів, що з’єднували м. Бейрут і Дамаск та м. Хомс через долину Бекаа з м. Тиверіадою на березі Тиверіадського озера (Галілейського моря).

Після падіння династії Омеядів у Арабському халіфаті м. Анджар було частково спустошене та полишене мешканцями, а його територія перетворилася на болотисту місцевість. Дослідники припускають, що в околицях м. Анджара було розташоване стародавнє м. Халціс (його руїн не знайдено).

Археологічні розвідки в районі ранньосередньовічного Анджара розпочалися під керівництвом Головного управління старожитностей Лівану 1943 з осушення та меліорації боліт. Розкопано основну частину території міста, що охоплювала 114 000 м2, та відновлено деякі пам’ятки.

Характеристика

У плані старе місто є прямокутником зі сторонами 385 і 350 м. Анджар оточений оборонною стіною у 2–4 м завтовшки, збудованою зі суміші глини та щебеню, оснащеною 40 оборонними баштами. Кожна стіна мала масивну браму, оточену портиками. Уздовж стін зі внутрішньої сторони вишиковувалися колони, які утворювали ніші.

Двома головними вулицями, розташованими перпендикулярно одна до одної, місто було поділене на чотири великі квартали. Вулиці сполучали протилежні брами. Уздовж кожної облаштовано кам’яний жолоб для води та колектор.

У місці перетину вулиць підносився тетрапілон — архітектурний ансамбль із чотирьох колон, що нагадував давньоримські тріумфальні арки. Уздовж вулиць тягнулася аркада (завширшки 5 м). Під нею — численні крамниці торговців, що забезпечували місто провізією. Археологами віднайдено понад 600 таких магазинів.

Головні вулиці Анджара чітко зорієнтовані в напрямках Північ–Південь (довша) та Захід–Схід (коротша). Житлові квартали, палаци, мечеті та громадські будівлі розташовувалися у південно-західній частині міста, а в його північно-західній частині були загони для худоби.

1949 розпочато розкопки великого палацу халіфа. Це кількаповерховий комплекс із внутрішнім двором площею 40 м2. На північ від великого палацу археологи віднайшли рештки мечеті розмірами 45 на 32 м. Храм мав два публічних входи та один приватний — для халіфа.

Загалом в Анджарі розкопано три палаци, мечеті, два комплекси громадських бань з мозаїками, ринок та два з чотирьох житлових квартали. Дослідники виявили на стінах міста понад 60 написів і графіті, які дозволяють датувати окремі події розвитку міста.

Значення

Руїни палацу Валіда I та прилегла до них територія — виняткова за збереженістю пам’ятка архітектури й містобудування епохи Омеядів, що продовжує традицію «палаців-міст» Стародавнього Сходу.

Література

  1. Anjar // UNESCO. 1984. URL:http://whc.unesco.org/en/list/293
  2. Chehab H. K. On the Identification of ‘Anjar (‘Ayn al-Jarr) as an Umayyad Foundation // Muqarnas: An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World : in 36 vol. Leiden : E. J. Brill, 1993. Vol. 10. P. 42–48.
  3. Ansary A., Muaikel K. The City in the Arab World in Light of Archaeological Discoveries: Evolution and Development / Ed. by A. R. Ansary, K. I. Muaikel, A. M. Alsharekh et al. Riyadh : Abdul Rahman Al-Sudairy Foundation, 2008. 204 p.
  4. Deliyannis D., Dey H., Squatriti P. Fifty Early Medieval Things: Materials of Culture in late Antiquity and the Early Middle Ages. Ithaca; New York : Cornell University Press, 2019. 264 p.

Автор ВУЕ

Ю. О. Гоман


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гоман Ю. О. Анджар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анджар (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶