Андреєва, Олена Федорівна
Андре́єва, Олен́а Фе́дорівна (15.06.1914, м. Петроград, тепер м. Санкт-Петербург, Російська Федерація — 06.06.2007, м. Київ, Україна) — композитор, музикознавець, педагог.
|
Андреєва, Олена Федорівна | |
|---|---|
| Народження | 15.06.1914 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 06.06.2007 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво, музикознавство, викладання |
Життєпис
Народилася у робітничій родині (батько — токар, мати — швачка).
Закінчила семирічну загальноосвітню школу (1929) та музичну школу для дорослих м. Луганська. Працювала на паровозобудівному заводі у цьому ж місті, очолювала сектор художньої самодіяльності. 1928 написала дитячу оперу «Лісова казка», здійснила її постановку на самодіяльній сцені (збереглося лише лібрето твору).
1936 вступила одразу на 4-й курс Київського музичного училища (тепер Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра). 1937 зарахована до Київської консерваторії (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) на два факультети: композиторський (клас Л. Ревуцького) та історико-теоретичний. Працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін у Студії вихідного дня при Київській консерваторії (1939–1941).
У 1944−1947 служила в Управлінні Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, керувала самодіяльним ансамблем пісні й танцю при загоні регулювальників вуличного руху. За сумісництвом працювала викладачем теоретичного відділу Київського музичного училища (1944–1946). У 1945 закінчила з відзнакою Київську консерваторію. Член Спілки композиторів УРСР (з 1945).
З 1945 по 1967 — викладач музично-теоретичних дисциплін у Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. М. В. Лисенка, доклала чимало зусиль для відкриття теоретичного відділу (1951). Серед її учнів — Т. Бондаренко, Г. Мокрієва, Л. Дичко, І. Пясковський, Л. Хіврич, М. Копиця, Л. Кухтіна, А. Бутук та ін.
Від 1960 працювала музичним редактором Української філії видавництва «Радянський композитор», з 1963 — редактором, завідувачем редакції видавництва «Мистецтво», у 1967–1990 — редактором, старшим редактором, завідувачем редакції інструментальної музики видавництва «Музична Україна». Підготувала до друку багатотомні зібрання творів В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського. Авторка Каталогу рукописного фонду музичної спадщини Л. Ревуцького (1994).
Здійснила поновлення авторського тексту за оригіналом та підготовку до видання партитури опери «Тарас Бульба» М. Лисенка.
Тривалий час О. Андреєва була консультантом Центрального будинку народної творчості, співпрацювала із самодіяльними колективами.
Творчість
У творчості О. Андреєвої, що розвивалась у річищі традицій вітчизняного мистецтва, переважають жанри камерної музики. Її композиціям притаманна лірична та лірико-епічна образність, щирість, задушевність та експресивність висловлювань; музична мова вирізняється мелодійністю, свіжістю гармоній, фактурним розмаїттям, тісним зв’язком з українською народною пісенністю.
Твори: «Урочиста увертюра» для симфонічного оркестру (1945), кантата «Слава жінкам-трудівницям» (у співавторстві з Ю. Рожавською та Л. Левитовою); бл. 30 хорових творів, серед яких «Наймичка» (1937), «Три шляхи» (1939) на слова Т. Шевченка; струнний квартет (1940); для фортепіано — дві сюїти (1938, 1943), прелюдії (1937, 1940), Фантазія на тему опери «Тарас Бульба» М. Лисенка (1943), бл. 40 п’єс; інструментальні твори для скрипки, флейти, труби, бандури, баяна («Романс» для труби і фортепіано, «Концертна полька» для бандури, обидва — 1957 тощо); понад 20 пісень та романсів («Дівчина в шинелі» на слова О. Суркова, 1945; «В білім цвіті черемші кругом» на слова Є. Будницької, 1961; «Флотська танцювальна» на слова А. Красовського, 1963; «Пісня агіткультбригад» на слова В. Юхимовича, 1964 та ін.); обробки народних пісень, перекладення власних творів і творів інших композиторів.
Музично-теоретичні праці: «Основи музичної грамоти» (1953), кілька разів перевидавалася; «Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру: Довідник» (1985); «Музичний словник» (журнал «Соціалістична культура»; 1960−1969); «Таблиці з нотної грамоти для учнів 1–4 і 5–6 класів музичної школи» (1959, 1960, 1963).
Додатково
Захоплювалась малюванням, у 1960-х навчалася в образотворчій студії при Жовтневому палаці культури. Роботи О. Андреєвої, більшість з яких тематично пов’язані з музичним мистецтвом, експонувалися на виставках самодіяльних художників («Шевченко серед композиторів Петербурга», «Заняття з професором С. Вільконським» та ін.).
Праці
- Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. Київ : Музична Україна, 1985. 72 с.
- Основи музичної грамоти. 5-те вид., випр. і допов. Київ : Музична Україна, 1993. 136 с.
Література
Найдюк О. Портрет з архіву: Історія Олени Андрєєвої // Музика. 2012. № 3. С. 22–25.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
