Антеїзм

Антеї́зм — світоглядна парадигма нерозривного зв’язку людини з рідною землею («землею-матір’ю»), природою.

Походження терміну

Термін походить від імені давньогрецького міфологічного персонажа — велетня Антея, сина богині землі Геї. Могутній гігант був нездоланним, доки стояв на матері-землі чи торкався неї, щоразу оновлюючи тим свої сили. Був поборений Гераклом, який переміг, відірвавши Антея від землі. У мистецтві та філософії образ Антея став символом зв’язку людини з життєдайною силою рідної землі. Підвалини антеїзму шукають у древніх землеробських культах, аграрній культурі традиційних суспільств; пов’язують із поширенням на довколишній світ структур родинного життя, формуванням в етнічному світогляді архетипу Великої Матері — землі-годувальниці.

Як філософське поняття антеїзм вживається на позначення глибинного зв’язку, єдності людини й природи, а також принципу філософування, осмислення цього зв’язку.

Антеїзм як риса української ментальності

Антеїзм визнано важливою особливістю української ментальності, національного характеру та філософського світогляду (що не знімає питання про його іранську ґенезу). Сьогодні під антеїзмом розуміють широкий спектр ставлень і почуттів: культ матері-Землі, землі-годувальниці; сакралізацію землі, на якій споконвіку жили пращури; закоханість у природу рідного краю (екофілію); любов до землі-Батьківщини, мрію про волю і процвітання Української Землі; відчуття зрощення, злитості з природою, єдності макро- і мікрокосму; у мистецтві — лірично-поетичне, романтичне, пісенне відображення й переживання рідної природи; образ Землі як втілення народної душі.

З антеїзмом як рисою української ментальності пов’язують особливості психологічного складу українців; численні народні повір’я, звичаї і традиції; формування етнічної екологічної культури; ставлення до хліборобської праці як культурно-моральної цінності тощо.

Про антеїзм як сутнісну рису українського світогляду й етнопсихології міркували П. Куліш, Д. Чижевський, І. Мірчук, М. Костомаров, В. Янів, О. Кульчицька тощо. В антеїстичний світогляд укорінені філософські роздуми Г. Сковороди, І. Франка, М. Драгоманова, М. Шлемкевича, В. Липинського. Споглядання і переживання рідної природи, ставлення до землі як святині — основа творчості українських митців: Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Нечуй-Левицького, Ольги Кобилянської, Остапа Вишні, Богдана Антонича, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Уласа Самчука тощо. Архетип матері-батьківщини іноді вбачають і в українській національній символіці, зокрема кольорах українського прапора як символу неба й золотої пшеничної ниви (на противагу твердженням про варязько-геральдичні витоки політичної символіки русичів). Парадигма антеїзму набуває актуальності як складова екологічної етики, філософії природи, неорелігійних течій (див. Неорелігії) в умовах загострення глобальних проблем, протиріч і викликів техногенної цивілізації.

Ілюстрації Сергія Адамовича до повісті Ольги Кобилянської "Земля".

Література

  1. Гнатенко П. І. Український національний характер. Київ : «ДОК-К», 1997. 290 c.
  2. Кульчицький О. Світовідчуття українця // Українська душа. Київ, 1992. С. 48—65.
  3. Бичко Б. Ментальні особливості національної самосвідомості // Філософські обрії. Науково-теоретичний збірник. № 3. 2000. С. 104–114.
  4. Боровський М. Любов до природи як психологічний чинник окремішності українців // Україна: філософський спадок століть. Київ : Хроніка, 2000. № 37—38. С. 44—52.
  5. Чижевський Д. Філософські твори у чотирьох томах. Т. 1. Київ : Смолоскип, 2005. 402 с.
  6. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Київ : Знання, 2006. 341 с.
  7. Санівський О.М. Проблема антеїзму у творчій спадщині В. Сухомлинського // Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Вип. 114. Педагогічні науки. С. 231—236.
  8. Покотило А. Антеїзм як основа світогляду українців // Артанія. Альманах. 2007. Книга 10 (число перше 2008). С. 6—14.
  9. Мафтин Н. Антеизм как мировоззренческая основа новеллистического мышления Василия Стефаника и Григория Косынки. URL: http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/3597-anteyizm-jak-svitogljadna-osnova-novelistichnogo-mislennja-vasilja-stefanika-ta-grigorija-kosinki.html

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Антеїзм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антеїзм (дата звернення: 3.05.2024).



Оприлюднено


Оприлюднено:
05.09.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶