Ареталогія
Аретало́гія (Аретологія; грец. ἀρεταλογία, від грец. ἀρετή — звитяга, чеснота і грец. λόγος — слово, вчення) — багатозначний термін:
1) У давньогрецькій культурі (див. Греція Давня) — особливий літературний жанр: розповідь про дивовижні діяння богів, пророків, героїв (чудеса, зцілення, оживлення тощо); прозова версія гімну чи похвали. Відомий ще як «храмова легенда»; виголошенням ареталогій займалися спеціальні храмові служителі — аретологи (дійшли аретології на честь Асклепія, Ісіди, Серапіса, Александра Македонського та ін.). У римському світі (див. Рим Стародавній — складова риторики; перелік чеснот, достоїнств видатної людини (напр., опис Цицероном чеснот Гнея Помпея Великого); оповіді про діяння пророків, чудотворців, аскетів. Вважається джерелом євангельської апокрифічної літератури (див. Апокрифи) та християнської агіографії.
2) Розділ етики та морального богослов’я, що вивчає чесноти як цінності та принципи людської діяльності. Предметом дискусій філософів і богословів є природа моральності та людських чеснот; сутність, ієрархія та типологія чеснот; співвідношення етики чеснот і етики обов’язку, моральні колізії; зв’язок і суперечності індивідуальних і суспільних моральних цінностей; способи виховання чеснот; філософські й релігійні парадигми в етиці та ареталогії; співвідношення ареталогії з іншими дисциплінами теоретичної етики (деонтологією, фелінологією, танатологією, аксіологією), нормативною і прикладною етикою. Різні стратегії ареталогії ставали ставали засадами для формування альтернативних інституцій, спільнот, індивідуальних духовних практик (напр., Академія Платона, стоїки, аскетизм, ескапізм, контркультурні рухи тощо).
Література
- Макинтайр А. После добродетели / Пер. с англ. Екатеринбург : Деловая книга, 2000. 384 с.
- Артемьева О. Теоретические основания этики добродетели // Философия и этика / Под ред. Р. Г. Апресяна. Москва : Альфа-М, 2009. С. 433–445.
- Єрмоленко А. Соціальна етика та екологія. Гідність людини — шанування природи. Київ : Лібра, 2010. 418 с.
- Степанова О. А. Історичні типи культурної та філософської легітимізації етичних систем // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 1. С. 52–56.
Див. Аретологія
