Аруба

Прапор

Герб

Парламент

Аруба, вид на Ораньєстад

Ару́ба (нідерланд. та мовою пап’яменто — Aruba) — самоуправне державне утворення у складі Нідерландів, однойменний острів у Карибському морі.

Аруба (Aruba)
Столиця	Ораньєстад
Територія (кв.км)	180
Чисельність населення (тис.осіб)	112.1
Офіційна мова	нідерландська мова, пап’яменто
Грошова одиниця	арубанський флорин
Країни-сусіди	Венесуела, Кюрасао

Назва острова, можливо, походить від іспанських слів oro huba — тут було золото, або від індіанського oruba — добре розташований, або від індіанських слів оra — черепашка й oubao — острів, що означає острів черепашок.

Зміст

1 Географічне положення
2 Адміністративно-територіальний поділ
3 Державні символи
4 Історична довідка
5 Державний лад
6 Політичні партії
7 Участь у міжнародних організаціях
8 Природа
9 Населення
10 Господарство
11 Освіта і наука
12 Культура і мистецтво
13 Спорт
14 Література
15 Автор ВУЕ
16 Важливо!

Географічне положення

Аруба — найзахідніший острів групи Підвітряних островів в архіпелазі Малих Антильських островів. Лежить у південній частині Карибського моря, за 29 км на північ від узбережжя Венесуели й за 68 км від острова Кюрасао.

Острів має видовжену форму, 33 км завдовжки та 8 км завширшки.

Морські кордони з Венесуелою на півдні.

Води територіальні — 12 морських миль. Довжина берегової лінії — 68,5 км.

Територія — 180 км².

Адміністративно-територіальний поділ

Аруба не має адміністративно-територіальних одиниць.

Адміністративний центр — м. Ораньєстад.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн «Аруба — прекрасна земля» (мовою пап’яменто «Aruba Dushi Tera») прийнято 18.03.1976. Текст написав Х. Лампе (1920–2019), вальс Р. Вефера (1917–1977).

Державний прапор

Прапор Аруби синій, із двома вузькими горизонтальними жовтими смужками поперек нижньої частини, з чотириконечною червоною зіркою з білим контуром у верхньому лівому куті. Зірка символізує Арубу з її червоними ґрунтами й білими пляжами, її чотири кінці — основні мови (пап’яменто, голландську, іспанську, англійську), а також напрямки компаса (сторони світу) — позначення того, що мешканці Аруби походять з усього світу. Синій колір символізує карибські води й небо, смуги — дві основні спеціалізації економіки острова: туризм і природні ресурси (мінерали земних надр). Прийнято 1976.

Державний герб

Герб спроектовано 1955 в м. Амстердамі. Він складається із семи основних елементів: лев символізує силу, білий хрест — відданість вірі, лаврові листки — мир, алое — головний експортний продукт і джерело доходу країни, Ойберг — найвідоміша гора Аруби, рукостискання — добрі відносини Аруби зі світом, колесо — промисловість.

Офіційна мова

Офіційними мовами Аруби є нідерландська й пап’яменто (креольська суміш іспанської та португальської мов).

Грошова одиниця

Грошова одиниця — арубанський флорин.

Національне свято

Національне свято Аруби — День прапора (18 березня).

Історична довідка

До приходу європейців острів населяли індіанці з племені какетіо. Арубу відкрито іспанцями 1499.

1527 острів оголошено власністю Іспанії. 1636 його окупували голландці. Після 1770 сюди почали завозити африканських рабів.

Упродовж 1799–1802 і 1806–1816 острів перебував під окупацією англійців. 1816 Велика Британія повернула Арубу Нідерландам.

1845 Аруба увійшла до складу голландської колонії Кюрасао разом з островами Кюрасао, Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус і Сінт-Мартен. 1863 на Арубі скасовано рабство.

Від середини 19 ст. на острові почали вирощувати алое, і Аруба стала одним із головних експортерів алоїнової (кюрасаоської) гуми. У 1920-х побудовано два заводи для перероблення венесуельської нафти.

1954 державне утворення Аруба разом з іншими островами Нідерландських Антильських островів стало самоуправним.

1973 відбувся референдум, на якому більшість населення висловилася за отримання незалежності в рамках Королівства Нідерландів. 1977 на референдумі за незалежність проголосувало 82 % жителів Аруби. 1981 на черговій конференції в Нідерландах вирішено, що Аруба отримає незалежність у січні 1996, після десятирічного перехідного періоду.

01.01.1986 Аруба вийшла зі складу Нідерландських Антильських островів, ставши за конституцією автономною державою-членом Королівства Нідерландів.

Аруба досі не здобула повної незалежності, оскільки Нідерланди 1990 скасували такий намір через позицію тогочасного уряду острова, коли переважали противники виходу острова зі складу Королівства Нідерландів.

Державний лад

Державний статус Аруби — самоуправне державне утворення зі значною автономією у складі Королівства Нідерландів, у віданні яких — питання оборони й політики зовнішньої.

Статус Аруби в рамках Нідерландів визначається рамковою конституцією для членів Королівства — Хартією Королівства Нідерландів, прийнятою 1954. Власна конституція Аруби прийнята 1985.

Глава Аруби — король Нідерландів — представлений на острові губернатором. Виконавчу владу здійснює Рада міністрів. Вищий законодавчий орган — парламент Аруби, що складається з 21 депутата, які обираються на чотирирічний термін. Судова система Аруби ґрунтується на нідерландській. Діє, зокрема, Об’єднаний суд, що відповідає за судочинство в першій інстанції та апеляції. Суддів першої інстанції призначає король Нідерландів. Судом вищої апеляційної інстанції є Верховний Суд Нідерландів.

Політичні партії

Діють Народна партія Аруби, Народний виборний рух, Патріотична партія Аруби, Справжня демократія та інші.

Участь у міжнародних організаціях

Аруба — член Асоціації карибських держав (асоційований член), Карибського співтовариства (спостерігач), Міжнародної організації праці, Міжнародного валютного фонду, Інтерполу, ЮНЕСКО (асоційований член), Всесвітньої туристської організації (асоційований член), Міжнародної конфедерації профспілок, Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої метеорологічної організації.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Рельєф Аруби — горбистий. Найвища точка — гора Яманота (188 м).

Острів вулканічного походження, складений лавовими, кварцовими й вапняковими породами гірськими, оточений рифами.

Корисні копалини: туф вулканічний, вапняки, пісок.

Клімат

Клімат сухий тропічний.

Середньомісячні температури — +26–28 °С.

Середньорічна кількість опадів — 430–440 мм.

Внутрішні води

Річок і постійних водотоків немає.

Ґрунти

Ґрунти на острові сухі, кам’янисті, бідні на поживні речовини, з низьким умістом гумусу, червонуватого кольору, солонуваті.

Рослинний світ

Найбільш типовою є посухостійка чагарникова рослинність (див. Ксерофіти;Чагарники). Найпоширеніші рослини: кактусові, дерева діві-діві (Caesalpinia coriaria), алое, кокосова пальма, папайя, манго, карибські сосни, бугенвілея, гібіскус, плюмерія (див. Барвінкові), олеандр, лимон, мигдаль тощо.

Тваринний світ

У складі фауни 12 видів ссавців, 15 — плазунів (геконові та інші ящірки, змії), перелітні птахи. У печерах мешкають кажани. У прибережних водах живуть морські черепахи (бісса), морські окуні, риба-папуга, вугрові, морські ракоподібні тощо.

Охорона природи

Пам'ятки природи : природний парк національний Арікок (18 % площі острова; створено у 1960-х, статус національного — з 2000), де розташована гора Яманота, природний басейн, відокремлений від моря скелями, декілька печер. Один із символів острова — гора Ойберг (165 м). Від 1973 функціонує пташиний заповідник Бубалі (чаплі, мартини, водорізи, баклани, качки).

Населення

Загальна кількість населення (2019, оцінка) — 112,1 тис. осіб, густота — 623,2 особи на км².

Етнічний склад: переважно арубанці, близькі за походженням до венесуельців, які походять від індіанців, європейців і невеликої кількості негрів. Проживають також голландці, іспанці, португальці, італійці, євреї, сирійці, ліванці, китайці, вихідці з інших островів Карибського моря, Колумбії й Венесуели тощо.

Мовою пап’яменто розмовляє 68,3 % населення (2010, оцінка).

Населення переважно сповідує католицизм (75,3 %), є прихильники протестантизму (7 %), індуїзму, ісламу, конфуціанства і юдаїзму (2010, оцінка).

Народжуваність — 12,1 ‰, смертність — 8,7 ‰, темп приросту населення — 1,19 % (2020, оцінка).

Серед найбільших міст (2010, перепис) — Ораньєстад (28,2 тис. осіб).

Вік (роки)	Частка (%)	Кількість осіб
		Чоловіки	Жінки
0–14	17,6	10 110	9 669
15–24	11,8	6 750	6 457
25–64	56	29 191	33 587
65 і старше	14,6	7 020	9 406

Господарство

Промисловість

Промисловість представлено нафтопереробкою, виробництвом харчових продуктів, сигарет, мила, екстракту алое. Функціонують невеликі лісозаготівельні підприємства.

Сільське господарство

Сільське господарство через несприятливі агрокліматичні умови розвинуто слабко. Вирощують алое, овочі, сорго, арахіс, цитрусові тощо.

Сфера послуг

Частка сфери послуг у внутрішньому валовому продукті перевищує 80 % Є загальне медичне страхування всього населення. На острові функціонує Департамент охорони здоров’я Аруби й Лабораторія суспільного здоров’я, які забезпечують профілактику у медицині й лікування різних хвороб. Розвинута банківська сфера, сфера гостинності.

Найкращі пляжі острова, популярні серед туристів — Араші, Друїф, Хадікурарі, Бебі-Біч.

Серед туристичних об’єктів — печерний комплекс Гвадірікірі (протяжність підземних ходів — понад 30 м, подекуди крізь отвори в землі пробиваються промені світла), «Тунель Кохання» (печера Хуліба, форма входу якої нагадує силует серця). Щорічно Арубу відвідують понад 1 млн туристів, зокрема з круїзів.

Транспорт

Довжина автомобільних доріг сягнула 1 000 км (2010), залізниць немає. У м. Ораньєстаді діють трамвайна лінія, морський порт і міжнародний аеропорт Аруби імені королеви Беатрікс.

Торгівля

Є три зони вільної торгівлі.

Експорт: нафтопродукти, алое, віскі, сигарети. Імпорт: сира нафта, харчові продукти, машини й обладнання, електротехнічні вироби, хімічна продукція.

Основні торговельні партнери: США, Нідерланди, Венесуела, Колумбія, Панама, Кюрасао.

Зв’язок

Користувачі Інтернету — 93,5 % населення (2016, оцінка).

Освіта і наука

Система освіти подібна до освітньої системи Нідерландів. Уряд фінансує всю систему національної освіти, окрім приватних шкіл. Початкова освіта охоплює дітей віком від 6 до 12 років, середню освіту здобувають діти віком від 12 до 17 років.

Діють медичні школи. Серед закладів вищої освіти — Університет Аруби (заснований 1988; м. Ораньєстад).

Рівень грамотності населення — 96,8 % (2010, оцінка), зокрема, жіночої — 97,8 % (2018).

Культура і мистецтво

У м. Ораньєстаді розміщено історичний, археологічний і нумізматичний музеї Аруби.

Функціонує Національна бібліотека Аруби (заснована 1949).

Головні архітектурні пам’ятки: церкви Святої Анни в м. Ноорді та каплиця Альто-Віста поблизу.

Розвиваються живопис, скульптура і тривимірна графіка.

Основні напрями розвитку літератури — поезія і література для дітей.

Музичну культуру Аруби сформовано під впливом музичних традицій з Африки, Європи й Латинської Америки. Популярні напрями — марш, каліпсо (танцювальна музика), музика у виконанні оркестрів духових, карнавальна тощо.

Діють театральні групи, танцювально-балетні школи, у м. Ораньєстаді — театр «Кас ді Культура». Щорічно двічі на рік проводиться міжнародний фестиваль танцю й театру.

Функціонує «Аруба Фільм Продакшн» («Aruba Film Production») — незалежна виробнича компанія, що спеціалізується на рекламних роликах, фотосесіях і художніх фільмах.

Спорт

Спортсмени Аруби брали участь у літніх Олімпійських іграх від 1952 до 1984 у складі команди Нідерландських Антильських островів. З 1988 — самостійна делегація.

Спортсмени Аруби ще не завоювали жодної олімпійської медалі. Найрозвиненіші види спорту: футбол, вітрильний спорт, серфінг.

Література

Goslinga C. A Short History of the Netherlands Antilles and Suriname. The Hague; Boston : M. Nijhoff, 1979. 198 p.
Oostindie G. Ki Sorto di Reino / What Kind of Kingdom? Antillean and Aruban Views and Expectations on the Kingdom of the Netherlands // New West Indian Guide. 1998. № 72 (1–2). P. 43–75.
Brushaber S., Greenberg A. The Aruba, Bonaire & Curacao: Alive! (Hunter Travel Guides). Edison : Hunter Publishing, 2001. 380 p.
Sullivan L. Adventure Guide to Aruba, Bonaire & Curaçao. Edison : Hunter Publishing, 2006. 285 p.
Landscapes and Landforms of the Lesser Antilles / Ed. by C. Allen. Cham : Springer, 2017. 321 p.
Aruba. New York : Fodor's, 2019. 192 p.

Автор ВУЕ

В. Й. Лажнік

Покликання на цю статтю: Лажнік В. Й. Аруба // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аруба (дата звернення: 9.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів