Археологічні музеї Стамбула
Археологí́чні музéї Стамбýла (тур. İstanbul Arkeoloji Müzeleri) — комплекс із трьох музейних закладів (Археологічний музей, Музей Стародавнього Сходу та Кахельний павільйон) у центрі м. Стамбула (тепер Туреччина).
Зміст
Історична довідка
Передумови заснування
Османська імперія (близько 1299–1923) охоплювала значні території, зокрема в Північній Африці, Малій Азії та на півдні Європи, що свого часу були ареалами стародавніх цивілізацій. Через низку обставин із плином часу давні пам’ятки (насамперед християнські) зазнавали руйнувань і ставали об’єктами контрабанди. У 18–19 ст. представники європейських музеїв намагалися вивезти цінні артефакти з території імперії. Перед турецькими інтелектуалами постала нагальна потреба збереження культурних надбань попередніх епох. З цією метою вирішено заснувати археологічний музей. Ініціатором його створення став художник, археолог, мистецтвознавець О. Хамді-бей (1842–1910).
Етапи заснування
Попередник Археологічного музею — Імператорський музей старожитностей і зброї створено 1869 і перенесено 1875 із церкви Св. Ірини у Кахельний павільйон. 1881 директором закладу став О. Хамді-бей, який, поряд із реорганізацією музею, здійснював розкопки на території усієї Османської імперії. Завдяки йому експозицію музею було значно розширено. На замовлення О. Хамді-бея та за згоди султана Абдула-Гаміда ІІ 1891 стамбульський архітектор А. Валлурі (1850–1921) спроектував і збудував нове приміщення для музею — т. з. Музей саркофагів. 1903 було добудовано північне крило, а 1907 — південне. Будівля виконана в неокласичному стилі, в оформленні фасаду простежуються мотиви найвідоміших експонатів музейної колекції — т. з. саркофагів Александра Македонського та Плакальниць. 1991 прибудовано новий 6-поверховий корпус, 2 перші поверхи якого зайняли сховища.
Експозиція музею розміщена на території трьох приміщень — центрального корпусу Археологічного музею, Кахельного павільйону та Музею Стародавнього Сходу, що був відкритий 1935. Раніше у приміщенні музею розташовувалася Школа образотворчих мистецтв. 1963 Музей Стародавнього Сходу було закрито на реставрацію й заново відкрито 1974.
Кахельний павільйон, збудований 1472 за наказом Мехмеда ІІ, був включений до музейного комплексу 1981. Павільйон вважають однією із найрепрезентативніших архітектурних пам’яток періоду ранньої Османської імперії.
Характеристика
Найвідоміші експонати музею — 2 царські саркофаги (4 ст. до н. е.), знайдені в некрополі фінікійського міста Сідона (тепер м. Сайда, Ліван): перший належав цареві Абдалоніму Сідонському (роки правління — близько 333–312 до н. е.), але більше відомий як саркофаг Александра Македонського (на його поверхнях зображені сцени полювання і битв Македонського); другий — Абдастарту І (Стратону І; роки правління — близько 365–352 до н. е.), названий саркофагом Плакальниць через зображення жінок з гарему Абдастарта, що оплакують свого господаря.
В експозиції, яка нараховує близько 1 млн експонатів, також представлені: пам’ятки Єгипту Стародавнього, Ассирії, Вавилону; мармурова та бронзова скульптура різних періодів історії Стародавніх Греції та Риму, портретні погруддя Стародавнього Риму, надгробкові стели Пальміри (див. Пальміри археологічні пам’ятки), залишки Пергамського вівтаря, леви, що прикрашали мавзолей у Галікарнасі, археологічні знахідки у Трої; оздоби візантійських храмів; пам’ятки доісламського періоду й ісламські керамічні вироби тощо.
Значення
Археологічний музей Стамбула — визнаний у світі музейний заклад, що експонує унікальні артефакти багатьох культур.
Додатково
1887 під час розкопок фінікійського міста Сідона О. Хамді-Бей і його колега — археолог, історик і філолог Т. Рейнах (1860–1928; Франція) виявили 22 саркофаги, що є основою сучасної колекції Павільйону саркофагів. Знайдені саркофаги вважаються найранішими елліністичними виробами цього виду із тих, що дійшли до нас.
Література
- Schefold K., Seidel M. Der Alexander-Sarkophag. Berlin : Propyläen, 1968. 36 p.
- Perdue Chr. Who’s Who in the Alexander Sarcophagus // Boolsie. 2011. URL: www.booksie.com/non-fiction/article/yavirac/the-alexander-sarcophagus
- Самохина Г. С. «Саркофаг Александра»: комментарии к интерпретации Пам’ятника эллинистического изобразительного искусства // Клио. 2012. № 10 (70). С. 96–105.
- Абидулин А. М., Валеев Р. М. Взаимопроникновение восточной и европейской культур: вклад Османа Хамди Бея в сохранение османского и мирового культурного наследия // Интеллигенция и мир. 2016. № 2. С. 85–96.
- Foster B. R. Sargonic Texts from Telloh in the Istanbul Archaeological Museums : in 2 pt. Atlanta : Lockwood Press, 2018. Pt. 2. 200 p.
- Вяземская К. Т. Осман Хамди Беи (1842–1910): первый турецкий ориенталист? // Восточный курьер. 2019. № 1–2. С. 126–137.
.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Археологічні музеї Стамбула // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Археологічні музеї Стамбула (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
