Атман (І. В. Петленко)

А́тман (санскр. ātman – дихання, дух, я сам), в індуїзмі — спіритуальна індивідуальність, духовна сутність, особисте Я, аналог поняття «душа» в авраамічних релігіях.

У східних традиціях

Термін уперше трапляється в Ріґведі, де ним позначають дихання, життєву силу, наявну в усьому живому. Філософське значення поняття отримує в текстах упанішад, де Атман стає конкретною формою, що вміщує Брагмана, «як пустий глек — повітря». Це першооснова буття в індивідуальному й універсальному значеннях — Атман одночасно є ндивідуальним, особистісним і збігається з Брагманом, буттям як таким («Брагман є Атман, Атман є Брагман»).

В Упанішадах Атман проголошується незмінним первенем у колі перероджень (сансарі) і може досягнути мокші. Це — духовна серцевина, вкорінена в усіх живих істотах, що постає як індивідуальним «Я», так і Світовою душею водночас. Атман — духовне осердя людини, її сутність, свідомість, здатність до мислення, усвідомлення та сприйняття. Атман — це те, що дає людині розуміння «я не це, я Те».

Неможливо позитивно визначити цей термін, оскільки його смисл для індійської культури існує поза раціональним, вербальним знанням, у царині містичного та сакрального.

У класичній санкх’ї Атман ототожнюється з Пурушею.

У традиціях ньяї і вайшешики є однією з 9 драв’їв (субстанцій), а свідомістю наділяється через посередництво манаса (розсудку).

Веданта визначає його як свідомість особистості. В адвайта-веданті Атман — це чиста свідомість, позбавлена частин і атрибутів. Вона реальна і є основою усвідомлення власного «Я».

Буддизм заперечує існування Атмана як індивідуальної свідомості, доктрина анатаман наголошує на хибності уявлень про Атман, які лише перешкоджають звільненню.

Література

  1. Paranjape A. C. Self and Identity in Modern Psychology and Indian Thought. New York : Springer, 2002. 434 р.
  2. Завгородній Ю. Ю. Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті рр.). Київ : Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, 2013. 412 с.
  3. Orqueda V. Semantic Change of Ātmán- in the Ṛgveda and Atharvaveda // Alfa. 2015. Vol. 59. № 2. С. 329–353.
  4. Торчинов Е. А. Пути философии Востока и Запада. Познание запредельного. Москва : Книга по Требованию; Пальмира, 2016. 464 с.
  5. Чаттержи Т., Датта Д. Введение в индийскую философию. Москва : Академический проект, 2016. 364 с.

Див. також

Атман (О. А. Луцишина)

Автор ВУЕ

І. В. Петленко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Петленко І. В. Атман (І. В. Петленко) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атман (І. В. Петленко) (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
11.09.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶