Ахімса
Ахі́мса (санскр. अहिंसा, ahiṃsā — ненасилля, від заперечного префіксу а... і санскр. हिंस्, hims — ударити, убити, палі avihiṃsā) — світоглядно-етичний принцип ненасильства, незавдання болю, зла, шкоди і відповідний спосіб життя, вироблені в межах давньоіндійської релігії й філософії. Притаманний джайнізму, буддизму, індуїзму та ін.
Зміст
Історична довідка
За панівною версією, ахімса була вироблена індійськими аскетами-пустельниками для життя в гармонії з природою. Її витоки віднаходять у глибинному протиріччі, закладеному в традиції давнього брахманізму: необхідність кривавої жертви богам (зі споживанням жертовного м’яса) та одночасне розуміння убивства живих істот як святотатства.
Від 5–4 ст. до н. е. ахімса набула важливого значення в різних школах і релігійних течіях Стародавньої Індії (адживіка, джайнізм, буддизм) як протест проти ведійської практики ритуальних жертвоприношень із убивством тварин.
До початку 3 ст. до н. е. ахімса стала провідним принципом в індійській культурі, про що свідчать присвячені ахімсі перші два наскальні едикти царя Ашоки (його вважають першим дієвим захисником тварин, оскільки цар звелів улаштувати лікарні по догляду за хворими і старими тваринами).
Характеристика
Ахімса — багатоаспектне поняття і моральнісно-етична норма, в основі яких закладена ідея доброзичливого ставлення до всього живого, пов’язана з розумінням генетичної єдності життя і його вічного колообігу (сансари). Це основа для культивування дружелюбності, співчуття та терпимості. Заповідь ахімси визначається як поведінка незаподіяння шкоди, страждань, болю заради зменшення зла у світі (спрямована проти зла, але не проти людини, що творить зло). Ахімса умовно включає:
1) за спрямуванням — неспричинення шкоди: а) собі, б) всьому живому;
2) за формою — неспричинення: а) фізичної шкоди, б) ментальної шкоди, в) емоційної шкоди, г) моральної шкоди;
3) за змістом — неспричинення шкоди: а) вчинками, б) словами, в) думками та утвердження любові до всього сущого.
Принцип ахімси має свої особливості в буддійській, джайнській, індуїстській доктринах і практиках.
У джайнізмі
Так, у джайнізмі ахімса є головним принципом поряд із вірою в низку перероджень (дхармачакра), можливість звільнення від сансари, незмінну цінність будь-якого прояву життя та суворим аскетизмом. Ахімсу тлумачать як акумуляцію людиною своєї внутрішньої енергії, здатність панувати над собою і взірець для наслідування.
Ахімса доведена у джайнізмі до межових вимог, аби не зашкодити жодній живій істоті, навіть найдрібнішій комашці чи хробачкові (найсуворіше вегетаріанство, аж до відмови від споживання іншої їжі, окрім плодів, які самі падають із дерева, носіння пов’язок на роті, віничок для обережного розчищення дороги перед собою тощо). Пересічний джайн змушений уникати деяких професій (землеробство, зброярство), може займатися тільки безпечною для навколишнього середовища діяльністю (торгівля, лихварство).
У буддизмі
Ахімса є першою заповіддю буддизму, за якою слідують всі ін. обітниці (не красти, не брехати тощо). Утримання від вбивства і неспричинення шкоди іншому й самому собі — це умова, без якої неможливо вступити на благородний шлях звільнення (заради осягнення абсолютного спокою в нірвані), медитувати, вдосконалюватися в мудрості.
Ахімса як стрижень буддійської етики належить до понять, що стосуються тілесної, фізичної чесноти, неспричинення болю, утримання від шкідливих дій (вбивства, хвилювання, загрози, лайки), але поряд з тим — співчуття. Шкоду живим істотам ототожнено зі стражданням. Дотримання ахімси — це завжди стримування афектів, оскільки будь-яка пристрасть розглядається як насильство, що є перепоною в досягненні нірвани, звільненні від страждань.
Намір стати архатом обов’язково супроводжує обітниця дотримуватись принципів ахімси.
В індуїзмі
З розвитком індуїзму ахімса стала однією із наріжних релігійних вимог та моральних чеснот. Визнання її ціннісного пріоритету призвело до відмови від ведичних практик жертвоприношень тварин, сприяло поширенню вегетаріанства. У повсякденному аспекті ахімса означає відмову від м’яса, риби, яєць (містять ембріони).
Ахімса тлумачиться як любов до всього існуючого, відсутність ворожості, агресії, неприязні в кожній життєвій ситуації, утримання від будь-якого шкідливого наміру у вчинках, словах і думках.
Принцип ахімси глибоко укоренився в світогляді індусів, поряд із традиційними уявленнями про єдність Живого, відсутність відмінностей між твариною, рослинністю, світом природи і людиною. У сучасному індуїзмі ахімса лишається однією з базових вимог у ставленні до природи. .
Література
- Андросов В. П. Буддизм: религия и философия // Философия и религия на зарубежном Востоке. ХХ век. Москва : Наука, 1985. 272 с.
- Литман А. Д. Современная индийская философия. Москва : Мысль, 1985. 400 с.
- Щербатский Ф. И. Избранные труды по буддизму / Пер. с англ. Москва : Наука, 1988. 425 с.
- Будда. Истории о перерождениях / Пер. с пали. Москва : Художественная литература, 1991. 77 с.
- Глазенапп Х. фон. Тайные учения и ритуалы «алмазной колесницы» // Вопросы философии. 1994. № 7–8. С. 208–236.
- Шохин В. К. Первые философы Индии. Москва : Ладомир, 1997. 300 с.
- Зегерс М. Буддийские термины. Санкт-Петербург : Алмазный Путь, 1998. 88 с.
- Андросов В. П. Буддизм Нагарджуны. Москва : Восточная литература, 2000. 798 с.
- Буддизм / Сост. В. В. Юрчук. Минск : Современное Слово, 2004. 320 с.
- Качмар О. Філософські витоки концепції ненасильницького спілкування // Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філософія. 2017. Вип. 37. С. 4–14.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Загрійчук І. Д., Титаренко В. В. Ахімса // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахімса (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
