Баркарола

Баркаро́ла (італ. barcherolla, зменшене від barca — човен, гондола; або barca — човен та rollare — хитавиця) — багатозначний термін.

1) Народна пісня човнярів-гондольєрів під супровід гітари; інколи баркаролу називають гондольєрою.

Виникла у м. Венеції (Італія). Для пісні притаманні плавна, м’яка мелодія, переважно мінорний лад, спокійний помірний темп, розмір 6/8 або 12/8, постійний акомпанемент, що нагадує плескання хвиль, куплетна форма. У баркаролі панує лірика, меланхолія, сентиментальність, мрійливість. Це пісні про кохання.

2) Жанр ліричної пісні, інструментальної мініатюри.

Майборода П. «Тополина баркарола»

Початки використання елементів баркароли в класичному форматі спостережено у творчості А. Кампра (1660–1744; Франція), зокрема в опері «Венеціанські святкування» («Les fêtes vénitiennes»; 1710).

Як окремий жанр баркарола формується у Західній Європі у 18 ст. за різновидами: вокальна (див. Вокальне мистецтво) із супроводом та інструментальна (особливо розвинена романтиками в 19 ст.). До цього жанру зверталися Дж. Паїзіелло (1740–1816; Італія), Д. Обер, Ф. Герольд (1791–1833; Франція), Дж. Россіні, Ж. Оффенбах, Я. Галл (1856–1912; Польща) та ін. Інструментальні твори такого жанру також називають «пісні без слів».

Із часом жанр став набувати розмаїття форм, розвитку фактури, авторських інтерпретацій. Збагатилася музична мова: мелодія стала гнучкою, виросла в діапазоні, гармонія наситилась сміливими фарбами, модуляціями, урізноманітнився акомпанемент, з’явилися мажорні лади, змінився розмір (переважно 12/8 або 3/4).

Як камерний вокальний жанр баркарола примітна у творчості Ф. Шуберта, М. Глинки, Ф. Мендельсона та ін. Хорові (див. Хор) баркароли писали Ф. Шуберт, Й. Брамс та ін.

Жанр баркароли широко представлений у фортепіанній музиці (Л. Бетховен, Ф. Мендельсон, Ф. Ліст, П. Чайковський, Г. Форе, С. Рахманінов, Б. Барток та ін.). Ф. Шопен вивищив баркаролу до рівня поеми.

В Україні жанр баркароли набуває популярності у творчості композиторів 19 ст. Особливою рисою української баркароли є спорідненість із мотивами українських народних пісень або пряме використання народних мелодій з обробкою чи інтерпретацією. Найяскравішим прикладом такої баркароли є дві обробки однієї народної пісні «Човен хитається серед води» різними композиторами: Є. Козаком (1907–1988; тепер Україна) та Б. Фільц. Для фортепіано баркароли писали П. Сокальський, М. Лисенко, М. Калачевський (1851–1907; тепер Україна), М. Тутковський (1857–1931; тепер Україна), С. Людкевич, В. Косенко.

Серед українських зразків є баркароли для голосу з фортепіано, наприклад П. Майбороди («Тополина баркарола», сл. В. Сосюри), Л. Дичко («На човні», сл. Лесі Українки), Б. Фільц («Баркарола», сл. В. Сосюри), а також для вокальних ансамблів: «Українська баркарола» С. Людкевича (на сл. В. Пачовського); «Весняна баркарола» Б. Фільц (на сл. М. Петренка) (вокальне тріо); «Баркарола» А. Кос-Анатольського (чоловічий квартет) та «Баркарола» для дуету скрипки з фортепіано.

3) Історична назва невеликих італійських річкових човнів (вміщують 4–5 осіб, безвітрильні, веслувальні), що призначені для прогулянок, дозвілля.

Література

  1. Царёва Е. Баркарола // Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. С. 328–329.
  2. Клин В. Українська радянська фортепіанна музика. Київ : Наукова думка, 1983. 314 с.
  3. Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ; Харків; Нью-Йорк : М. П. Коць, 2001. Ч. 3. С. 443–444.
  4. Кашкадамова Н. Історія фортепіанного мистецтва XIX ст. Тернопіль : АСТОН, 2006. 608 с.
  5. Фільц Б. Баркарола // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С. 146.
  6. Зенкин К. Фортепианная миниатюра и пути музыкального романтизма. 2-е изд. Москва : Юрайт, 2020. 413 с.

Автор ВУЕ

Н. М. Кушка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Баркарола // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баркарола (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶