Барраган, Луїс
Баррага́н, Луї́с (ісп. Barragán Luis, Barragán Morfín Luis Ramiro; 09.03.1902, м. Гвадалахара, штат Халіско, Мексика — 22.11.1988, м. Мехіко, Мексика) — архітектор, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури (1980).
|
Барраган, Луїс (Barragán Luis) | |
|---|---|
| Народження | 09.03.1902 |
| Місце народження | Гвадалахара |
| Смерть | 22.11.1988 |
| Місце смерті | Мехіко (місто) |
| Напрями діяльності | архітектура |
Зміст
Життєпис
Народився в заможній родині землевласників. 1919–1923 вивчав цивільне будівництво у Вільній (безкоштовній) інженерній школі у м. Гвадалахарі, отримав диплом цивільного інженера. Під час навчання зацікавився архітектурою, але диплома архітектора не отримав. 1925–1926 подорожував Францією та Іспанією, ознайомившись з архітектурою та садово-парковим мистецтвом Середземномор’я. 1931 у м. Парижі відвідав лекції архітектора Ле Корбюзьє і став прихильником архітектури сучасної (модернізму, функціоналізму). Тоді ж відвідав м. Нью-Йорк і вперше опублікував свої архітектурні роботи у фахових журналах «Архітектурний огляд» («Architectural Review») та «Дім і сад» («House and Gardens»). 1927–1936 займався архітектурним і містобудівним (див. Містобудування) проектуванням у м. Гвадалахарі, 1936 переїхав до м. Мехіко, де жив до смерті.
Крім проектування, займався девелоперським (див. Девелопмент) бізнесом. 1951 відвідав Марокко, що вплинуло на його розуміння архітектури. 1976 в Музеї сучасного мистецтва у м. Нью-Йорку відбулася ретроспективна виставка «Архітектура Луїса Баррагана», після якої він став всесвітньо відомим. Його друзями й однодумцями були художники: Х. К. Ороско, Д. Рівера, Ф. Кало, Е. Воргол, Й. Альберс (1888–1976; Німеччина — США); архітектор Л. Кан (І.-Л. Шмуйловський, 1901–1974; Росія — США); президент Мексики М. А. Вальдес (1900–1983).
Творча діяльність
Займався проектуванням житлових районів міст, багатоквартирних житлових будинків, особняків, офісів, садів і парків. Був прихильником мінімалізму в архітектурі. Його «універсальний мексиканський стиль» поєднував раціональні геометричні форми архітектури сучасної з яскравими кольорами й виразними фактурами і текстурами бетонних, кам’яних і дерев’яних поверхонь, а також з рельєфом землі, водою (фонтанами і басейнами) та садами, надихаючись традиційною архітектурою Середземномор’я та архітектурою народною Мексики.
Твори
- Генеральний план і забудова передмістя м. Мехіко Сан-Анхель, 1945–1952;
- будинок і студія Баррагана, збудовані 1948 у передмісті м. Мехіко, є видатним прикладом творчості архітектора в повоєнну добу. До триповерхової бетонної будівлі прилягає невеликий приватний сад; поєднано сучасні й традиційні, професійні художні та народні елементи;
- будинок А. Гальвеза в передмісті м. Мехіко Сан-Анхель, 1955;
- Лісовий сад у м. Гвадалахарі, 1955–1958;
- реконструкція монастиря капуцинів з будівництвом каплиці у м. Тлалпан, тепер у складі м. Мехіко, 1955–1960;
- 5 різнобарвних веж від 30 до 52 м заввишки без функціонального призначення, що символізують невирішеність проблеми нестачі житла, розташовані між двома магістралями на в’їзді у новий район Сателіт — північне передмістя м. Мехіко, 1957;
- маєток родини Егерстром у передмісті м. Мехіко Сан-Крістобаль, 1968–1969;
- будинок Джіларді у м. Мехіко, 1975–1977;
- будинок Вальдеза у м. Монтеррей, шт. Новий Леон, Мексика, 1981.
Визнання
- Національна архітектурна премія Мексики (1976).
- 2004 будинок і студія Баррагана (1948) у передмісті м. Мехіко (тепер — будинок-музей Л. Баррагана) внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 1136.
Додатково
- Художниця-концептуалістка Дж. Магід (1973, США) використала частину праху Баррагана для створення діаманта.
Цитата
Переклад:
«Я вірю в «емоційну архітектуру». Для людського роду дуже важливо, що архітектура має зворушувати своєю красою; і якщо існує багато однаково добрих технічних вирішень якоїсь проблеми, то тільки одне з них, яке пропонує споживачеві повідомлення про красу та емоції, є архітектурою. Будівництво саду й насолода ним привчають людей до краси, до її інстинктивного сприйняття, навіть до її пошуку. Я вважаю, що архітектори мають проектувати стільки ж декоративних садів, скільки вони проектують будинків, щоб розвинути і почуття прекрасного, і смак, і схильність до образотворчого мистецтва, й інші духовні цінності».
Оригінал:
«I believe in an «emotional architecture». It is very important for human kind that architecture should move by its beauty; if there are many equally valid technical solutions to a problem, the one which offers the user a message of beauty and emotion, that one is architecture. The construction and enjoyment of a garden accustoms people to beauty, to its instinctive use, even to its pursuit. I believe that architects should design gardens to be used, as much as the houses they build, to develop a sense of beauty and the taste and inclination toward the fine arts and other spiritual values.»Цит. за: Ambasz E. Luis Barragán. New-York : Museum of Modern Art, 1976. P. 8. Переклад В. Вечерського.
Література
- Ambasz E. Architecture of Luis Barragan. New York : Museum of Modern Art, 1976. 128 p.
- Vaye M. Luis Barragan: architecte du silence. Paris : ESA Productions, 2004. 248 p.
- Noelle L. Luis Barragán: Search and Creativity. Austin : Center for American Architecture and Design, 2018. 255 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Барраган, Луїс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барраган, Луїс (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
