Бердслі, Обрі Вінсент
Бе́рдслі, О́брі Ві́нсент (Бердслей; англ. Beardsley, Aubrey Vincent; 21.08.1872, м. Брайтон, графство Східний Сассекс, Велика Британія — 16.03.1898, м. Ментона, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція) — художник-графік, поет, представник стилю модерн.
|
Бердслі, Обрі Вінсент (Beardsley, Aubrey Vincent) | |
|---|---|
| Народження | 21.08.1872 |
| Місце народження | Брайтон |
| Смерть | 16.03.1898 |
| Місце смерті | Ментона |
| Місце поховання | Ментона |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї службовця. Батьки були з заможних родин, але втратили своє становище у суспільстві. Батько працював клерком, мати давала уроки музики та французької мови. Бердслі з дитинства захоплювався музикою.
З 1874 родина оселилася у м. Лондоні.
1879 Бердслі поставили діагноз туберкульоз. Батьки відправили його з м. Лондона до невеликої школи-інтернату в с. Герстпірпойнті (у графстві Сассекс), де він уперше виявив інтерес до малювання.
1883 батько отримав посаду в м. Лондоні. Бердслі та його сестра виступали з фортепіанними концертами (щоб заробити додаткові гроші).
З 1884 через фінансові труднощі батьків тимчасово жив у м. Брайтоні у тітки. Навчався у Брайтонській гімназії (1885–1888). Під час навчання захоплювався читанням і малюванням.
Працював службовцем в офісі окружного землеміра лондонських районів Кларкенвелла та Іслінгтона (1888), згодом — у компанії «Гардіан» зі страхування життя та від пожежі («The Guardian Life and Fire Insurance Company»; 1889–1892). Водночас продовжував малювати.
Художник Е. Берн-Джонс порадив Бердслі навчатися та займатися мистецтвом професійно. З 1891 відвідував вечірні уроки у Вестмінстерській художній школі, клас Ф. Брауна (1851–1841; Велика Британія). Е. Берн-Джонс познайомив Бердслі з О. Вайльдом.
Початок професійної діяльності пов’язаний з виконанням серії з 360 ілюстрацій до роману Т. Мелорі «Смерть Артура» («Le Morte Darthur»; 1893–1894) на замовлення видавця Дж. М. Дента (1849–1926; Велика Британія).
З 1894 був художнім редактором щоквартального журналу «Єллоу Бук» («The Yellow Book»; «Жовта книга»). Тут публікував свої малюнки, есе, вірші. У квітні 1895 звільнений з «Єллоу Бук».
Був художнім редактором та ілюстратором журналу «Савойя» («The Savoy»; 1896).
31.03.1897 навернений у католицизм. Змінював місце проживання у зв’язку зі станом здоров’я. 09.04.1897 у супроводі лікарів виїхав до Франції.
Похований на кладовищі Трабюке у м. Ментоні.
Творчість
Художня творчість
Для творчості Бердслі характерні ексцентричність, гротеск і свобода самовираження. У його роботах присутні еротика, фантастичні ремінісценції на класичні теми. Захоплювався античністю; оформленням середньовічної книги (див. Прерафаеліти), мистецтвом Японії.
Виконував ілюстрації до віршів, п’єс і прози; обкладинки, бордюри, заставки, екслібриси. Від 1892 почав малювати в лінійному стилі. Нові прийоми в друкарстві дозволили фотографічно переносити зображення, не ламаючи ліній. Використовував лише білий та чорний кольори. Майстерно поєднував декоративні рамки із укладеними в них сценами, акцентував увагу на деталях.
Ілюстрації до п’єси «Саломея» О. Вайльда (1894), виконані тушшю (найвідоміша — «Нагорода танцівниці»), принесли йому популярність. У них можна побачити елементи прерафаелітів, японізму та початків модерну. Критики вважали, що малюнки містять елементи хворобливої еротики, домінують над текстом і деякі з них мало стосуються п’єси.
Серед його творів: малюнки до «Падіння дому Ашерів» Е. А. По (1894–1896), цикл ілюстрацій до комедії «Вольпоне, або Лис» Б. Джонсона (1897–1898), оформлення книг «Лісістрата» Аристофана (1896), «Викрадення локону» А. Поупа (1896), «Мадемуазель де Мопен» Т. Готьє (1898).
Ілюстрації Бердслі не пропагують непристойності, а досліджують приховані та небезпечні бажання.
Стиль Бердслі вплинув на формування модерну та авангарду, розвиток європейського мистецтва плакату, реклами та модних журналів.
Твори Бердслі зберігаються в Прінстонському та Гарвардському університетах (США), Вікторії і Альберта Музеї.
Літературна творчість
Бердслі звертався до різних літературних жанрів: балада, філософська лірика, есе, афоризми, роман, стаття тощо.
Він є автором незавершеного еротичного роману «Історія Венери і Тангейзера. Під пагорбом» («The Story of Venus and Tannhäuser: Under The Hill»; 1892–1895), на який його надихнула опера Р. Вагнера. Митець створює нереальний світ, навіяний еротичними мріями.
Серед його літературних творів: поеми «Три музиканти» («The Three Musicians»; 1896–1897), «Балада про перукаря» («The Ballad of a Barber»; 1896), невеликі прозаїчні твори «Небесне кохання» («The Celestial Love»; 1897), «Ліси Оффрея» («The woods of Auffrey»; опубліковано 1904), переклади Катулла, статті, кілька незавершених творів.
В есе «Мистецтво рекламного щита» («The Art of Hoarding»; 1894) висловив думку про необхідність поширення реклами, підтримав появу нового мистецтва — плакату та прагнення художників-плакатистів до краси ліній та кольору.
Статтю «Проспект для “Вольпоне”» («Prospectus for “Volpone”»; 1897, опубликовано 1898) присвятив мистецтву театру, комедії Б. Джонсона «Вольпоне».
Визнання
Виставки робіт Бердслі відбулися після його смерті у містах Будапешті (1907), Чикаго та Баффало (1911–1912), Лондоні (1923, 1966).
Додатково
Бердслі був бібліофілом (див. Бібліофільство), зібрав бібліотеку.
Образ «Саломеї» Бердслі — прототип «рокової жінки», що втілював зло і водночас стражденну душу, став популярним в епоху модерну.
Художник перед смертю просив знищити «непристойні» малюнки.
Сучасники називали Бердслі останні співаком романтичної агонії, містиком, апостолом гротеску, чарівником лінії.
Праці
- The Art of Hoarding // The New Review. 1894. № 11 (62). P. 53–55. (у співавт.)
- Р о с. п е р е к л. — Рисунки. Проза. Стихи. Афоризмы. Письма. Воспоминания и статьи о Бердслее. Москва : Игра-техника, 1992. 288 с.
Література
- Бочкарева Н. С., Пикулева И. А. Жанровый синтез в эссеистике Обри Бердсли («Искусство рекламного щита» и «Проспект для Вольпоне») // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. 2009. Вып. 1. С. 61–71. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zhanrovyy-sintez-v-esseistike-obri-berdsli-iskusstvo-reklamnogo-schita-i-prospekt-dlya-volpone/viewer
- Шедевры графики. Обри Бердслей. Москва : Эксмо, 2009. 216 с.
- Стерджис М. Обри Бердслей. Биография / Пер. с англ. Москва : Азбука-Аттикус, 2014. 432 с.
- Агратина Е. Е. Искуство ХХ века. Москва : Юрайт, 2017. С. 35–38.
- Crawford A. Beardsley, Aubrey Vincent // Oxsford Dictionary of National Biography. URL: https://www.oxforddnb.com/view/10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-1821?rskey=1XFtCc&result=2
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бердслі, Обрі Вінсент // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бердслі, Обрі Вінсент (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
