Боніфацій IX

Cosmati, bonifacio IX inginocchiato, 1390-1410 ca (cropped).jpg

Боніфа́цій ІX [ лат. Bonifacius ІХ; італ. Bonifacio ІХ; світське ім’я та прізвище — П’єтро Томачеллі (італ. Pietro Tomacelli); 1356, м. Неаполь, тепер Італія — 01.10.1404, м. Рим, Італія] — церковний діяч, Папа Римський у 02.11.1389 — 01.10.1404.

Боніфацій IX

(Bonifacius ІХ)

Справжнє ім’я П'єтро
Справжнє прізвище Томачеллі
Народження 1356
Місце народження Неаполь
Смерть 01.10.1404
Місце смерті Рим
Місце поховання Ватиканські гроти
Напрями діяльності церковне управління
Традиція/школа Католицька церква

Життєпис і діяльність

Походив зі збіднілого аристократичного (баронського) роду.

Дійшли свідчення щодо його малоосвіченості.

Піднесений у достоїнство кардинала папою-неаполітанцем Урбаном VI: у 1381–1385 — кардинал-диякон, 1385–1389 — кардинал-священик. Одночасно, у 1388–1389 — архипресвітер папської Латеранської базиліки.

Обрання і діяльність папи припали на період Великої західної схизми 1378–1417, наслідком якої була поява двох ліній «спадкоємності» Апостольського престолу: «римської» (Урбан VI, Боніфацій ІХ, Інокентій VII, Григорій XII) та «авіньйонської» (антипапи Климент VII, Бенедикт ХІІІ).

Одночасно із Боніфацієм ІХ з 1394 в м. Авіньйоні правив антипапа Бенедикт ХІІІ. Католицький світ був поділений на ворогуючі табори, обох пап підтримували різні державні, політичні, дипломатичні кола (зокрема Боніфація ІХ — Священна Римська імперія, Англія, Португалія, Угорщина). Зусиллями папи на бік Риму перейшло Неаполітанське королівство.

Благословив т. з. Берберський хрестовий похід (1390–1391), що об’єднав французьких лицарів і генуезьких мореплавців проти берберських піратів.

1391 канонізував Бригіду Шведську.

У 1398 і 1399 звертався до європейських християн із закликами виступити на захист візантійського імператора Мануїла ІІ Палеолога та християн Константинополя, які перебували під загрозою османів. Проте новий хрестовий похід зорганізувати не вдалося.

Близько 1399 у м. Римі за наказом папи страчено лідера флагелантів.

1403 визнав на німецькому троні Рупрехта III Пфальцского замість скинутого в 1400 короля Вацлава IV.

Серед характеристик понтифікату: зростання заборгованостей Римської курії, квітування непотизму, симонії, активний продаж бенефіціїв та індульгенцій тощо. У підсумку за Боніфація ІХ церковна схизма поглибилася.

Література

  1. McBrien R. P. Lives of the Popes: The Pontiffs from St. Peter to John Paul II. San Francisco : Harper San Francisco, 2000. 528 p.
  2. Norwich J. J. Absolute Monarchs: A History of the Papacy. London : Random House, 2012. 528 p.
  3. Collins R. Keepers of the Keys of Heaven: A History of the Papacy. New York : Basic Books, 2013. 600 р.
  4. Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 2: Римські папи від розділення Східної і Західної церков у 1054 році до Вестфальського миру 1648 року. 298 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Боніфацій IX // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боніфацій IX (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.05.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶