Бригіда Шведська
Бригі́да Шве́дська (Бригітта, Бірґітта; швед. Birgitta), свята Бригіда [ швед. Heliga Birgitta; справжнє ім’я — Бригіда Біргерсдоттер (швед. Birgitta Birgersdotter); бл. 1303, ймовірно маєток Фінста, тепер поблизу м. Норртельє, лен Стокгольм, Швеція — 23.07.1373, м. Рим, тепер Італія; похована у церкві Вадстенського абатства, м. Вадстена, тепер лен Естерйотланд, Швеція] — релігійна діячка, візіонерка, засновниця чернечого ордену Пресвятого Спасителя (бригідки), канонізована Католицькою церквою.
Зміст
Життєпис
Походила з аристократичної родини: батько був одним із найбагатших землевласників Швеції, лагманом (від швед. laghman — букв. людина закону), родовід матері сягав королівської династії Фолькунгів.
З дитинства, за життєписом, вирізнялася релігійністю, мала перший містичний досвід — видіння розп’ятого Ісуса та отримувала одкровення. Після смерті матері дівчинку виховувала тітка.
За середньовічними звичаями рано видана заміж (у віці 14 р.) за Ульфа Гуддмарссона. У шлюбі народила 8 дітей. Подружжя було побожним, разом відбували прощі, зокрема паломницьким шляхом св. Якова до м. Сантьяго-де-Компостелла в Іспанії, будували лікарні, займалися доброчинністю. Упродовж 1335–1341 перебувала при королівському дворі в м. Стокгольмі.
Після хвороби чоловіка (бл. 1342) обидвоє вирішили прийняти чернецтво. Ульф вступив до згромадження цистерціанців (помер у 1344), Бригіда — до терціаріїв францисканського ордену.
Агіографи вказують на щодалі частіші видіння й об’явлення. 1346 заснувала, згідно з ними, нову релігійну громаду, розпочала будівництво монастиря у м. Вадстені.
1349 рушила в паломництво до м. Рима, опікувалася справами нового ордену. Через перебування пап у м. Авіньйоні (див. Авіньйонське папство) статут ордену затверджено тільки 1370. На батьківщину Бригіда більше не повернулася; здійснила численні прощі Італією, незадовго до смерті відвідала м. Єрусалим (1372).
Була похована в м. Римі, згодом її мощі перевезено до Швеції. Три з чотирьох доньок Бригіди обрали шлях чернечого покликання.
Діяльність
За життєписом, отримувала одкровення, що стосувалися різних аспектів життя — від релігійних, побутово-гігієнічних до міжнародно-політичних. Надсилала, як і її молодша сучасниця Катерина Сієнська, листи римським папам (Інокентію VI, Урбану V, Григорію XІ) із повчаннями і порадами. Відмовилася підтримати шведського короля Магнуса IV Еріксона у хрестовому поході на терени Балтії. Намагалася активно впливати на політичні події (зокрема припинення Столітньої війни); посилаючись на пророцтва, давала поради чи дорікала монархам Кіпру, Антіохії, Неаполя. Нетерпимо ставилася до розкошів духовенства, закликала до покаяння, вимагала від пап реформи церкви — перетворення її на духовну спільноту. Була палкою прибічницею повернення Апостольського престолу в м. Рим.
Реформаторка чернечих традицій: заснувала змішану чернечу громаду (із роздільним мешканням чоловіків і жінок), де господарськими справами опікувалися чорниці, а духовними — ченці. За статутом св. Бригіди кожен релігійний осередок ордену Пресвятого Спасителя мав складатися з 60 жінок і 13 чоловіків; запровадила обітниці бідності й книжності. З одкровеннями Бригіди пов’язана особлива релігійна практика щоденних 15-ти молитов (т. з. таємниця щастя, тобто особливої благодаті для побожної людини).
Виявила себе як мислителька, авторка оригінальних філософських і богословських ідей. Новаційним для того часу вважають її маріологію, де Діва Марія постала як наставниця апостолів, Спасителька, активна трансляторка ідей Христа, взірець не тільки етичних, а й духовних та інтелектуальних якостей.
Видіння Бригіди (біографи налічують їх понад 700) були записані, зібрані, перекладені латиною (1368). Вперше опубліковані, ймовірно, у 1470-х у м. Венеції. Книга «Небесні об’явлення» (лат. «Revelationes coelestes») зажила відомості по всій Європі, стала важливою літературною пам’яткою Скандинавії (притому першою, перекладеною головними європейськими мовами). Поряд із тим містичний досвід Бригіди зазнав суперечливих оцінок у церковних колах, одкровення стали предметом обговорень на Констанцькому і Базельському соборах. Окрім 8 книг «Одкровень», видано «Малі праці» («Opera Minora»), серед яких і статут ордену «Regula Sancti Salvatoris».
Іконографія
Святу зображають у чернечому або царському вбранні, часом із книгою, у процесі запису об’явлень. Атрибути: пташине перо, книга, хрест, паломницький капелюх, корона з п’ятьма червоними знаками, що символізують рани Христа.
Крім того, видіння Бригіди про народження Ісуса вплинули на нову мистецьку традицію зображення сюжету Різдва Христового — поклоніння Діви Марії Богонемовляті (Марія стоїть навколішках, у молитовній позі перед Дитиною, яка випромінює сяйво).
Визнання
1378 орден бригідок офіційно визнано Святим престолом.
Канонізована 1391 папою Боніфацієм ІХ.
01.10.1999 Іван Павло II проголосив святу покровителькою Європи (поряд із Бенедиктом Нурсійським, Катериною Сієнською та ін. святими).
Орден бригідок, хоч і нечисельний, діє дотепер. Пам'ять святої Католицька, Англіканська та низка протестантських церков вшановують 23 липня. На ймовірному місці проживання діячки у 1365–1367 в м. Неаполі в 17 ст. збудовано церкву, названу на її честь. У середині 17 ст. у м. Відні (Австрія) споруджено каплицю св. Бригіди, від якої в 1900 новий район міста отримав назву Бригіттенау.
Середньовічна церква Скедеріда (поблизу м. Норртельє, Швеція) — у минулому приватна церква батьків св. Бригіди (ймовірне місце хрещення дівчинки та її ранніх містичних видінь) — вже з кінця 14 ст. стала об’єктом паломництва. 1930 тут встановлено пам’ятний камінь. Місцем прочанства є також Вадстенське абатство, де діє музей св. Бригіди. 2003, з нагоди 700-річчя від народження святої, понад 110 тис. вірян здійснили паломництво до цих святинь.
Додатково
- Будівництво Вадстенського монастиря було завершено вже після смерті діячки, першою абатисою новозаснованої громади стала донька Бригіди — Катерина, згодом канонізована як св. Катерина Вадстенська (Катерина Шведська).
- Від 2005 у напівзруйнованому монастирі св. Бригіди в Естонії (кін. 14–16 ст.) відбуваються щорічні фестивалі музики й театру «Birgitta Festival». Організатором фестивалю стала Талліннська філармонія. Захід триває упродовж 10 днів. Окрім місцевих труп і колективів, тут виступають запрошені артисти з різних країн Європи.
Твори
- Revelaciones : in 8 Lib. Stockholm : The Royal Academy of Letters, History, and Antiquities, 1971–2002.
- Opera minora : in 3 vol. Stockholm; Uppsala : The Royal Academy of Letters, History, and Antiquities, 1972–1991.
- У к р. п е р е к л а д — Одкровення святої Бригітти. Львів : Добра книжка, 2012. 152 с.
- Таємниця Щастя Св. Бригіди Шведської. Львів : Добра книжка, 2012. 56 c.
Література
- Studies in St. Birgitta and the Birgittine Order : in 2 vol. / Еd. by J. Hogg. Salzburg : Institut für Anglistik und Amerikanistik, Universität Salzburg ; Lewiston : Edwin Mellen Press, 1993.
- Wolfskeel С. Birgitta of Sweden // A History of Women Philosophers / Ed. by M. E. Waithe : in 4 vol. Dordrecht; Boston; London : Kluwer Academic Publisher, 1989. Vol. 2: Medieval, Renaissance, and Englightenment Women Philosophers, A. D. 500–1600. Р. 167–190.
- A Companion to Birgitta of Sweden and Her Legacy in the Later Middle Ages / Ed. by M. H. Oen. Leiden : Brill, 2019. 330 р.
- Ormond В. A Visual Window into the World of St Birgitta of Sweden // The Mediaeval Journal. 2019. Vol. 9. Iss. 2. Р. 63–93.
- Улюра Г. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. Київ, 2020. 464 с.
- La Delfa А. DownloadA forceful influence: Saint Bridget’s Revelations, the Limbourg brothers and the Très Riches Heures of the Duke of Berry // Il Capitale Culturale. 2020. Vol. 22. P. 147–171.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Бригіда Шведська // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бригіда Шведська (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
