Бригідки
Бригі́дки (швед. Birgittinorden — від імені св. Бригіди Шведської; офіційна назва — лат. лат. Ordo Sanctissimi Salvatoris — орден Пресвятого Спасителя; також лат. Ordo Sanctae Birgittae — орден святої Бригіди; італ. L'Ordine del SS. Salvatore di Santa Brigida) — католицький чернечий орден, заснований у 14 ст. в Швеції за статутом св. Бригіди.
Зміст
Історична довідка
Бригіда (Бірґітта) Шведська відома як реформаторка чернечих традицій, фундаторка змішаного чернечого згромадження (із роздільним мешканням чоловіків і жінок), де господарськими й адміністративними справа ми опікувалися чорниці, а духовними — ченці.
Перший монастир засновано 1369 (добудовано й освячено 1384) у м. Вадстені (Швеція), першою абатисою стала донька Бригіди — Катерина (бл. 1331 — 1381, відома також як Катерина Вадстенська, Катерина Шведська).
Статут ордену затверджено 1370 папою Урбаном V, згромадження офіційно визнано Святим престолом 1378.
Статут
Згідно зі статутом св. Бригіди (за переказом, отриманий через одкровення), кожен релігійний осередок мав складатися з 60-ти жінок (з 4-ма старшими сестрами) і 13-ти чоловіків (за числом апостолів, включно з ап. Павлом), 4-х дияконів (відповідно до 4-х чільних Отців церкви — Амвросія Медіоланського, Аврелія Августина, Григорія Великого, Єроніма Стридонського), 8-ми братів-мирян. Громада ніби відтворювала євангельську модель «12+1 апостолів і 72 учні Христа». Очолювала монастир абатиса; керівний сповідник братства був підпорядкований їй у адміністративних питаннях, але зберігав самостійність у духовних.
Літургійні служби передбачали особливе шанування Діви Марії. Інтер’єр храму, хоч і наслідував традиційну організацію літургійного простору, але мав свої особливості у розмежуванні приміщень для чоловіків і жінок.
Сестри-бригідки перебували у суворому затворі, натомість брати вели активну пастирську й проповідницьку діяльність поза мурами монастиря. Запроваджено обітниці бідності й книжності, брати й сестри займалися дослідницькою працею, перекладали богословську та релігійно-просвітницьку літературу, укладали збірки проповідей, молитов тощо. Абатство Владстени було уславлене великою книгозбірнею рідкісних і цінних книг, в кінці 15 ст. тут засновано першу в Швеції типографію.
Поширення
Від часу створення орден, а особливо Владстенське абатство, діяли за підтримки шведської монаршої родини.
Упродовж 14-15 ст. осередки, окрім Швеції, поширилися на теренах Фінляндії, Норвегії, Данії, Нідерландів, Англії, Італії тощо. Знаними освітніми та культурними центрами стали обителі у м. Флоренції (Італія; засновано 1392), поблизу м. Ревеля (тепер у межах м. Таллінна, Естонія; засн. 1407), у графстві Міддлсекс (Англія; засн. 1415), м. Нодендалі (Фінляндія; засн. бл. 1440).
У 16 ст. обителі вже діяли в інших європейських країнах, зокрема Німеччині, Польщі; загальна кількість монастирів сягнула бл. 80-ти. Абатства ставали важливими освітніми та інтелектуальними осередками, часто й економічними (отримували значні земельні володіння, вели торгівлю); особливе культурне і суспільне значення мали для Скандинавських країн.
Із початком Реформації бригідки були піддані жорстоким гонінням, обителі — зачинено й конфісковано (зокрема і головний осередок у м. Владстені), більшість монастирів — зруйновано й пограбовано, насельниці — розпорошені.
Від 17 ст. орден відновив свою діяльність суто як жіночий. Абатства бригідок відроджено в Нідерландах, Німеччині, Великій Британії, засновано в Іспанії та країнах Латинської Америки. Короткий час, до поч. 19 ст., існували нечисельні чоловічі монастирі бригидів.
В Україні
На теренах України обителі бригідок засновано в 17 ст.; збереглися споруди монастирських комплексів у містах Львові, Луцьку, залишки монастирський мурів — у м. Сокалі та ін. При монастирях діяли школи, щедрі пожертви надавала шляхта. Секуляризовані австрійської владою у 1780-х.
1782 споруди костелу і жіночого монастиря у м. Львові (засн. 1614) за розпорядженням імператора Йосифа II перетворені на чоловічий карний заклад, відомий як в’язниця «Бригідки». 1890 під в’язницю був облаштований і Луцький монастир.
Сучасний стан
У 20 ст. на роль головного духовного спадкоємця середньовічної конгрегації претендує Орден Пресвятого Спасителя св. Бригіди. Його заснування пов’язують із діяльністю Марії Елізабет Гессельблад (Mary Elizabeth Hesselblad, 1870–1957; Швеція), колишньою лютеранкою, що навернулася в католицизм (1902). Діячка відродила осередок бригідок у м. Римі (1911) — в будинку, де мешкала і померла св. Бригіда; відвідала більшість тогочасних обителей. Нова фундація поширилася Італією, осередки засновано в Швейцарії, Скандинавських і Балтійських країнах, Польщі, Німеччині, Індії, Палестині, Ізраїлі, США, а також на Філіппінах, в Індонезії, на Кубі тощо.
1946 папа Пій ХІІ визнав конгрегацію «живою гілкою» ордену, заснованої св. Бригідою. Сестру Марію беатифіковано Іваном Павлом ІІ у 2000, канонізовано папою Франциском у 2016.
Натепер орден налічує 57 осередків (з них 13 діють автономно) та близько 600 насельниць.
Офіційний сайт центрального італійського абатства в м. Римі: https://www.brigidine.org
Джерела
- Birgitta, den heliga. Regula Salvatoris. Sermo angelicus // Opera minora : in 2 t. Uppsala : Svenska fornskriftsallskapet, 1972–1975.
- Бригіда Шведська (1303–1373) : у 12 кн. / Пер. з нім. Львів : Добра книжка, 2012. Кн. 1: Одкровення святої Бригітти. 152 с.
Література
- Cnattingius H. Studies in the Order of St. Bridget of Sweden. Stockholm : Almqvist & Wiksell, 1963. 198 p.
- Studies in St. Birgitta and the Birgittine Order : in 2 vol. / Еd. by J. Hogg. Salzburg : Institut für Anglistik und Amerikanistik, Universität Salzburg ; Lewiston : Edwin Mellen Press, 1993.
- Motherhood, Religion, and Society in Medieval Europe, 400–1400 / Ed by C. Leyser, L. Smith. London; New York : Routledge, 2011. 392 р.
- The History and Spiritual Life of Vadstena Abbey // A Companion to Birgitta of Sweden and Her Legacy in the Later Middle Ages / Ed. by M. H. Oen. Leiden : Brill, 2019. Р. 132–158.
- Акерманн Ф. Тюрма і місто: 150 років дискусій про закриття Бриґідок // Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. 2020. URL: https://uamoderna.com/md/ackermann-brygidky
- Sandgren E. L. Birgittenerna och deras bilder. Uppsala : Uppsala universitet, 2021. 256 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Бригідки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бригідки (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
