Брусит

Брусит.jpg

Бруси́т [від прізвища мінералога А. Брюса (англ. Bruce)] — мінерал класу оксидів та гідрооксидів; група бруситу.

Брусит

Клас мінералу оксиди
Колір білий, зеленкуватий
Сингонія тригональна
Твердість 2, 5
Блиск перламутровий, на зламі — скляний
Прозорість прозорий
Густина 2, 4 г/см3
Особливі характеристики піроелектрик

Історична довідка

1824 геолог Ф. С. Бодан (1787–1850; Франція) уперше виявив брусит поблизу м. Касл-Пойнта (штат Нью-Джерсі, США), описав і назвав на честь мінералога і лікаря А. Брюса (1777–1818; США).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Mg(ОН)2.

Хімічний склад, %: MgO — 69, Н2О — 31.

Домішки: Fе, Мn, Zn.

Фізичні властивості

Сингонія тригональна. Структура шарувата. Спайність довершена по (001).

Густина — 2,4 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5.

Колір білий, зеленкуватий. Блиск на площині спайності перламутровий, на зламі — скляний. Риса біла. Прозорий. Піроелектрик.

Утворюється при низькотемпературній гідротермальній зміні магнезіальних ультраосновних порід, метаморфізмі гірських порід і в корах вивітрювання.

Асоціації: арагоніт, артиніт, гідромагнезит, доломіт, кальцит, магнезит, серпентин, тальк, хлорити природні, хризотил.

Різновиди

Залежно від структури і хімічного складу виокремлюють різновиди бруситу:

  • волокнистий (зокрема немаліт — тонковолокниста відміна);
  • залізистий (містить понад 10 % FeO);
  • марганцевистий (містить до 18 % MnO).

Походження. Розташування родовищ

Трапляється у вигляді суцільної листуватої маси або тонковолокнистих агрегатів. Другорядний компонент філітів і зелених сланців.

Поширений по всьому світу. У кристалічних масах трапляється рідко. Промислові родовища відомі у США (штати Невада, Техас), РФ (Далекий Схід, Уральські гори, Сибір), Канаді (провінція Квебек). Знайдений також в Антарктиді.

Брусит в Україні

В Україні промислових запасів бруситу не виявлено. Є складником магнієвих руд у гіпербазитових та карбонатних формаціях.

Значення

Значні скупчення бруситу — перспективна сировина для одержання магнію.

Близько 60 % світового видобутку бруситу йде на виробництво оксиду магнію (магнезії), який використовують переважно як вогнетривкий матеріал. Сировина для виробництва комплексних флюсів, які використовують у конверторному виробництві. Добавки на основі бруситу застосовують у процесі очищення газів від хлору та для сорбційного (див. Сорбція) водоочищення.

Література

  1. Dana E. S. Dana’s System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Брусит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  4. Брусит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
  5. Warr L. N. IMA–CNMNC Approved Mineral Symbols // Mineralogical Magazine. 2021. Vol. 85 (3). P. 291–320.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Брусит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брусит (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.01.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶