Магнієві руди
Ма́гнієві ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять магній у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе та економічно доцільне.
Зміст
Характеристика
Головні магнієві руди мають осадове походження. Магній у значних кількостях входить до складу понад ста мінералів; необмежені його ресурси є в розчиненому стані в морській воді. Головна форма магнію в рудах — у вигляді практично єдиного або одного з провідних катіонів у хімічно активних легкорозчинних мінералах або розсолах.
| Магнезійні формації | Вид сировини | Вміст MgO | % за масою Mg | Густина, кг/м3 |
| Гіпербазитові та карбонатні | Брусит | 69,1 | 41,8 | 2300 |
| Форстерит | 57,3 | 34,6 | 3200 | |
| Магнезит | 47,8 | 28,8 | 3000 | |
| Серпентин | 43,6 | 26,3 | 2500 | |
| Енстатит | 40,2 | 24,2 | 3100 | |
| Тальк | 31,9 | 19,2 | 2700 | |
| Доломіт | 21,9 | 13,2 | 2800 | |
| Соляні | Бішофіт | 19,8 | 12 | 1590 |
| Лангбейніт | 19,4 | 11,7 | 2800 | |
| Епсоміт | 16,4 | 9,9 | 1700 | |
| Каїніт | 16,2 | 9,8 | 2100 | |
| Карналіт | 14,5 | 8,7 | 1600 | |
| Астраханіт | 12,1 | 7,3 | 2400 | |
| Полігаліт | 8 | 4,8 | 2800 | |
| Розсоли (сульфати та хлориди Mg, Са, К, Na) | 2 | — | — | |
| Морська вода | Хлориди Mg та інші | 0,2 | 0,13 | — |
За зменшенням промислового значення розрізняють три генетичні типи магнезитів:
- лагунно-морські;
- гіпербазити кори вивітрювання;
- озерні.
Визначені світові ресурси магнезиту та бруситу складають 12 млрд т. За оцінками, ресурси доломіту, форстериту, магнієвих мінералів евапоритів та розсолів, що містять магнезію, становлять мільярди тонн.
Класифікація
- Магнезити першого типу утворюються у прибережних лагунах, що акумулювали магній, який вилуговувався з базальтових покривів (див. Базальт), у карбонатній формі. Сучасні магнезити цього типу вивчені в лагуні Куронг (Південна Австралія). Велика кількість таких родовищ пов’язана з давніми товщами.
- Магнезити другого типу представлені жовнами та штокверками дрібних жил. Під час перевідкладення в тріщинах вони утворюють жили потужністю 1 м, зрідка до 40 м, що простягаються на глибину понад 150 м.
- Осадові магнезити складають пластоподібні поклади потужністю від декількох до 400–500 м і довжиною від сотень метрів до десятків кілометрів. Залягання — від субгоризонтального (кайнозойські озерні руди) до субвертикального. Головні родовища магнезиту мають докембрійський вік.
Поширення
Значні родовища магнієвих руд є в Східному Казахстані, Австрії, Греції, Чехії, Кореї, Китаї, Канаді, США. Родовища магнезиту відомі в РФ: на Уралі (Саткинська, Білоріцька, Іванівська групи родовищ), в Іркутській області (Савинське, Онотське родовища), Красноярському краї (Удерейське). Магнезитові солі трапляються у великих кількостях в сольових відкладах озер Казахстану, водах Аральського моря та Каспійського моря. Родовища викопного карналіту осадового походження відомі в соляних родовищах РФ (Верхньокамське на Уралі), Білорусі (Солегорське), Німеччини, Франції, Іспанії та інших країнах. Унікальне Волгоградське родовище бішофіту знаходиться в соляному басейні Прикаспійської синеклізи. Тут бішофіт перебуває в асоціації з карналітом, кізеритом і галітом. На деяких ділянках бішофіт утворює майже мономінеральні (із вмістом 88–96 % мінералу) поклади, потужністю 10–40, іноді до 100–200 м. У межах Приволжської монокліналі встановлено наявність чотирьох пластів бішофіту на глибині 1 000–1 800 м. Два з них мають регіональне поширення. Пласти прослідковуються за простяганням до 400 км, вхрест простягання на 30–40 км. Запаси бішофіту на цій площі — понад 200 млрд т. Родовище можна розробляти методом підземного вилуговування.
Магнієві руди в Україні
На території України неогенові хлоридно-сульфатні магнієві руди є в Калуському та Стебниківському родовищах. У Західному Приазов’ї (Сорокінська тектонічна зона) виявлені високомагнезіальні гіпербазити (Родіонівська ділянка). Прогнозні ресурси магнієвої сировини (категорії Р2) до глибини 200 м становлять 250 млн т. Перспективним джерелом магнієвої сировини є ропа Сиваського родовища. Україна володіє істотними запасами бішофіту (Чернігівська область, Полтавська область). Його сумарні ресурси складають близько 50 км3.
Способи перероблення
Залежно від типу руд і кінцевого продукту розрізняють способи перероблення магнієвих руд. Застосовують флотацію, гравітацію у важких середовищах та електромагнітну сепарацію.
Література
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Магнієві руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Магнієві руди (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
