Бутовський, Семен Юхимович
Буто́вський, Семе́н Юхи́́мович (24.05.1883, за іншими даними — 1886, Полтавщина, тепер Україна — 12.04.1967, м. Філадельфія, штат Пенсильванія, США, похований у м. Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США) — оперний і концертний співак (драматичний тенор), актор, оперний режисер, диригент.
|
Бутовський, Семен Юхимович | |
|---|---|
| Народження | 24.05.1883 |
| Місце народження | |
| Смерть | 12.04.1967 |
| Місце смерті | Філадельфія |
| Місце поховання | Саут-Баунд-Брук |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Навчався співу в Музично-драматичній школі М. Лисенка, в класі О. Мишуги. Працював актором у Полтавському драматичному театрі (1906–1908), театрі М. Садовського у м. Києві (1909–1915).
У 1915–1916 керував оперним відділом у «Товаристві українських артистів під керівництвом І. Мар’яненка, за участю М. Заньковецької та П. Саксаганського» (міста Одеса, Київ).
Один із фундаторів, разом із Лесем Курбасом, диригентом М. Баграновським (1885–1966, тепер РФ), художником А. Петрицьким, балетмейстером М. Мордкіним (1880–1944; тепер РФ — США) та ін., соліст і член художньої комісії першого українського оперного театру в м. Києві «Музична драма» (заснований 1919 і того самого року припинив існування). Здійснив невдалу спробу 1926 відновити цей театр.
Організував Український вокальний ансамбль, з яким у липні 1920 розпочав концертний тур містами лівобережної України, співаючи в дуеті, квартеті та соло. У 1920-х працював у артистичній бригаді Я. Яциневича та М. Вороного.
З 1929 — режисер Одеського театру опери та балету (тепер Одеський національний академічний театр опери та балету); 1931–1933 і 1938–1940 — Дніпропетровського робітничого оперного театру (тепер Дніпропетровський академічний театр опери та балету), у 1933–1937 — художній керівник, директор Вінницького обласного театру опери та балету (тепер Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр ім. М. Садовського).
У роки Другої світової війни за часів німецької окупації від 01.10.1941 працював музичним керівником в музично-драматичному театрі в м. Полтаві (тепер Полтавський академічний музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя).
Від 1943 — режисер драматичного театру в м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ), з артистами якого 1944 виїхав до Польщі (м. Краків), згодом до Австрії (табір «Лексенфельд», поблизу м. Зальцбурга, де був режисером таборового українського оперного ансамблю).
Емігрував 1949 до США, відтоді працював диригентом хору імені О. Кошиця при українській православній церкві св. Володимира у м. Філадельфії.
Творчість
Мав приємний голос широкого діапазону не надто великої сили з м’яким тембром і гнучким нюансуванням, володів акторською майстерністю.
Серед оперних партій, виконаних у Театрі М. Садовського: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Еол (перше виконання), Левко («Енеїда», «Утоплена» М. Лисенка), Йонтек («Галька» С. Монюшка), Сулейман («Бранка Роксолана» Д. Січинського; перше виконання), Хома Брут («Вій» М. Кропивницького за М. Гоголем). В інших театрах: Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрій («Катерина» М. Аркаса), Турідду («Сільська честь» П. Масканьї) тощо. У концертному репертуарі співака були твори М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, Я. Степового, К. Стеценка, М. Леонтовича, Д. Січинського, українські народні пісні.
На сцені співпрацював зі співаками й акторами: О. Петляш, М. Литвиненко-Вольгемут, М. Микишею, І. Мар’яненком, Б. Гмирею та ін.
Як режисер поставив опери: в Одеському театрі опери та балету — «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Дума чорноморська» Б. Яновського (обидві — 1929). «Захар Беркут» (інша назва — «Золотий обруч») Б. Лятошинського (перше виконання; 1930); у Дніпропетровському робітничому оперному театрі — «Щорс» Б. Лятошинського (1938), «Заколот» Л. Ходжи-Ейнатова, «Отелло» Дж. Верді (обидві — 1939).
Грав також у кіно, виконав роль Петра у стрічці «Наталка Полтавка» (1911, режисер Д. Сахненко).
Праці
Український вокальний ансамбль // Нові дні. 1965. № 1–4.
Література
- Бутовський // Лисенко І. Словник співаків України. Київ : Рада, 1997. С. 43.
- Гамкало І. Бутовський // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А. Кудрицький, М. Лабінський. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. С. 93–94.
- Петрушенко В. В. Семен Бутовський та становлення українського оперного театру // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2005. № 3. С. 66–69.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Німилович О. М. Бутовський, Семен Юхимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бутовський, Семен Юхимович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
