Бібліотечна справа
Бібліоте́чна спра́ва — галузь інформаційної, культурної та освітньої діяльності суспільства, спрямована на створення і розвиток мережі бібліотек, формування, опрацювання, упорядкування та зберігання бібліотечних фондів, організацію бібліотечного обслуговування користувачів, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотечної діяльності.
До бібліотечної справи належать усі питання, пов’язані з організацією, управлінням, розвитком та функціонуванням бібліотек, а також нормативно-законодавчим, матеріально-технічним, фінансовим і кадровим забезпеченням.
Стратегічним завданням бібліотечної справи є створення й підтримка функціонування ефективної бібліотечної системи, яка охоплює всі прошарки населення та всі регіони, є надійним складником інформаційної системи держави, накопичувачем і зберігачем національного науково-інформаційного ресурсу та документальної культурної спадщини.
Зміст
Характеристика
В Україні формування бібліотечної системи як окремої галузі відбувалося на межі 19–20 ст. На початок 20 ст. склалися три основні типи бібліотек за призначенням: публічні, спеціальні та наукові, історичний розвиток яких зумовив формування сучасної бібліотечної системи в Україні.
Визначальним напрямом бібліотечної справи є формування загальнодержавного бібліотечно-інформаційного ресурсу. Насамперед це накопичення в бібліотеках усіх видів документів (рукописних, друкованих, електронних). Інтегрований бібліотечний ресурс повинен дати надійний інформаційний супровід життєдіяльності всіх ланок суспільства.
До бібліотечної справи поряд із накопиченням бібліотечно-інформаційного ресурсу належить весь комплекс підготовки його до використання — облік, класифікація, каталогізація документів, формування електронних каталогів, довідково-пошукового апарату, створення різного роду бібліографічних покажчиків, ведення поточної та ретроспективної бібліографії, збереження бібліотечних фондів, забезпечення цілісності та нормального фізичного стану документів для їх тривалого зберігання та використання.
Найважливішим комунікаційним складником бібліотечної справи є безпосереднє бібліотечне обслуговування суспільства, забезпечення вільного доступу до джерел інформації. Це реалізується через організацію системи читальних залів (спеціалізованих, каталожних, комп’ютерних, аудіовідеозалів) у приміщеннях бібліотек; функціонування абонементу (індивідуального, міжбібліотечного, міжнародного); дистанційного обслуговування технічними засобами електронних комунікацій; надання онлайнового доступу до інтернет-ресурсів; бібліотечних пунктів; пересувних бібліотек.
В умовах цифровізації традиційні форми бібліотечно-інформаційного обслуговування суттєво розвинулися внаслідок впровадження електронних послуг і сервісів. У бібліотеках із розвиненою інформаційно-комунікаційною інфраструктурою користувачі частіше звертаються до бібліотечних вебсервісів, електронних інформаційних ресурсів (каталогів; бібліографічних, реферативних, фактографічних баз даних; електронних бібліотек, інформаційно-аналітичної та мультимедійної продукції; електронних книжкових виставок тощо) та дистанційних послуг, зокрема в системі довідково-бібліографічного обслуговування та абонементу (виконання різних типів довідок, попереднє замовлення документів із книгосховищ, надання цифрових копій друкованих документів та ін.).
Бібліотечна справа містить також комплекс управлінсько-організаційних питань і пов’язаного з ним фінансування й матеріально-технічного забезпечення. В Україні загальне методичне керівництво бібліотеками та узгодження роботи покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Інші міністерства та відомства здійснюють керівництво мережею підпорядкованих їм бібліотек у координації з ним.
Державна політика у сфері бібліотечної справи
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995) визначає основні напрями державної політики:
- підтримка бібліотечної справи та її розвиток через гарантоване фінансування бібліотек, пільгову податкову, кредитну та цінову політику;
- фінансування створення інформаційних мереж і електронних комунікаційних систем для інформаційного обміну, входження у світові глобальні комп’ютерні мережі, об’єднання та забезпечення доступності розподілених бібліотечних ресурсів;
- стимулювання забезпечення бібліотек сучасною вітчизняною книжковою продукцією, світовою літературою в перекладі українською мовою на різних носіях, зокрема адаптованих для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією;
- координація діяльності бібліотек усіх форм власності, регулювання діяльності бібліотек, що є в державній і комунальній власності; забезпечення запровадження та функціонування дієвої системи електронного книгокористування та обігу електронних книг через бібліотеки;
- забезпечення розвитку вітчизняного напряму з формування та впорядкування електронних книг, каталогів, баз даних;
- забезпечення розвитку бібліотечного обслуговування соціально незахищених верств населення; створення умов та координація діяльності з функціонування електронних бібліотек, зокрема в спеціальному цифровому форматі для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією;
- розроблення програм розвитку бібліотечної справи та забезпечення їх цільового фінансування; створення умов для міжнародного співробітництва бібліотек.
Освіта та наука у сфері бібліотечної справи
У бібліотечній освіті (станом на 2024) затверджено спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти). Підготовку кадрів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за цією спеціальністю здійснюють навчальні заклади державної та приватної форм власності, серед них I–II рівнів акредитації (інститути, коледжі культури) та 29 навчальних закладів III–IV рівнів акредитації (державні університети та академії). Вони забезпечують підготовку фахівців з орієнтацією на роботу в бібліотеках та інформаційно-аналітичних службах.
Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників організовують методичні бібліотечні центри для відповідних відомчих мереж. За державним замовленням Міністерства культури та інформаційної політики підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та інших закладів культури здійснює Центр неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
У системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців і неформальної бібліотечної освіти діє Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація»: створено мережу тренінгових центрів для бібліотекарів, бібліотечні школи, спеціальні семінари та дистанційні курси.
Бібліотечна справа передбачає наукові дослідження традиційних та інноваційних аспектів бібліотечно-інформаційної діяльності, розроблення стратегій бібліотечного розвитку, впровадження нових бібліотечних технологій, розбудову бібліотечно-інформаційних ресурсів і системи комплексного бібліотечного обслуговування, консервації та реставрації фондів, розвитку нормативно-методичної бази бібліотечної справи, вивчення історії бібліотечної справи в Україні та у світі, аналіз ефективності бібліотечних мереж і систем, статусу, завдань і функцій бібліотек у контексті соціокультурних змін, прогнозування розвитку бібліотечної справи.
Вітчизняними центрами наукових досліджень у сфері бібліотечної справи та бібліотекознавства є бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного значення, серед них статус науково-дослідних інститутів мають Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. Актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи досліджують також заклади вищої освіти (Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва та інші заклади, що мають спеціалізовані кафедри), національні, державні й обласні універсальні наукові бібліотеки, бібліотеки різних систем і установ.
У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Харківській державній академії культури, Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва, Київському національному університеті культури і мистецтв функціонують аспірантури, докторантури і спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій з бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, а також із суміжних галузей — документознавства і архівної справи.
В усіх регіонах України відбуваються міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, науково-методичні семінари та інші фахові заходи.
Джерела фахової інформації бібліотечної справи
Оперативними джерелами фахової інформації у сфері бібліотечної справи є науково-теоретичні та практичні журнали: «Бібліотечний вісник», «Бібліотечна планета», «Бібліотечний форум», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Вісник Книжкової Палати», «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук».
Міжнародне співробітництво
Провідні бібліотеки України є членами міжнародних організацій, беруть участь у виконанні їхніх програм та розроблені проєктів, зокрема: Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Конференція європейських національних бібліотекарів (CENL), Американська бібліотечна асоціація (ALA), Конференція європейських наукових бібліотек (CERL), Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зонах конфлікту (ALIPH), Блакитний Щит (Blue Shield International), ЮНЕСКО, Збереження української культурної спадщини онлайн (SUCHO), Європейське бюро бібліотечних, інформаційних і документних асоціацій (EBLIDA) та ін.
Українськи бібліотеки — учасники міжнародного документообміну, який є однією з форм наукового й культурного співробітництва та слугує важливим джерелом поповнення бібліотечних фондів зарубіжними виданнями на взаємовигідних засадах. Загальнодержавні й університетські бібліотеки зазвичай мають широке партнерство на основі договорів про співпрацю зі спорідненими зарубіжними бібліотеками.
Джерела
- Про бібліотеки і бібліотечні справу: Закон України № 32/95-ВР від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 7. Ст. 45. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80#Text
- Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-р
Література
- Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Бібліотечна справа в Україні в XX столітті / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Київ : [б. в.], 2009. 530 с.
- Онищенко О. С., Дубровіна Л. А., Горовий В. М. та ін. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2011. 247 с.
- Василенко О. М., Добко Т. В., Зайченко Н. Я. та ін. Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек в умовах розвитку суспільства знань. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2017. 410 с.
- Гарагуля С. С., Гриценко Н. О., Дубровіна Л. А. та ін. Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2021. 420 c.
Автор ВУЕ
О. С. Онищенко, О. М. Василенко
Покликання на цю статтю: Онищенко О. С., Василенко О. М. Бібліотечна справа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліотечна справа (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
