Бірмінгемський університет
Бірмінге́мський університе́т, Університет Бірмінгема (англ. University of Birmingham) — багатогалузевий заклад вищої освіти, розташований у м. Бірмінгемі (Велика Британія).
|
Бірмінгемський університет University of Birmingham | |
|---|---|
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1900 |
| Профіль діяльності | освіта |
| Розташування | Бірмінгем |
| Веб-сайт | www.birmingham.ac.uk/index.aspx |
Зміст
Статус
Державний університет. Перший і один із найбільших громадських університетів Великої Британії.
Рейтинги
У Всесвітньому рейтингу університетів (англ. World University Rankings) на 2023 посідає 108-е місце. У Рейтингу найкращих університетів світу компанії «Куакуареллі Саймондс» (англ. Quacquarelli Symonds World University Rankings) на 2023 перебуває на 91-му місці у загальному рейтингу та на 12-му — серед університетів Великої Британії. У щорічній рейтинговій таблиці університетів Великої Британії (англ. Complete University Guide) — на 14-й сходинці (із 130).
Членство в міжнародних організаціях
Університет є членом-засновником міжнародної мережи науково-інтенсивних університетів «Універсітас 21» (англ. «Universitas 21»), членом Асоціації європейських університетів (англ. European University Association), міжнародного об’єднання закладів вищої освіти британської Співдружності націй «Асоціація університетів Співдружності» (англ. Association of Commonwealth Universities).
Історична довідка
Університет веде свою історію від коледжу. Першим організував лекції та семінари з медичної освіти за межами м. Лондона лікар Дж. Томлінсон (1794–1845; Велика Британія). Підприємець і філантроп Дж. Мейсон (1795–1881; Велика Британія) заснував Науковий коледж Мейсона (1875). Від 1898 заклад став Королівським коледжем Мейсона.
Хірург В. Сендс Кокс (1802–1875; Велика Британія) заснував Бірмінгемську школу медицини та хірургії (1825) — англіканський медичний коледж-інтернат, де викладали також мистецтво, право, інженерію та архітектуру. Школа стала Королівським коледжем згідно з королівською грамотою 1843.
Протягом 1882–1896 відбувалося поступове злиття двох закладів освіти. 1900 установа здобула право видавати дипломи з науковими ступенями та статус університету. Того ж року сім’я землевласників Гоф-Калторпів подарувала університету 10 га землі. Першим ректором став Дж. Чемберлен (1836–1914; Велика Британія). 24.03.1900 королева Вікторія надала університету королівську хартію (отримав її першим у Великій Британії).
Це перший університет Великої Британії зі статусом колегіального та статусом «університетів із червоної цегли» — із правом вступу незалежно від релігійних поглядів, етнічного та соціального походження.
Разом із заявкою на реєстрацію університету до погоджувального комітету було подано гасло «Через труднощі до вершин» (лат. «Per ardua ad alta») та герб. На гербі зображено двоголового лева, русалку та розгорнуту книгу із гаслом. Русалка є неканонічним геральдичним символом сімейного герба, вигаданого Дж. Мейсоном, який не мав шляхетного походження, але був посвячений у лицарі.
Університетське містечко спроєктували та побудували 1900–1909 архітектори А. Вебб (1849–1930; Велика Британія) та І. Бел (1837–1914; Велика Британія) Особливістю архітектурного ансамблю з червоної цегли є Канцелярський двір — розташовані півколом двоповерхові з куполоподібними дахами корпуси адміністрації та меморіальна годинникова вежа Дж. Чемберлена. Фінанси на будівництво та розвиток університету виділили промисловець і філантроп Е. Карнегі (1835, Велика Британія — 1919, США) і барон Ч. Голкрофт (1831–1917; Велика Британія).
На території кампусу університету 1939 відкрито Інститут образотворчих мистецтв Барбера (художню галерею та концертну залу), споруду якого спроєктував у стилі ар-деко архітектор Р. Аткінсон (1883–1952; Велика Британія).
У 1960-х фірма «Кассон Кондер патнершип» (англ. «Casson Conder Partnership») побудувала новий корпус для економічного факультету, їдальню та корпус для технічного персоналу, з’єднані мостом у спіралеподібний архітектурний ансамбль. Тоді ж були зведені спортивна зала, будівля Інституту досліджень місцевого самоврядування, новий гуртожиток, добудовано споруду медичної школи. 1978 відкрито станцію залізниці, яка з’єднує університетське містечко з містом.
Підготовка фахівців
Університет орієнтований на науково-дослідну роботу. Має 258 програм із підготовки бакалаврів і 367 програм післядипломної освіти для магістрів, докторів філософії та докторантів.
Навчання здійснюється на платній основі, діють стипендіальні програми для фінансової підтримки обдарованих студентів.
1994 заклад став співзасновником дослідницької асоціації Расселл-груп (англ. Russell Group), до якої входять 24 найпрестижніші університети Великої Британії.
У 2021/2022 навчальному році в університеті здобувало освіту понад 37 500 студентів.
Університет має два основні кампуси, а також нерухомість у містах Стратфорді-на-Ейвоні, Ансті (біля Ковентрі), Коністоні (в Камбрії), Айронбріджі та Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати).
Структурні підрозділи
Університет надає освіту за широким спектром спеціальностей, розподілених між 5 коледжами, що складаються зі шкіл:
- коледж мистецтва та права (філософія, філологія, теологія, релігієзнавство, театрознавство, історія культури, історія мистецтва та музики, Бірмінгемська юридична школа);
- коледж інженерії та фізики (фізика, хімія, комп’ютерні науки, інженерія, математика, металургія, фізика та астрономія);
- коледж наук про життя та довкілля (біологія, географія, психологія, науки про довкілля, про спортивну підготовку, фізичні вправи та реабілітацію);
- коледж медицини та стоматології (Інститут онкології та генетики; Інститут клінічних наук; Інститут запалення та старіння; Інститут прикладних досліджень охорони здоров’я; Інститут серцево-судинних наук; Інститут імунології та імунотерапії; Інститут метаболізму та імунних досліджень; Інститут мікробіології та інфекцій);
- коледж соціальних наук (Бірмінгемська школа бізнесу, уряд і суспільство, соціальна політика, освіта).
На базі університету також працюють Центр східноєвропейських досліджень, Центр передового досвіду досліджень у сфері обчислювального інтелекту, Інститут дослідження надрізноманіття, Школа стоматології, Департамент міжнародного розвитку, Інститут післядипломної освіти Айронбріджа (післядипломна освіта в галузі культурної спадщини), Шекспірівський інститут (центр післядипломного вивчення творчості В. Шекспіра та літератури доби Відродження), Центр Реймонда Прістлі (рекреація та польові роботи).
У складі університету діє 7 бібліотек: Головна бібліотека, Бібліотека образотворчого мистецтва Барбера, Бібліотека Барнса, Центр навчальних ресурсів Орчарда, Стоматологічна бібліотека, Дослідницька бібліотека Кедбері, Бібліотека інституту Шекспіра з найбільшим зібранням літератури доби англійського Відродження.
У бібліотеках понад 1,5 млн друкованих і 866 тис. онлайн-книг, а також понад 124 тис. друкованих і онлайн-журналів.
Функціонує також Бірмінгемська мережа сонячних коливань, яка складається з мережі з шести віддалених сонячних обсерваторій. Мережею керує група оптичної спектроскопії високої роздільної здатності Школи фізики та астрономії Бірмінгемського університету.
Університет управляє Геологічним музеєм Лапворта (заснований 1880, відкритий після реконструкції 2014). Колекція музею містить понад 250 тис. зразків скам’янілостей, гірських порід і мінералів, а також карти геологічні, обладнання, моделі тощо. Названий на честь геолога Лапворта (1842–1920; Велика Британія).
Відомі випускники
Серед випускників університету 10 лауреатів Нобелівської премії: з хімії — Ф. В. Астон (1922), В. Н. Геворт (1937), Дж. Ф. Стоддарт (2016); з фізіології або медицини — П. Б. Медавар (1960), М. Г. Ф. Вілкінс (1962), Дж. Р. Вейн (1982), П. Нерс (2001); з фізики — Д. Таулесс (2016), Дж. М. Костерліц (2016); миру — Р. Сесіл (1937). Ґрунтознавець П. Буллок (1937–2008; Велика Британія) брав участь у звітах Міжурядової групи експертів зі змін клімату, якій було присуджено Нобелівську премію миру 2007.
=Зв’язок із Україною
Бірмінгемський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка 22.06.2022 підписали Меморандум про взаєморозуміння між установами. Університети спільно реалізують програми академічної мобільності для студентів і наукових співробітників, співпрацюють у сфері впровадження подвійних дипломів, ініціюють спільні наукові публікації, організують конференції, літні школи тощо.
Діє угода із Львівським національним університетом імені Івана Франка в рамках програми «Побратимство для надії» (англ. «Twin For Hope»), спрямованої на підтримку українських ЗВО університетами Великої Британії під час російсько-української війни. Співпраця Бірмінгемського університету з Львівським національним університетом імені Івана Франка спрямована на демонстрацію спільних академічних і громадських цінностей між Великою Британію та Україною й розвиток демократичних ініціатив в українському суспільстві. Проєкт складається з літньої школи, присвяченої ознайомленню з особливостями мистецтва, менталітету, історії та культури України, а також стратегії наукових досліджень «Побратимство задля ідентичності, суверенітету та стійкості» («Twinning for Identity, Sovereignty and Resilience»), спрямованої на підтримку конституційної демократії в Україні. Стратегії досліджень здійснюються за напрямами адаптації українських жінок-переселенок із дітьми у країнах Європи, формування української ідентичності через театральне мистецтво, співпраці у галузях бізнесу, транспорту та безпеки.
Література
- Мельничук О. Історичні аспекти становлення та організації вищої педагогічної освіти у Великій Британії // Педагогічний часопис Волині. 2017. № 1 (4). С. 22–26.
- Базильчук В. Закордонний досвід розвитку рухової активності студентів засобами спортивних ігор у закладах вищої освіти Великої Британії // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2022. Вип. 37. С. 17–28.
- Львіський та Берімінгемський університети стали університетами-побратимами // Львівський національний університет імені Івана Франка. 2022. URL: https://lnu.edu.ua/lvivskyy-ta-birminhemskyy-universytety-staly-universytetamy-pobratymamy/
- Foster A., Pevsner N., Wedgwood A. Birmingham and the Black Country. New Haven; London : Yale University Press, 2022. 884 p.
- University of Birmingham (офіційний сайт). URL: https://www.birmingham.ac.uk/index.aspx
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шолухо Н. Є. Бірмінгемський університет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бірмінгемський університет (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.18.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
