Друге пришестя
Дру́ге прише́стя — християнська доктрина про те, що Ісус Христос після свого вознесіння на небо вдруге повернеться на землю для посоромлення грішників і дарування блаженства праведникам. Ідея про Друге пришестя заснована на низці месіанських текстів Біблії.
Зміст
У Новому Завіті
Термін «Друге пришестя» у книгах Нового Завіту відсутній. Його відповідниками у грецьких рукописах є лексеми:
- «епіфанія» (грец. ἐπιφάνεια — зʼявлення), див. наприклад: 2 Сол. 2:8; 1 Тим. 6:14; 2 Тим. 4:1, 8; Тит. 2:13;
- «парусія» (грец. παρουσία, від παρα — біля, поза та ουσία — існування, букв. — присутність, прихід), див. наприклад: Мт. 24:3, 27, 37, 39; 1 Кор. 15:23; 1 Сол. 2:19, 3:13; 4:15, 5:23 2 Сол. 2:1, 8; Як. 5:7–8; 1 Ів. 2:28;
- а також «елеузис» (грец. ἔλευσις — прихід): Лк. 21:7, згідно з Кодексом Бези (лат. Codex D Bezae Cantabrigensis).
За віровченням, якщо за Свого першого пришестя Ісус, «маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної» (Фил. 2:6–8), то під час другого — Він з’явиться з небес у славі як Небесний Цар, судитиме кожного, згідно з його вчинками (див. Страшний суд), встановить Царство Боже на землі й остаточно знищить гріх.
Час Другого пришестя
У текстах Нового Завіту час Другого пришестя конкретно не означений. Євангельський Ісус лише завважує ознаки, які можуть вказувати на його наближення (Мт. 24:3–51; Мк. 13:3–37; Лк. 21:7-33). З одного боку, такими свідченнями стануть якісь глобальні природні катаклізми, голодомори і землетруси, а поруч і небесні явища (затьмарення сонця і місяця, падіння зір з неба); з іншого — проповідь Євангелія «по всьому світі на свідчення всім народам» (Мт. 24:14) і водночас занепад «віри на землі» (Лк. 18:8), війни, «поширення беззаконня», численні лжепророки (Мт. 24:3–12) і, як наслідок, поява Антихриста (1 Ів. 2:18; Мт. 24:23–24), якого «Господь Ісус погубить духом Своїх уст і знищить появою Свого приходу» (2 Сол. 2:8).
Попри повчання Спасителя: «Про той же день і годину не знає ніхто: ані небесні ангели, ані Син, а тільки один Отець» (Мт. 24:36), упродовж історії християнства багаторазово висували конкретні дати цієї події. На Друге пришестя чекали протягом 1 ст. і наступних століть; сподівалися, що воно станеться у 666, 999, 1000, 1001, 1033 (1027–1041), 1260, 1492, 1844, 1847, 1914 тощо. Активно призначали дати у 15–16 ст., привʼязували до різних років у 19 і 20 ст., зрештою, очікували у 2000.
Віряни у 1 ст. н. е. були переконані, що жаданий прихід Спасителя станеться вже за їхнього життя. Подібні настрої засвідчують і євангельські тексти (Мт. 10:23, 16:28, 24:34; Мк. 13:30; Лк. 21:32), а також апостольські послання. «Спасіння ... готове з’явитися в останній час» (1 Пет. 1:5) і «наблизився всьому кінець» (1 Пет. 4:7); «Діти, це остання година» (1 1в. 2:18); «прихід Господа вже близько» (Як. 5:8). Саме тому період існування Церкви у Новому Завіті названий «останніми днями» земної історії (Євр. 1:1–2; Дії 2:17). У 1 ст. поділяли вірування, що Друге пришестя відбудеться ще за життя найулюбленішого Ісусового учня — апостола Івана. Приводом для цього став уривок з Євангелія від Івана 21:20–23. Для нас «настав кінець віків» (1 Кор. 10:11), — проголошував ап. Павло, бо вважав і себе тим, хто залишився «до приходу Господнього» (1 Сол. 4:15–17).
Не справджені очікування події Другого пришестя упродовж 1–2 ст. спонукали діячів Церкви до переосмислення християнської есхатології, пошуку нового теологічного змісту догматів про кінець світу, Друге пришестя. Важливі аргументи для цього були віднайдені в текстах Псалма 89(90):4 і Другого послання Петра (3:3–4, 8–9), де зауважено, що Божі роки і дні — не тотожні земним. Тож «останні дні» людства слід лічити не земними мірами (бо людська хронологія — безпорадна), а належить сприймати як тяглий у часі, віддалений період.
Друге пришестя як «Друга присутність»
З-поміж висловлювань євангельського Христа про видиме для всіх настання ери благоденства, знаходимо й інше — про невидиме, непомітне. «А як фарисеї запитали: коли прийде Боже Царство? — Він відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: Ось тут воно, або там! Адже Боже Царство всередині вас!» (Лк. 17:20–21). Подібна теза наче знімає присутнє в Євангеліях есхатологічне напруження, переміщає подію Другого пришестя з матеріального світу в духовний. Тим напоумлює, що момент його настання не слід прив’язувати до якогось конкретного часу. До цього спонукає й семантика поняття «парусія», яке у перекладі з грецької, поряд зі значенням пришестя чи прибуття, має значення присутності.
Ідею про невидиме (незриме) Друге пришестя (тобто, власне, про «Другу присутність» Христа на Землі) сповідують свідки Єгови. Згідно з їхнім віровченням, ця подія непомітно сталася ще в 1914, і відтоді Ісус Христос розпочав своє небесне правління.
Воскресіння мертвих і Страшний суд
Апостол Павло проповідував, що під час Другого пришестя станеться воскресіння мертвих, а після цього всі, хто був живим на цей час, стануть безсмертними (1 Кор. 15:23, 51–54; 1 Сол. 4:15–17). Апостол, проте, не згадує про суд над нечестивцями. Із цього часом висновували, що суду над безбожниками під час Другого пришестя Спасителя не відбудеться, оскільки ті не воскреснуть. Натепер подібні погляди сповідують адвентисти сьомого дня (див. у ст. Адвентизм) і свідки Єгови. Водночас адвентисти вірять у «друге воскресіння», яке відбудеться після Тисячолітнього правління Христа і під час якого воскреснуть для суду всі інші. Свідки Єгови повчають, що «люди, які стали такими зіпсутими, що вже нездатні виправитися, не будуть воскрешені» ніколи.
За апостольськими повчаннями, Христос за Другого пришестя буде судити усіх людей без винятку (Дії 24:15, Євр. 9:27; 2 Пет. 3:7; Юд. 15), аби нечестивці пішли «на вічне покарання, а праведники — на життя вічне» (Мт. 25:46; пор.: Дан. 12:2, Об. 20:13).
Віровчення про Друге пришестя, воскресіння і Божий суд — одне з наріжних у християнстві. Його фіксує Нікео-Константинопольський Символ віри: «Вірую… в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого … [який] знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. … Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку».
Додатково
- В українців є вираз «чекати до другого пришестя», що переносно означає чекати невідомо скільки або не діждати очікуваного взагалі.
- У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків зберігаються грецькі ікони, створені одним із найвідоміших майстрів т. з. італо-критської школи Теодоросом Пулакісом (1620–1692). Були придбані Богданом Івановичем у римського торговця картинами. Ікони тривалий час зберігали у фондосховищі, 2018 після реставрації включили до постійної експозиції. Образи створені на о. Корфу, ймовірно для монастирської церкви Богородиці Панагії. Одна з ікон — «Друге пришестя Христа» оригінально поєднує традиції візантійського іконопису з мотивами і прийомами тогочасних італійських майстрів.
Джерела
- Катехизм Католицької Церкви. [Б. м.] : Синод УГКЦ, 2002. 772 с.
- Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Література
- Moore A. L. The parousia in the New Testament. Leiden : Brill, 1966. 248 р. URL: https://archive.org/details/parousiainnewtes0000unse/page/n5/mode/2up
- Russell St. Parousia: The New Testament Doctrine of Our Lord's Second Coming. Grand Rapids : Baker Books, 1999. 573 p.
- Yogananda P. The Second Coming of Christ: The Resurrection of the Christ Within You. Los Angeles : Self-Realization Fellowship, 2008. 1642 p.
- Павленко П. Ю. Етнічне та універсальне в ранньому християнстві: засади, особливості, тенденції. Київ : Абрис, 2009. 527 с.
- Христокін Г. В. Методологія православної теології в її парадигмальних трансформаціях. Ірпінь : Університет державної фіскальної служби України, 2021. 403 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Друге пришестя // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Друге пришестя (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
