Крехівський Миколаївський монастир
Кре́хівський Микола́ївський монасти́р — пам’ятка архітектури національного значення, Львівська область, Україна..
Зміст
Історична довідка
Монастир заснували ченці Києво-Печерської лаври Іоїл і Сильвестр 1612 (за іншими даними — 1618) на горі поблизу с. Фійни біля м. Жовкви. У 1620-х монастир перенесли у безпечніше місце під горою Побійною, де він міститься й дотепер. Земельну ділянку православному монастиреві подарував коронний гетьман Станіслав Жолкевський (1547–1620).
1628 монастир дістав право ставропігії від Константинопольського патріарха, а від магнатів, які володіли довколишніми маєтностями (Сапіги і Вояковські), — подальші земельні надання та кошти на будівництво. Монастир підтримували гетьмани Б. Хмельницький, П. Дорошенко, І. Мазепа. На доброчинні пожертви було побудовано 4 церкви. Усі монастирські будівлі були дерев'яними. 1660–1664 споруджено фортечні мури з баштами.
1721 православний Крехівський монастир прийняв Берестейську церковну унію 1596 і його почали перебудовувати з дерев'яного на мурований. Упродовж 18 ст. усі монастирські будівлі споруджено з каменю й цегли. Головна в монастирі Миколаївська церква збудована мурованою 1721–1737 на місці розібраної дерев'яної Троїцької церкви за проектом колишнього монастирського ігумена Діонісія Сінкевича (?–1732). Оздоблювальні роботи тривали до поч. 1750-х. 1779 церква зазнала перебудов. В інтер'єрі на стінах зберігся фресковий розпис львівських художників від 1776.
У травні 1919 польська окупаційна влада заарештувала ченців й відправила їх до концентраційного табору в Домб'є (біля м. Кракова, Польща). У червні 1919 з монастиря вивезено всі пам'ятки мистецтва й старовини, у т. ч. монастирська бібліотеку й архів. Після того діяльність монастиря відновилася. 1939 його закрила радянська влада.
Монастир діяв 1941–1946, після чого його знов закрили, розмістивши в будівлях радянські установи й знищивши все внутрішнє обладнання.
1990 відновлено діяльність монастиря Чину Святого Василія Великого Української греко-католицької церкви. У монастирі діє духовна семінарія.
У 20 ст. архітектурні пам’ятки Крехівського монастиря були забезпечені фаховою реставрацією: 1909–1912 реставровані північний і західний мури коштом Галицького сейму. Консерваційні роботи проводилися у 1930-х. 1990–1996 львівські реставратори (інститут Укрзахідпроектреставрація) здійснили комплексну реставрацію всіх монастирських пам’яток, удостоєну Державної премії України в галузі архітектури 1997.
2008 тут збудували дерев'яну церкву св. апостолів Петра і Павла, схожу на втрачену Троїцьку церкву 17 ст.
Характеристика
Архітектурний ансамбль монастиря має прямокутну в плані територію, оточену фортечними мурами з наріжними й надбрамною баштами і брамою. Тут містяться муровані Миколаївська церква, дзвіниця, корпус келій. Церква хрещата в плані, з гранчастим вівтарем, двобанна. Архітектурні форми витримані в стилі бароко. Восьмигранна з бароковою банею дзвіниця замикає північно-східний кут оборонного муру; її низ — оборонна башта (1661). 1759–1761 надбудовано горішній ярус з годинником. Двоповерховий корпус келій біля південного оборонного муру збудовано в кілька етапів: 1755, 1775–1780, 1902. З чотирьох наріжних башт збереглися три. Теперішня брама в бароковому стилі побудована 1775–1776 посередині північного муру з кам’яним мостом перед нею.
Значення
Належить до комплексів архітектурних пам’яток потрійного функціонального призначення: сакрального, оборонного та навчального, з добре збереженою канонічною регулярною композицією.
Додатково
Крехівський Миколаївський монастир витримав свій головний іспит як фортеця 1672 під час походу на Львів великого турецько-татарського війська разом із козаками гетьмана П. Дорошенка. Для упередження руйнування монастиря гетьман заздалегідь послав туди козацьку залогу під командою І. Мазепи, майбутнього гетьмана. 29.09.1672, захищаючись від татарського нападу, козаки пострілом із монастирської гармати вбили племінника кримського хана Селіма І Герая (1631–1704). Розлючений хан хотів знищити монастир, але той за посередництва П. Дорошенка заплатив ханові викуп у 4000 талярів, після чого Селім І Герай надав монастиреві квит (розписку), що не має претензій до чернечої громади. Не маючи достатньо грошей, щоб заплатити викуп, ченці вирішили частину суми компенсувати церковними коштовностями, серед яких була старовинної ювелірної роботи срібна позолочена дарохоронильниця у вигляді семибанної церкви. Проте П. Дорошенко переконав хана, що не годиться брати як викуп церковні богослужбові речі, з чим той погодився і дарохоронильниця лишилася в монастирі. За правління Австрійської імперії реліквія в 1809 була конфіскована й переплавлена на метал.
Література
- Ваврик М. По василіянських монастирях. Торонто : Друкарня оо. Василіян, 1958. С. 61–75.
- Вуйцик В. С. Вибрані праці // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. № 14. С. 194–227.
- Вечерський В. В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 344–350.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Крехівський Миколаївський монастир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Крехівський Миколаївський монастир (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
