Курватура

Схема курватур античного грецького храму доричного ордера: а — візуальне спотворення фасаду храму, збудованого за ідеальною геометричною схемою; б — спотворення (курватури), які слід зробити, щоб храм візуально сприймався як ідеальний згідно зі схемою «в»; в — ідеальна схема фасаду храму
Курватури античного грецького храму доричного ордера — схема викривлень у двох вимірах за В. Глазичевим

Курвату́ра (від лат. curvatura — кривизна) — навмисна, ледь помітна кривизна прямолінійних частин споруди, що застосовують для посилення пластичної виразності архітектури.

Незначні відхилення від геометричної прямолінійності обрисів окремих частин храму (антаблемента, колони, стилобата, фронтону тощо) зведено в єдину систему архітекторами Давньої Греції класичної доби (480–400 до н. е.) при створенні периптерів доричного ордера.

Такими курватурами були: скорочення інтервалу перед останньою колоною в метричній шерезі колонади, невелике потовщення наріжних колон, що здебільшого споглядаються на тлі неба й тому здаються тоншими, ніж насправді, легкий діагональний нахил їх усередину. Усі прямі горизонтальні лінії храму мали плавний вигин назовні й угору й тим перетворювалися на криві подвійної кривизни з малими стрілами вигину (для сторони храму, довжиною 30,87 м, вони становлять 65 мм по вертикалі й 25 мм по горизонталі). Такий самий вигин мали сходи до храму. Стилобат був поверхнею подвійної кривизни. Крім того, вісі колон і лицьова площина антаблемента мали легкий нахил усередину, а карнизна плита і площина тимпану фронтону нахилені назовні. Парфенон в Афінах є найдосконалішим втіленням системи курватур.

Курватури не були «виправленням оптичних ілюзій», як вважали дослідники 19 ст. (О. Шуазі, 1841–1909; Франція). Навпаки, людина їх візуально сприймає як відхилення від правильної геометричної схеми. Причиною їхньої появи стало розуміння архітекторами Стародавньої Греції нюансів візуального сприйняття людиною архітектурної форми: на емоційному рівні строге матеріальне втілення математичних закономірностей у великій споруді оцінюється негативно, як форма «мертва», а не «жива». Абстрактну геометричну схему храму-периптера втілювали в живий художній образ із застосуванням системи відхилень від строгої прямолінійності; а щоб її сприймали ідеальною, в архітектурній формі відходили від геометричної правильності через застосування курватур.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 147.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 242.
  3. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 38–42.
  4. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 35.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Курватура // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Курватура (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.10.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶