Курватура
Курвату́ра (від лат. curvatura — кривизна) — навмисна, ледь помітна кривизна прямолінійних частин споруди, що застосовують для посилення пластичної виразності архітектури.
Незначні відхилення від геометричної прямолінійності обрисів окремих частин храму (антаблемента, колони, стилобата, фронтону тощо) зведено в єдину систему архітекторами Давньої Греції класичної доби (480–400 до н. е.) при створенні периптерів доричного ордера.
Такими курватурами були: скорочення інтервалу перед останньою колоною в метричній шерезі колонади, невелике потовщення наріжних колон, що здебільшого споглядаються на тлі неба й тому здаються тоншими, ніж насправді, легкий діагональний нахил їх усередину. Усі прямі горизонтальні лінії храму мали плавний вигин назовні й угору й тим перетворювалися на криві подвійної кривизни з малими стрілами вигину (для сторони храму, довжиною 30,87 м, вони становлять 65 мм по вертикалі й 25 мм по горизонталі). Такий самий вигин мали сходи до храму. Стилобат був поверхнею подвійної кривизни. Крім того, вісі колон і лицьова площина антаблемента мали легкий нахил усередину, а карнизна плита і площина тимпану фронтону нахилені назовні. Парфенон в Афінах є найдосконалішим втіленням системи курватур.
Курватури не були «виправленням оптичних ілюзій», як вважали дослідники 19 ст. (О. Шуазі, 1841–1909; Франція). Навпаки, людина їх візуально сприймає як відхилення від правильної геометричної схеми. Причиною їхньої появи стало розуміння архітекторами Стародавньої Греції нюансів візуального сприйняття людиною архітектурної форми: на емоційному рівні строге матеріальне втілення математичних закономірностей у великій споруді оцінюється негативно, як форма «мертва», а не «жива». Абстрактну геометричну схему храму-периптера втілювали в живий художній образ із застосуванням системи відхилень від строгої прямолінійності; а щоб її сприймали ідеальною, в архітектурній формі відходили від геометричної правильності через застосування курватур.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 147.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 242.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 38–42.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 35.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Курватура // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Курватура (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
