Павлуцький, Григорій Григорович
Павлу́цький, Григо́рій Григо́рович (19.01.1861, м. Київ, тепер Україна — 15.03.1924, там само) — антикознавець, перший історик українського мистецтва, педагог, доктор історії й теорії мистецтв (з 1897), дійсний статський радник (з 1907), заслужений ординарний професор Імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка; з 1914).
|
Павлуцький, Григорій Григорович | |
|---|---|
| Народження | 19.01.1861 |
| Місце народження | Київ |
| Смерть | 15.03.1924 |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Місце діяльності | Київ |
| Напрями діяльності | антикознавство, історія українського мистецтва |
Життєпис
Народився в родині доктора медицини. 1886 закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Класичній філології навчався у Ю. Кулаковського. Як пансіонер-науковець наприкінці 1880-х досліджував класичну мистецьку спадщину в європейських музеях і бібліотеках, слухав лекції в Сорбонні.
Від 1886 і до кінця життя обіймав кафедру історії й теорії мистецтва Київського університету (приват-доцент, доцент, екстраординарний професор, з 1902 — ординарний професор, заслужений ординарний професор), у 1910-х читав лекції з історії мистецтва на Вищих жіночих курсах.
Учнями Павлуцького вважали себе Д. Антонович (1877–1945), Ф. Ернст, С. Гіляров.
Творчість
Як науковець мав першість в Україні у таких напрямах: запровадження компаративного методу в мистецтвознавчі дослідження; формування теоретичних та історичних засновків українського пам’яткознавства; впровадження поняття «українське бароко»; комплексне студіювання української орнаментики.
Перша публікація з класичної філології: переклад з латини «Розмови про ораторів» Тацита (лат. Dialogus de oratoribus; 1885). На початку наукової діяльності займався історією античного мистецтва. Магістерська дисертація: «Коринфський архітектурний ордер» (м. Київ, 1891), докторська: «Про жанрові сюжети у грецькому мистецтві в переддень еллінізму» (м. Юр’єв, тепер м. Тарту, Естонія; 1897).
Від кінця 1890-х переорінтувався на систематичне студіювання пам’яток української дерев’яної та мурованої архітектури 17–18 ст. Вершиною цього зацікавлення стали монографія «Старожитності України: Дерев’яні та муровані храми» (1905) й розділи про найдавніше муроване зодчество України й українське бароко в «Історії російського мистецтва» («История русского искусства»; т. 1, 1910, т. 2, 1911) І. Грабаря. Переклав російською і видав «Історію мистецтва» («История искусства») Ш. Бає (1849–1918; Франція) — 1902, 1910, 1914. Досліджував творчість М. Гоголя, П. Федотова (1815–1852; Росія), О. Іванова, В. Антоновича, Леонардо да Вінчі, Б. Ф. Растреллі, В. Хогарта (1697–1764; Велика Британія), історію пам’яток візантійського мистецтва.
Першим серед українських мистецтвознавців звернув увагу на французьких імпресіоністів (див. Імпресіонізм), кубізм і неофутуризм.
1911 розробив проєкт закону про охорону давніх пам’яток у Російській імперії.
Додатково
Брав участь у розробці Малого й Великого Гербів України, малюнків грошових знаків, служив начальником департаменту пластичних мистецтв при Генеральному секретаріаті народної освіти (1918). Долучився до організації історико-філологічного відділу Всеукраїнської академії наук (ВУАН), а також до створення Української академії мистецтв (НАОМА), Українського народного університету (тепер не існує) та заснування Національної картинної галереї (тепер Національний музей «Київська картинна галерея»).
Праці
- Cornelii Taciti Dialogus de oratoribus: К вопросу об авторе «Разговора об ораторах». Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1885. 156 с.
- Древнегреческие расписные вазы. Киев : Типография И. Н. Кушнерёв и Ко, 1889. 72 с.
- Фидий. Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1890. 79 с.
- Коринфский архитектурный ордер. Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1891. 202 с.
- Храм Зевса Олимпийского в Афинах. Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1892. 27 с.
- О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма. 2-е изд., испр. и доп. Киев : Типография С. В. Кульженко, 1897. 308 с.
- Гоголь об искусстве. Киев : Типография Р. К. Лубковского, 1902. 36 с.
- История искусства (Античный период): Лекции, читанные на Высших женских курсах в 1906/07 академическом году в Киеве. 2-е изд. Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1910. 106 с.
- История искусства Возрождения: Лекции, читанные на Высших женских курсах в Киеве.
- Киев : Типография Университета Святого Владимира, 1910. 74 с.
- О мозаиках мечети Кахриэ-Джами в Константинополе: Описание всех мозаик мечети. Киев : С. В. Кульженко, 1911. 11 с.
- Історія українського орнаменту. Київ : Українська Академія наук, 1927. 28 с.
- Древности Украины. Деревянные и каменные храмы. 2-е изд. Москва : URSS, 2016. 124 с.
- Дерев’яні та муровані храми України. Харків : Олександр Савчук, 2017. 214 с.
Література
- Афанасьєв В. А. Дослідник українського мистецтва Григорій Павлуцький // Народна творчість та етнографія. 2003. № 4. С. 13–22.
- Сторчай О. В. З історії мистецтвознавчої та викладацької діяльності Григорія Павлуцького // Студії мистецтвознавчі. 2004. Вип. 4. С. 58–71.
- Красніцька Н. Григорій Павлуцький — дослідник українського та світового народного мистецтва // Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 35. С. 62–67.
- Пучков А. О. Верхів’я статечних кипарисів: Григорій Павлуцький яко перший власне український мистецтвознавець-компаративіст, або Осанна здоровому глузду // Пучков А. О.
- Між навігаційними щоглами: Профілі українських мистецтвознавців (архітектура і візуальне мистецтво). Київ : Дух і Літера, 2018. С. 93–196.
- Пучков А. О. Мистецтвознавець Григорій Павлуцький, перший український. Нью-Йорк : Алмаз, 2018. 144 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пучков А. О. Павлуцький, Григорій Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Павлуцький, Григорій Григорович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
