Перев'язка мурування
Перев’я́зка мурува́ння — взаєморозташування елементів мурування (цеглин чи каменів), яке забезпечує роботу всієї товщі стіни як єдиного цілого (моноліту), і запобігає розпаданню мурованого масиву на частини.
На ранніх етапах розвитку мурованого будівництва в Україні (11 — початку 12 ст.) перев’язка мурування з квадратної в плані плінфи досягалася, за візантійською традицією, застосуванням окремих рядів мурування, «утоплених» у товщину стіни (Церква Спаса на Берестові в Києві). У 12 ст., коли плінфа набула прямокутної форми, з довжиком (довгим боком) і поперечиком (коротким боком), з’явилося чергування довжикових і поперечикових рядів у системі рівношарового порядового мурування (Кирилівська церква в Києві). Це стало основою всіх подальших форм перев’язки мурування. У першій половині 13 ст. у Давній Русі почали застосовувати брускову цеглу і балтійську (вендську, слов’янську) систему перев’язки мурування із чергуванням в кожному ряді двох довжиків і одного поперечика (вперше застосовано в муруванні Білої вежі у Кам’янці-Литовському на Волині (тепер м. Кам’янець Берестейської області, Білорусь). Протягом 14 ст. у забудові м. Львова застосовано ґотичну (польську, староруську, верстову) систему перев’язки мурування, в якій у кожному зовнішньому ряді чергуються довжик і поперечик, а у товщі муру всі цеглини укладаються впоперек. Така перев’язка мурування розповсюдилася у Литві, Польщі, інших країнах Центральної Європи і застосовувалася до 19 ст.
Із 16 ст. в Україні поширені й такі системи перев’язки мурування:
- ренесансна або ланцюгова, в якій ряди довжиків чергуються з рядами поперечиків;
- голландська, в якій поперечикові ряди чергуються з рядами, де послідовно йдуть поперечик і довжик;
- поперечикова, в якій усі ряди складаються із самих поперечиків;
- багаторядна, пізніше названа американською, в якій один поперечиковий ряд повторюється через кожні п’ять довжикових рядів.
У сучасному будівництві здебільшого застосовують ланцюгову та багаторядну систему перев’язки мурування.
|
Література
Вечерський В. Перев’язка мурування // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 210–211.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Перев'язка мурування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Перев'язка мурування (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
