Уранініт
Ураніні́т (від уран), кірхіт, настуран, обманка смоляна, уранін, уранопісит, ульріхіт, уранова смоляна руда, уранова смолка — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, діоксид урану координаційної будови.
|
Уранініт | |
|---|---|
| Синоніми | кірхіт, настуран, обманка смоляна, уранін, уранопісит, ульріхіт. уранова смоляна руда, уранова смолка. |
| Клас мінералу | оксиди |
| Колір | від сірого до чорного |
| Форма кристалів | куб, октаедр, ромбододекаедр |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 5, 5–6, 5 |
| Блиск | смоляний |
| Прозорість | напівпрозорий |
| Густина | 10, 63–10, 88 г/см³ |
| Радіоактивність | радіоактивний |
| Особливі характеристики | крихкий |
Зміст
Історична довідка
Одна з перших згадок про мінерал належить лікарю і натуралісту Й. Кентману (1518–1574; тепер Німеччина), який назвав його 1565 смоляною стерильною обманкою (лат. Plumbago sterilis pici similis Bechblende).
Мінерал описав 1727 за зразком із родовища Санкт-Йоахімсталь (тепер м. Яхимів, Чехія) натураліст Ф. Е. Брюкманн (1697–1753; тепер Німеччина).
1789 хімік М. Г. Клапрот виділив елемент Уран (U) з настурану, який спочатку назвав уранітом, а 1790 перейменував його на ураніум. Мінерал отримував різні назви, 1868 прийнято остаточну — уранініт (запропонував геолог Дж. Дана).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічний склад варіативний: UO2 і UO3 — 25–60 % і 20–55 % відповідно. Містить до 86,86 % U.
Домішки: Pb, S, Th, Ra, Ac, Po, He (He i Pb — продукт радіоактивного розпаду).
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура — за типом флюориту. Кристалізується у формі кубів, октаедрів, ромбододекаедрів розміром від сотих часток до десятків сантиметрів. Може утворювати масивні щільні агрегати.
Густина — 10,63–10,88 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6,5. Колір — від сірого до чорного. Напівпрозорий у тонких уламках. Блиск смоляний. Риса коричнево-чорна, сіра, оливково-зелена. Крихкий. Злам нерівний. Розчинний в азотній та сірчаній кислотах, слабше — в соляній. Сильно радіоактивний.
Асоціації: барит, бісмут, галеніт, монацит, нікелін, пірит, польовий шпат (пегматит), турмалін, слюда, срібло, флюорит, халькопірит, циркон.
Різновиди
- Брегерит (уранініт торіїстий; містить 5–15 % ThO2);
- клевеїт — багатий на рідкісноземельні елементи (до 6 %) та Y (до 10 %);
- кастуран (кристалохімічний аналог, інші назви — уранова смоляна руда, уранова смолка);
- уранініт I (різновид складу UO2,16–UO2,33);
- уранініт II (різновид складу UO2,33–UO2,62);
- уранініт III (різновид складу UO2,62–UO2,70);
- уранініт ітріїстий (містить до 12 % Y i TR);
- уранініт коломорфний (подібний до коломорфних ниркоподібних натічних форм);
- уранініт церіїстий (містить до 5 % TR).
Походження. Розташування родовищ
Трапляється у гранітних та сієнітових пегматитах разом із турмаліном, цирконом, монацитом, слюдою, польовими шпатами, а також у гідротермальних жилах (олов’яних і сульфідних) у вигляді коломорфних утворень.
Родовища: у пегматитах США, Норвегії, України, Російської Федерації; у високотемпературних гідротермальних родовищах Канади і низькотемпературних родовищах п’ятиметалічної формації Канади, Чехії.
Знахідки: Чехія (міста Яхимів та Горні Славков), Німеччина (поблизу міст Йоганґеорґенштадта, Шнеєберґа, Аннаберґа у Саксонії та Вьользендорфа і Гаґендорфа у Баварії), Англія (графство Корнуолл), Іспанія (провінція Кордова), Канада (провінція Онтаріо, Велике Ведмеже озеро, Північно-Західні території), США (штати Коннектикут, Нью-Гемпшир, Південна Дакота та інші).
Уранініт в Україні
Поширений в уранових родовищах Кіровоградського геоблоку, в Приазов’ї, в залізистих породах Криворізького залізорудного басейну.
Значення
Уранініт — економічно найважливіший мінерал урану. У 19 і на початку 20 ст. його видобували для виробництва фарб і радію (Яхимів). Під час холодної війни існувала потреба в урані для виробництва ядерної зброї та для виробництва плутонію в ядерних реакторах. У Рудних горах багаті родовища урану розробляла у великих масштабах радянсько-німецька акціонерна компанія «Вісмут» (нім. «Wismut»). Сировину доправляли до СРСР у попередньо обробленому вигляді. Від 1970-х домінує виробництво урану для отримання енергії.
Із розпадом СРСР виробництво урану для ядерної зброї перестало відігравати істотну роль, що викликало його різкий спад. Однак США та СРСР накопичили значні стратегічні резерви, які були вивільнені та істотно знизили ціну на світовому ринку. Крім того, на вільному ринку з’явилися нові виробники з низькими цінами в Середній Азії.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еквлаз // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/uraninite.pdf
- Veselovsky F., Ondrus P., Gabsová A. et al. Who was Who in Jáchymov mineralogy II // Journal of the Czech Geological Society. 2003. Vol. 48. № 3–4. P. 193–205.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Уранініт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Уранініт (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
