Чарнокіт

Чарнокі́тмагматична і метаморфічна гірська порода сімейства низьколужних гранітів.

Чарнокіт.jpg

Історична довідка

Назва походить від імені ймовірного засновника м. Калькутти (Індія) Дж. Чарнока (1630—1692; Велика Британія — Індія), чий мавзолей був побудований із цієї гірської породи (1695). Перші наукові описи мінералу за результатами досліджень інтрузивних порід округа Мадрас (тепер штат Тамілнад, Індія) опублікував геолог Т. Г. Голланд (1868—1947; Велика Британія): 1893 — в Журналі Азіатського товариства Бенгалії (англ. Journal of the Asiatic Society of Bengal), 1900 — в Мемуарах Геологічного товариства Індії (англ. Memoirs of the Geological Society of India).

Характеристика

Середній хімічний склад, масових %: SiO2 — 69,82; TiO2 — 0,72; Al2O3 — 14,56; Fe2O3 — 1,29; FeO — 1,85; MgO — 0,90; CaO — 2,82; Na2O — 3,02; К2О — 4,0.

Середній мінералогічний склад, об’ємних %: олігоклаз —близько 50, кварц — близько 30, калієвий польовий шпат —15–20,
гіперстен — 2–7.

Домішки: біотит, ґранат, плагіоклаз, рогова обманка, акцесорні мінерали (апатит, магнетит, циркон), високоглиноземисті мінерали.

Колір темний, рідше — світло-сірий з блакитним відтінком, блакитно-зелений; калієві польові шпати надають чарнокіту медово-жовтого або зеленого забарвлення і жирного блиску.

Структура гранітна, середньо- та крупнозерниста, іноді порфірова.

Корозостійкий та кислотостійкий, добре піддається поліруванню.

Асоціації: анортозити та інші глибинні породи.

Генезис

Складає пластові склепінчастоподібні авто- і алохтонні масиви площею від декількох десятків до тисяч квадратних кілометрів. Утворюється в середній земній корі при високих температурах (від 650 до 900 °C) і тиску від 3 до 6 Кбар. Масиви оточені метаморфічними породами, з яких вони були виплавлені при високих температурах. Це призвело до відділення малов'язкої водовмісної магми (що піднімалася з місця плавлення в більш високі ділянки земної кори) від маловодного в'язкого залишкового розплаву, який викристалізувався в чарнокіт. При вивітрюванні руйнується подібно гранітоїдам.

Поширення

Трапляється в основному в глибоко еродованих докембрійських фундаментах в Африці, Антарктиді, Індії, на північному сході Південної Америки. Невеликі родовища є в Скандинавії.

В Україні поширений у межах Дністровсько-Бузького блоку Українського кристалічного щита.

У країнах походження чарнокіт використовують для одержання гравію та будівництва доріг. У Німеччині з чарнокіту виготовляють надгробки.

Цікаві факти

З чарнокіту виготовлена основа статуї Христа Спасителя на г. Корковаду в м. Ріо-де-Жанейро (1931), яку вважають символом міста.

Література

  1. T. H. Holland: Corundum. In: Manual of the Geology of India, Calcutta : Office of the Geological Survey, 1893, P. I. 79 S.
  2. The Charnockites Series, a Group of Archean Hypersthenic Rocks in Peninsular India. In: Memoirs of the Geological Society of India, Jg. 28 (1900), S. 119–249.
  3. Ryka W., Maliszewska A. Słownik petrograficzny, Warszawa : Wydawnictwa Geologiczne, 1982. 403 s.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Чарнокіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чарнокіт (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.10.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶