Відмінності між версіями «Амурська область»

Поточна версія на 13:57, 30 серпня 2023

Аму́рська о́бласть (рос. Амурская область) — суб’єкт Російської Федерації.

Амурська область (Амурская область)
Тип	область
Адміністративний центр	Благовєщенськ
Країна	Росія
Площа (кв. км)	361908
Чисельність населення (тис.осіб)	798
Густота населення (осіб на кв.км)	2,2
Найбільші міста	Благовєщенськ, Бєлогорськ, Свободний, Тинда
Адміністративні кордони	Забайкальський край, Саха (Якутія), Хабаровський край
Міжнародні кордони	Китай (держава)

Географічне положення

Область розташована на Далекому Сході Росії.

Межує з Китаєм (по р. Амуру), Забайкальським краєм, Республікою Саха (Якутія) та Хабаровським краєм.

Адміністративно-територіальний поділ

Включає 20 районів та 9 міських округів.

Адміністративний центр — м. Благовєщенськ.

Територія — 361,9 тис. км².

Історична довідка

Корінне населення у 15–17 ст. — даури. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. Маньчжурія), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У тайзі добували цінних хутрових звірів, шукали золото й срібло. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амуру між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.

Амурська область. Службові приміщення Байкало-Амурського виправно-трудового табору ГУЛАГу

Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після жовтневого перевороту у Росії 1917 входила до складу буферної Далекосхідної республіки, 1922 увійшла до Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР). Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — область у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів ГУЛАГу.

Природа

Рельф і корисні копалини

Переважна частина області гориста, зайнята відрогами Станового хребта. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана.

На південному заході — Амурсько-Зейська рівнина, на південному сході — Зейсько-Буреїнська рівнина.

Є родовища вугілля бурого.

Ґрунти

На півдні поширені специфічні чорноземоподібні ґрунти — амурські бруніземи, а також бурі лісові, алювіальні ґрунти. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти.

Річки

В Амурській області багато річок. На півдні протікає р. Амур, у яку впадають повноводні річки Зея та Бурея. Великі притоки Зеї — Селемджа, Уркан. Улітку на річках басейну Амуру часті паводки, повʼязані з інтенсивнимим опадами, які приносять мусони.

На притоках р. Амуру вище ГЕС створені водосховища — Зейське (площа — 2,5 тис. км²) та Бурейське (площа — 0,7 тис. км²).

Клімат

Клімат різко-континентальний. Зими суворі (температури — від -30 °С до -33 °С), улітку не перевищують +18 °С. Зейсько-Буреїнська рівнина — найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня — -21 °С, липня — +22 °С, кількість опадів — 560 мм/рік).

Рослинний та тваринний світ

Поширена мерзлота вічна. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна тайга. У деревостанах переважно модрина Гмеліна (даурська), також ялина сибірська та аянська, сосна, береза. У горах виражена поясність висотна: тайга, гірська лісотундра, гольцова тундра. На півдні — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специфічними далекосхідними видами (липа амурська, дуб монгольський, бархат амурський, ліани). На півдні — лісостеп, переважно розораний.

Фауна різноманітна — бурий ведмідь, лисиця, соболь, білка, лось, ізюбр (справжній олень, підвид оленя благородного) та інше, на півдні — кабан, довгохвостий ховрах.

Населення

Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ

Загальна кількість населення — 798 тис. осіб, густота — близько 2,2 особи на км² (2018, оцінка).

Склад населення за етнічними групами (2010, перепис): росіяни (93 %), українці (2 %) та інші. Переважає російська мова.

За віковими групами: до 14 років — 17 %, 15–64 роки — 73 %, 65 років і більше — 10 %. За статевими групами: жінки (53 %), чоловіки (47 %).

Природне скорочення населення — 0,1 ‰ (2014, оцінка). Порівняно з 1989 населення зменшилося більш як на 200 тис. осіб. 2/3 області — малозаселені тайгові райони. Найбільше місто — Благовєщенськ (225 тис. осіб). Населення міст і селищ уздовж Байкало-Амурської магістралі з 1991 скоротилося майже вдвічі.

Господарство

Промисловість

Основні галузі — енергетика та лісове господарство. В Амурській області споруджені ГЕС: Бурейська (2 010 МВт), Зейська (1 330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого родовища вугілля бурого працює Райчихинська ДРЕС, в обласному центрі — Благовєщенська ТЕЦ.

Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенську — «Амурський металіст» (гірниче машинобудівне), судноверф, підприємства харчової промисловості; у м. Свободному — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорську — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.

Амурська область. Бурейська ГЕС

Сільське господарство

Важливе значення для Далекого Сходу РФ має агропромисловий комплекс області. Щорічно заготовляють понад 1,6 млн м³ деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). У південних районах розвинене рослинництво — 75 % посівних площ під соєю, також вирощують пшеницю, ячмінь, овес, бобові; менше — тваринництво (переважно свинарство, птахівництво).

У сільському господарстві зростає частка китайських працівників.

Сфера послуг

Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією Хейлунцзян (КНР).

Транспорт

Стратегічне значення мають залізниці: Транссибірська — на Півдні та Байкало-Амурська (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, річковий транспорт. Аеропорти — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).

На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений космодром «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків штучних супутників Землі. 2010 розпочато будівництво нового космодрому — «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

В обласному центрі діє Всеросійський науково-дослідний інститут сої, Амурський науковий центр Далекосхідного відділення Російської академії наук, Ботанічний сад-інститут.

В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та професійно-технічні училища.

Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.

Культура та мистецтво

Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий театри, телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.

Література

Амурская область: Природа, экономика, культура, история. Благовещенск, 1974;
Амурская область: водные ресурсы и основы региональной водохозяйственной деятельности / Под ред. В. Н. Заслоновского. Екатеринбург; Чита, 2005;
Амурская область : в 4 ч. Хабаровск, 2008; Амурская область: история и современность : в 2 ч. / Под ред. В. Н. Абеленцева. Благовещенск, 2009;
Амурская область: события и факты. Благовещенск, 2018.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Амурська область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амурська область (дата звернення: 29.05.2024).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Амурська область..png|міні|праворуч|320пкс|]]
 [[Файл:Coat_of_arms_of_Amur_Oblast.svg|міні|праворуч|320пкс|]]
-'''Аму́рська о́бласть''' — область на Далекому Сході Росії. Межує з Китаєм (по р. Амур), Забайкальським краєм, Республікою Саха (Якутія) та Хабаровським краєм. Пл. — 361,9 тис. км<sup>2</sup>. Адміністративний поділ: 20 районів та 9 міських округів. Обласний центр — м. Благовєщенськ.
+'''Аму́рська о́бласть''' ({{lang-ru|Амурская область}}) — суб’єкт Російської Федерації.
+{{Адміністративно-територіальна одиниця
+|Оригінальна назва=Амурская область
+|Тип=область
+|Адміністративний центр=Благовєщенськ
+|Регіон=
+|Країна=Росія
+|Площа=361908
+|Кількість населення=798
+|Густота населення=2,2
+|Найбільші міста=Благовєщенськ, Бєлогорськ, Свободний, Тинда
+|Адміністративні кордони=Забайкальський край, Саха (Якутія), Хабаровський край
+|Міжнародні кордони=Китай (держава)
+|Найпоширеніші мови=
+}}
+==Географічне положення==
+Область розташована на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] [[Росія|Росії]].
+Межує з [[Китай (держава)|Китаєм]] (по р. [[Амур (річка)|Амуру]]), [[Забайкальський край|Забайкальським краєм]], Республікою [[Саха (Якутія)]] та [[Хабаровський край|Хабаровським краєм]].
+==Адміністративно-територіальний поділ==
+Включає 20 районів та 9 міських округів.
+Адміністративний центр — м.&nbsp;Благовєщенськ.
+Територія — 361,9&nbsp;тис.&nbsp;км<sup>2</sup>.
 ==Історична довідка==
-Корінне населення у 15–17 ст. — [[даури]]. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. [[Маньчжурія]]), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У тайзі добували цінних хутрових звірів, шукали золото й срібло. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амур між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.
+Корінне населення у 15–17 ст. — [[даури]]. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. [[Маньчжурія]]), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У [[Тайга|тайзі]] добували цінних хутрових звірів, шукали [[Золото самородне|золото]] й [[Срібло|срібло]]. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амуру між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.
 [[Файл:Амурська область. Службові приміщення Байкало-Амурського виправно-трудового табору ГУЛАГу.jpg|міні|праворуч|320пкс|Амурська область. Службові приміщення Байкало-Амурського виправно-трудового табору ГУЛАГу]]
-Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після [[Жовтневий переворот 1917|жовтневого перевороту у Росії 1917]] входила до складу буферної [[Далекосхідна республіка|Далекосхідної республіки]], 1922 увійшла до [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР)]]. Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — обл. у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів [[ГУЛАГ]]у.
+Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після [[Жовтневий переворот 1917|жовтневого перевороту у Росії 1917]] входила до складу буферної [[Далекосхідна республіка|Далекосхідної республіки]], 1922 увійшла до [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР)]]. Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — область у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів [[ГУЛАГ]]у.
 ==Природа==
-Переважна частина обл. гориста, зайнята відрогами [[Становий хребет|Станового хребта]]. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана. Клімат різко-континентальний, зими суворі (т-ри від -30 до -33 °С), влітку — не перевищують +18 °С. Поширена [[мерзлота вічна]]. На Пд. Зх. — Амурсько-Зейська рівнина. На Пд. Сх. — Зейсько-Буреїнська рівнина, найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня -21 °С, липня +22 °С, опадів 560 мм/рік).
+===Рельф і корисні копалини===
+Переважна частина області гориста, зайнята відрогами [[Становий хребет|Станового хребта]]. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана.
+На південному заході — Амурсько-Зейська [[Рівнина|рівнина]], на південному сході — Зейсько-Буреїнська рівнина.
+Є родовища [[Вугілля буре|вугілля бурого]].
+===Ґрунти===
+На півдні поширені специфічні чорноземоподібні [[Ґрунт|ґрунти]] — амурські бруніземи, а також [[Ґрунти бурі лісові|бурі лісові]], [[алювіальні ґрунти]]. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти.
+===Річки===
+В Амурській області багато річок. На півдні протікає р. Амур, у яку впадають повноводні річки Зея та Бурея. Великі притоки Зеї — Селемджа, Уркан. Улітку на річках [[Басейн річки|басейну]] Амуру часті [[Паводок|паводки]], повʼязані з інтенсивнимим [[Опади атмосферні|опадами]], які приносять [[мусон]]и.
+На [[Притока|притоках]] р. Амуру вище [[Гідроелектростанція|ГЕС]] створені [[Водосховище|водосховища]] — Зейське (площа — 2,5 тис. км<sup>2</sup>) та Бурейське (площа — 0,7 тис. км<sup>2</sup>).
+===Клімат===
+[[Клімат]] різко-континентальний. Зими суворі (температури — від -30 °С до -33 °С), улітку не перевищують +18 °С. Зейсько-Буреїнська рівнина — найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня — -21 °С, липня — +22 °С, кількість опадів — 560 мм/рік).
-В Амурській області багато річок. На Півдні протікає р. [[Амур (річка)|Амур]], у який впадають повноводні річки Зея та Бурея. Вел. притоки Зеї — Селемджа, Уркан. На притоках Амуру вище ГЕС створені водосховища — Зейське (пл. 2,5 тис. км<sup>2</sup>) та Бурейське (пл. 0,7 тис. км<sup>2</sup>). Влітку на річках басейну Амуру часті паводки, повʼязані з інтенсивнимим опадами, які приносять [[мусон]]и.
+===Рослинний та тваринний світ===
+Поширена [[мерзлота вічна]]. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна тайга. У деревостанах переважно [[модрина]] Гмеліна (даурська), також [[ялина]] сибірська та аянська, [[Сосна (Pinus)|сосна]], [[Береза (Betula)|береза]]. У [[Гори|горах]] виражена [[поясність висотна]]: тайга, гірська [[Лісотундра|лісотундра]], гольцова тундра. На півдні — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специфічними далекосхідними видами ([[Липа (Tіlіa)|липа]] амурська, [[Дуб (Quercus)|дуб]] монгольський, [[Бархат амурський (Phellodendron amurensіs)|бархат амурський]], [[Ліани|ліани]]). На півдні — [[Лісостепові зони|лісостеп]], переважно розораний.
-На Півдні Амурської області поширені специфічні чорноземовидні ґрунти — амурські бруніземи, а також [[Ґрунти бурі лісові|бурі лісові]], [[алювіальні ґрунти]]. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна [[тайга]]. У деревостанах переважно модрина Гмеліна (даурська), також ялина сибірська та аянська, сосна, береза. У горах виражена [[поясність висотна]]: тайга, гірська лісотундра, гольцова тундра. На Пд. — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специф. далекосх. видами (липа амурська, дуб монгольський, бархат амурський, ліани). На Пд. — лісостеп, переважно розораний. Фауна різноманітна — [[Ведмідь бурий (Ursus arctos)|бурий ведмідь]], [[Лисиця (Vulpes)|лисиця]], [[Соболь (Martes zibellina)|соболь]], білка, лось, ізюбр (справжній олень, підвид оленя благородного) та ін., на Пд. — кабан, довгохвостий ховрах.
+[[Фауна]] різноманітна — [[Ведмідь бурий (Ursus arctos)|бурий ведмідь]], [[Лисиця (Vulpes)|лисиця]], [[Соболь (Martes zibellina)|соболь]], [[Вивірка, білка (Sciurus)|білка]], [[Лось (Alces alces)|лось]], [[Ізюбр (Cеrvus еlaphus xanthopygus)|ізюбр]] (справжній олень, підвид оленя благородного) та інше, на півдні — [[Свиня дика|кабан]], довгохвостий [[Ховрах (Spermophilus)|ховрах]].
 ==Населення==
+[[Файл:Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ.jpg|міні|праворуч|320пкс|Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ]]
+Загальна кількість населення — 798 тис. осіб, густота — близько 2,2 особи на км<sup>2</sup> (2018, оцінка).
+Склад населення за етнічними групами (2010, перепис): росіяни (93 %), українці (2 %) та інші. Переважає російська мова.
+За віковими групами: до 14 років — 17 %, 15–64 роки — 73 %, 65 років і більше — 10 %. За статевими групами: жінки (53 %), чоловіки (47 %).
-[[Файл:Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ.jpg|міні|праворуч|320пкс|Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ]]
+Природне скорочення населення — 0,1 ‰ (2014, оцінка). Порівняно з 1989 населення зменшилося більш як на 200 тис. осіб. 2/3 області — малозаселені тайгові райони. Найбільше місто — Благовєщенськ (225 тис. осіб). Населення міст і селищ уздовж [[Байкало-Амурська магістраль|Байкало-Амурської магістралі]] з 1991 скоротилося майже вдвічі.
-Загальна кількість населення 798 тис. осіб (2018, оцінка). Народжуваність 13,8 ‰, смертність 13,9 ‰, природне скорочення населення 0,1 ‰ (2014, перепис). Порівняно з 1989 (перепис), чисельність нас. Амурська область скоротилася більш як на 200 тис. ос. У етнічній структурі населення переважають росіяни (93,4 %). В обласному центрі — м. Благовєщенську — мешкає 225 тис. ос. (28 % населення області). Інші важливі міста: Бєлогорськ (66 тис.), Свободний (54 тис.), Тинда (33 тис.). 2/3 Амурської області — малозаселені тайгові райони. Населення міст та смт уздовж [[Байкало-Амурська магістраль|Байкало-Амурської магістралі]] з 1991 скоротилося майже вдвічі.
 ==Господарство==
-Осн. галузі — енергетика та лісове господарство, значну роль відіграє ссільське господарство і транспорт. У Амурській області споруджені [[ГЕС]]: Бурейська (2010 МВт), Зейська (1330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого родовища [[вугілля буре|вугілля бурого]] працює Райчихинська ДРЕС, в обл. ц. — Благовєщенська ТЕЦ. Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенськ — «Амурський металіст» (гірниче машино-будівне), судноверф, підприємства харчової промисловості; у м. Свободний — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорськ — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.
+===Промисловість===
+Основні галузі — [[енергетика]] та [[лісове господарство]]. В Амурській області споруджені ГЕС: Бурейська (2 010 МВт), Зейська (1 330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого [[Родовище корисних копалин|родовища]] вугілля бурого працює Райчихинська ДРЕС, в обласному центрі — Благовєщенська [[Теплова електростанція|ТЕЦ]].
+Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенську — «Амурський металіст» (гірниче машинобудівне), судноверф, підприємства [[Харчова промисловість|харчової промисловості]]; у м. Свободному — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорську — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.
 [[Файл:Амурська область. Бурейська ГЕС.jpeg|міні|праворуч|320пкс|Амурська область. Бурейська ГЕС]]
-В Амурській області щорічно заготовляють понад 1,6 млн м3 деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). Важливе значення для Далекого Сходу РФ має АПК області. У південних районах розвинене рослинництво — 75 % посівних площ під соєю, також вирощують пшеницю, ячмінь, овес, бобові; менше — тваринництво (переважно свинарство, птахівництво). У сільському господарстві зростає частка китайських працівників. Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією Хейлунцзян (КНР).
+===Сільське господарство===
+Важливе значення для Далекого Сходу РФ має агропромисловий комплекс області. Щорічно заготовляють понад 1,6 млн м<sup>3</sup> деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). У південних районах розвинене [[рослинництво]] — 75 % посівних площ під [[Соя (Glycine)|соєю]], також вирощують [[Пшениця (Trіtіcum)|пшеницю]], [[Ячмінь (Hordeum)|ячмінь]], [[Овес (Avena satіva)|овес]], [[Бобові (Fabaceae)|бобові]]; менше — [[тваринництво]] (переважно [[свинарство]], [[птахівництво]]).
+У сільському господарстві зростає частка китайських працівників.
+===Сфера послуг===
+Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією [[Хейлунцзян]] (КНР).
+===Транспорт===
+Стратегічне значення мають [[Залізниця|залізниці]]: Транссибірська — на Півдні та [[Байкало-Амурська магістраль|Байкало-Амурська]] (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, [[Транспорт річковий|річковий транспорт]]. [[Аеропорт]]и — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).
+На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений [[космодром]] «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків [[Супутник штучний|штучних супутників]] Землі. 2010 розпочато будівництво нового космодрому&nbsp;— «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.
+==Наука, освіта, культура==
+===Наука та освіта===
+В обласному центрі діє Всеросійський науково-дослідний інститут сої, Амурський науковий центр Далекосхідного відділення [[Російська академія наук|Російської академії наук]], Ботанічний сад-інститут.
-Стратегічне значення мають залізниці: Транссибірська — на Півдні та Байкало-Амурська (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, річковий транспорт. Аеропорти — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).
+В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та професійно-технічні училища.
-На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений [[космодром]] «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків супутників. 2010 розпочато будівництво нового космодрому — «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.
+Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.
-==Освіта, наука, культура==
+===Культура та мистецтво===
-В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та ПТУ. Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.
+Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий [[театр|театри]], телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.
-В обласному центрі діє Всеросійський НДІ сої, Амурський науков. центр Далекосхідного відділення РАН, Ботанічний сад-інститут. Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий театри, телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.
 ==Література==
 #Амурская область: Природа, экономика, культура, история. Благовещенск, 1974;
@@ Рядок 43: / Рядок 103: @@
 ==Автор ВУЕ==
-[[Автор_ВУЕ::Редакція_ВУЕ]]
+[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
 {{Цитування_ред}}
@@ Рядок 50: / Рядок 110: @@
 [[Категорія:Цивілізація]]
 [[Категорія:Географічні науки]]
-[[Категорія:Адміністративні одиниці]]
+[[Категорія:Політична географія]]
+[[Категорія:Адміністративно-територіальні одиниці‎]]