Амурська область

Аму́рська о́бласть (рос. Амурская область) — суб’єкт Російської Федерації.

Амурська область (Амурская область)
Тип	область
Адміністративний центр	Благовєщенськ
Країна	Росія
Площа (кв. км)	361908
Чисельність населення (тис.осіб)	798
Густота населення (осіб на кв.км)	2,2
Найбільші міста	Благовєщенськ, Бєлогорськ, Свободний, Тинда
Адміністративні кордони	Забайкальський край, Саха (Якутія), Хабаровський край
Міжнародні кордони	Китай (держава)

Географічне положення

Область розташована на Далекому Сході Росії.

Межує з Китаєм (по р. Амуру), Забайкальським краєм, Республікою Саха (Якутія) та Хабаровським краєм.

Адміністративно-територіальний поділ

Включає 20 районів та 9 міських округів.

Адміністративний центр — м. Благовєщенськ.

Територія — 361,9 тис. км².

Історична довідка

Корінне населення у 15–17 ст. — даури. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. Маньчжурія), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У тайзі добували цінних хутрових звірів, шукали золото й срібло. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амуру між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.

Амурська область. Службові приміщення Байкало-Амурського виправно-трудового табору ГУЛАГу

Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після жовтневого перевороту у Росії 1917 входила до складу буферної Далекосхідної республіки, 1922 увійшла до Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР). Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — область у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів ГУЛАГу.

Природа

Рельф і корисні копалини

Переважна частина області гориста, зайнята відрогами Станового хребта. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана.

На південному заході — Амурсько-Зейська рівнина, на південному сході — Зейсько-Буреїнська рівнина.

Є родовища вугілля бурого.

Ґрунти

На півдні поширені специфічні чорноземоподібні ґрунти — амурські бруніземи, а також бурі лісові, алювіальні ґрунти. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти.

Річки

В Амурській області багато річок. На півдні протікає р. Амур, у яку впадають повноводні річки Зея та Бурея. Великі притоки Зеї — Селемджа, Уркан. Улітку на річках басейну Амуру часті паводки, повʼязані з інтенсивнимим опадами, які приносять мусони.

На притоках р. Амуру вище ГЕС створені водосховища — Зейське (площа — 2,5 тис. км²) та Бурейське (площа — 0,7 тис. км²).

Клімат

Клімат різко-континентальний. Зими суворі (температури — від -30 °С до -33 °С), улітку не перевищують +18 °С. Зейсько-Буреїнська рівнина — найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня — -21 °С, липня — +22 °С, кількість опадів — 560 мм/рік).

Рослинний та тваринний світ

Поширена мерзлота вічна. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна тайга. У деревостанах переважно модрина Гмеліна (даурська), також ялина сибірська та аянська, сосна, береза. У горах виражена поясність висотна: тайга, гірська лісотундра, гольцова тундра. На півдні — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специфічними далекосхідними видами (липа амурська, дуб монгольський, бархат амурський, ліани). На півдні — лісостеп, переважно розораний.

Фауна різноманітна — бурий ведмідь, лисиця, соболь, білка, лось, ізюбр (справжній олень, підвид оленя благородного) та інше, на півдні — кабан, довгохвостий ховрах.

Населення

Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ

Загальна кількість населення — 798 тис. осіб, густота — близько 2,2 особи на км² (2018, оцінка).

Склад населення за етнічними групами (2010, перепис): росіяни (93 %), українці (2 %) та інші. Переважає російська мова.

За віковими групами: до 14 років — 17 %, 15–64 роки — 73 %, 65 років і більше — 10 %. За статевими групами: жінки (53 %), чоловіки (47 %).

Природне скорочення населення — 0,1 ‰ (2014, оцінка). Порівняно з 1989 населення зменшилося більш як на 200 тис. осіб. 2/3 області — малозаселені тайгові райони. Найбільше місто — Благовєщенськ (225 тис. осіб). Населення міст і селищ уздовж Байкало-Амурської магістралі з 1991 скоротилося майже вдвічі.

Господарство

Промисловість

Основні галузі — енергетика та лісове господарство. В Амурській області споруджені ГЕС: Бурейська (2 010 МВт), Зейська (1 330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого родовища вугілля бурого працює Райчихинська ДРЕС, в обласному центрі — Благовєщенська ТЕЦ.

Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенську — «Амурський металіст» (гірниче машинобудівне), судноверф, підприємства харчової промисловості; у м. Свободному — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорську — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.

Амурська область. Бурейська ГЕС

Сільське господарство

Важливе значення для Далекого Сходу РФ має агропромисловий комплекс області. Щорічно заготовляють понад 1,6 млн м³ деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). У південних районах розвинене рослинництво — 75 % посівних площ під соєю, також вирощують пшеницю, ячмінь, овес, бобові; менше — тваринництво (переважно свинарство, птахівництво).

У сільському господарстві зростає частка китайських працівників.

Сфера послуг

Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією Хейлунцзян (КНР).

Транспорт

Стратегічне значення мають залізниці: Транссибірська — на Півдні та Байкало-Амурська (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, річковий транспорт. Аеропорти — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).

На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений космодром «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків штучних супутників Землі. 2010 розпочато будівництво нового космодрому — «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

В обласному центрі діє Всеросійський науково-дослідний інститут сої, Амурський науковий центр Далекосхідного відділення Російської академії наук, Ботанічний сад-інститут.

В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та професійно-технічні училища.

Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.

Культура та мистецтво

Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий театри, телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.

Література

1. Амурская область: Природа, экономика, культура, история. Благовещенск, 1974;
2. Амурская область: водные ресурсы и основы региональной водохозяйственной деятельности / Под ред. В. Н. Заслоновского. Екатеринбург; Чита, 2005;
3. Амурская область : в 4 ч. Хабаровск, 2008; Амурская область: история и современность : в 2 ч. / Под ред. В. Н. Абеленцева. Благовещенск, 2009;
4. Амурская область: события и факты. Благовещенск, 2018.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Амурська область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амурська область (дата звернення: 29.05.2024).