Відмінності між версіями «Афіни»

Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:39.jpg|міні|праворуч|320пкс|Афіни. Лікавіт]]
 
[[Файл:39.jpg|міні|праворуч|320пкс|Афіни. Лікавіт]]
 
[[Файл:40Wp.jpg|міні|праворуч|320пкс|Афіни. Площа Колонакі]]
 
[[Файл:40Wp.jpg|міні|праворуч|320пкс|Афіни. Площа Колонакі]]
 +
[[Файл:42.jpg|міні|праворуч|320пкс|Айос-Елефтеріос]]
 +
'''Афі́ни''' ({{lang-el|Αϑήνα}}) — місто, столиця [[Греція|Греції]], адміністративний центр ному (області) [[Аттика]].
 +
==Географічне положення==
 +
Розташоване на півдні Центральної Греції, на півострові Аттика, узбережжя Саронічної затоки ([[Егейське море]]). Рівнину перетинає ланцюг вапнякових пагорбів, основні — Акрополь (125 м), Лікавіт (277 м).
 +
Територія — 39 км2, з передмістями — 412 км2.
 +
==Історична довідка==
 +
Точний час заснування Афін не встановлено. Перші поселення з’явилися у 16–13 ст. до н. е. У Стародавній Греції Афіни — найбільший економічний, політичний і культурний центр, місто-держава в Аттиці. Найбільший розквіт — за Перикла (444–429 до н. е.). Після поразки у [[Пелопонеська війна|Пелопоннеській війні]] (431–404 до н. е.) Афіни назавжди втратили провідне положення. 146 до н. е. Афіни разом із Грецією потрапили під владу Риму. Після втрати впливу [[Римська імперія|Римської імперії]] 267 н. е. були вперше повністю зруйновані. 395–1204 входили до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперіїїї. 1205–1458 — столиця Афінського герцогства. 1458 Афіни і Грецію захоплено турками. З часу національно-визвольної революції 1821–1829 Афіни — адміністративний, культурний, політичний центр Греції, з 1834, разом з незалежністю Греції, — столиця й резиденція короля. У наступні 170 років тут відбувся понад десяток революцій, фашистська окупація (1941–1944) та громадянська війна (1946–1949). Реконструкція міста завершена в період 1950–1970. У квітні 1967 Афіни — центр воєнного перевороту. Студентські демонстрації 1973 дали поштовх до розгортання боротьби демократичних сил проти диктаторського режиму, поваленого 1974.
 +
==Населення==
 +
Загальна кількість населення — 665 тис. мешканців (2016, оцінка), разом з передмістям (агломерація Великі Афіни) — 3,75 млн осіб.
 +
Склад населення за етнічними групами (2011, перепис): греки (89,4 %), інші (10,6 %). Серед меншин домінують албанці, менші групи — зі Східної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.
 +
 +
За релігійними групами: православні християни (понад 97 %), інші (близько 3 %).
 +
Мають місце міграційні потоки, що зростають.
 +
==Клімат==
 +
Клімат Афін типово середземноморський, з сухим спекотним літом та дощовою зимою. Середньорічна температура — +18,5 °C.
 +
 +
За даними тридцятирічних спостережень середня максимальна температура липня становить +33,5 °С, січня — +5,2 °С.
 +
 +
Середньорічна кількість опадів — близько 400 мм. Найбільше опадів випадає в осінні та зимові місяці — у жовтні — 52,6 мм, листопаді — 56,3 мм, грудні — 69,1 мм, січні — 56,9 мм.
 +
==Господарство==
 +
===Промисловість===
 +
Афіни — найважливіший промисловий центр Греції. У Великих Афінах сконцентровано понад 25 % всіх промислових підприємств та понад 50% робочих місць, виробляється понад 50 % промислової продукції, розташовані найбільші фінансові установи.
 +
 +
Функціонують підприємства металургії, машинобудування (зокрема судно- та автомобілебудування), нафтопереробної, хімічної, целюлозно-паперової, текстильної, шкіряно-взуттєвої, швейної, харчової, тютюнової промисловості.
 +
===Сфера обслуговування===
 +
Афіни — потужний центр міжнародного туризму (4–5 млн осіб, 2015–2017), місце проведення конгресів і симпозіумів, особливо в галузі історії та мистецтва (понад 40 конгрес-центрів). В Афінах — понад 400 готелів та 30000 місць для одночасного розміщення. Культурно-історичні пам’ятки, відпочинок на узбережжі приваблюють туристів з усього світу (Афіни — у десятці найпривабливіших європейських напрямів). Популярний центр шопінгу в різних сегментах.
 +
==Транспорт==
 +
Афіни — великий залізничний вузол, аеропорт (32 км від Афін), порт (Пірей, 8 км від Афін). В Афінах починаються дві головні автомагістралі Греції: А1/Е75 (проходить через Афінську міську агломерацію з Пірея, на північ до другого за величиною міста Греції, Салоніки); A8/E94 (йде на захід, у напрямку до міста Патри). Афінську агломерацію обслуговує мережа автомагістралей А6.
 +
 +
Афінська система муніципального транспорту включає великий автобусний та тролейбусний парк (обслуговують в основному центральні райони міста), метрополітен, трамвайні лінії (поєднують приміські райони із центром), а також Афінську приміську залізницю.
 +
 +
Метрополітен Афін відомий як одна з найдавніших у світі (друга після Лондонської) мережа метро, заснована 1869 (61 станція).
 +
==Наука, освіта, культура==
 +
==Освіта==
 +
Афіни — освітній центр Греції. Старий кампус Афінського університету, Національна бібліотека та Афінська академія утворюють «Афінську трилогію», побудовану в середині 19 ст. Діяльність університету нині зосереджена переважно в більшому, сучасному кампусі, розташований у східному передмісті Зографу. Другим за значенням вищим закладом освіти міста є Афінська політехнічна школа. Інші університети: Афінський університет економіки та бізнесу, Університет Пантеон, Афінський сільськогосподарський університет та Пірейський університет. Існує 11 загальноосвітніх інститутів вищої освіти, розташованих у межах агломерації: Афінська школа образотворчого мистецтва (з 1837), Національний технічний університет Афін (з 1837), Національний і Каподистрийський Афінський університет (з 1837), Афінський аграрний університет (з 1920), Афінський університет економіки та бізнесу (з 1920), Пантеонський університет соціальних і політичних наук (з 1927), Пірейський університет (з 1938), Технологічний освітній інститут Пірей (з 1976), Технологічний освітній інститут Афін (з 1983), Університет Гарокопіо (з 1990), Школа педагогічної та технологічної освіти (з 2002). Існує кілька приватних коледжів (офіційно створення приватних університетів заборонено конституцією), переважно акредитованих іноземними державами або університетами.
 +
===Культура і мистецтво===
 +
Сучасний культурний центр Афін містить площу Колонакі, Візантійський музей (1914), Музей Бенакі (1931), Національну художню галерею (1900), консерваторію. Південніше розташований Національний парк. Найбільш відвідувані музеї: [[Акрополя музей]] (понад 1,5 млн відвідувачів щорічно), [[Афін національний археологічний музей]] (понад 0,5 млн відвідувачів). Серед музеїв також [[Афін національна пінакотека]], [[Афін національний історичний музей]] та інші.
 +
 +
Функціонують театри (148 театральних сцен), картинні галереї.
 +
==Архітектура==
 +
Попри численні руйнування, Афіни — одне з найсвоєрідніших міст Європи, де пам’ятки [[античність|античності]] поєднані з пам’ятками візантійського [[середньовіччя]], архітектурними стилями [[неокласицизм]]у та [[конструктивізм]]у. Неперевершеним шедевром є ансамбль афінського [[Акрополь |Акрополя]] (пам’ятка [[всесвітня спадщина ЮНЕСКО|всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] з 1987). Скала Акрополя, історичного ядра міста, оточена давніми античними монументами, найвідоміші з яких — храм [[Ніка|Ніки]] Аптерос (421 до н. е.), [[Пропілеї Акрополя в Афінах]] (437–432 до н. е., архітектор [[Мнесікл]]), храм [[Парфенон]] (447–432 до н. е., архітектори [[Іктін]] і [[Каллікрат]]), доричний храм [[Афіна|Афіни]] та іонічний [[Ерехтейон]] (421–407 до н. е.). В Афінах також зберігся храм Зевса Олімпійського (175–164 до н. е., архітектор Коссутій, та 129–132). До пам’яток римської епохи належать Гефестейон (друга половина 5 ст. до н. е.), «пам’ятник Лісікрата» (4 ст. до н. е.), восьмикутна башта вітрів (середина 1 ст. до н. е.). Зразки візантійської архітектури: церкви Айос-Елефтеріос (11 ст.) та Святих Апостолів (10 ст.).
 +
 +
Сучасні Афіни інтенсивно забудовували з початку 19 ст. Дві головні площі — Синтегма та Омонія (архітектори Клеантіс, Шауберт). Серед споруд 19 ст. вирізняються: Королівський палац (1834–1838), будинки академії, університету, вокзалу.
 +
 +
Перлиною садово-паркового мистецтва та «легенями міста» є Національний сад, розташовані в центральній частині Афін. Він закладений першою королевою незалежної Греції, Амалією (1838–1840). У 1923 сад площею понад 15,5 га був переданий громадськості та отримав свою сучасну назву.
  
[[Файл:42.jpg|міні|праворуч|320пкс|Айос-Елефтеріос]]
+
Інтерес становить археологічний парк Академії Платона (створеної 387 до н. е.). На території парку збереглися залишки будівель, що датуються періодом від епохи бронзи до середньовіччя. Відкрито цифровий музей Платона. Поблизу площі Омонія розташований Марсовий простір площею 27,7 га. Спроектований 1934 на честь героїв Грецької революції 1821. Тут зібрано 1200 дерев, 50 000 рослин.
місто, столиця Греції
+
==Спорт==
 +
Афіни мають давні традиції щодо спорту та спортивних заходів. У місті розташовані штаб-квартири найбільших грецьких клубів, велика кількість спортивних об’єктів. В Афінах проходили спортивні заходи міжнародного значення.
 +
 
 +
Афіни двічі провели Літні Олімпійські ігри (1896 та 2004), організовували також Світові літні спеціальні Олімпійські ігри 2011. В Афінах розташований побудований в античні часи стадіон «Панатінаїкос», на якому відбувалися [[Літні Олімпійські ігри 1896]] — перші Олімпійські ігри сучасності. [[Літні Олімпійські ігри 2004]] сприяли розбудові й реконструкції Головного олімпійського стадіону в Афінах (збудовано 1982; 69 618 глядачів). Найбільший стадіон у країні приймав Чемпіонат світу з легкої атлетики 1982, два фінали Ліги чемпіонів УЄФА (1994 і 2007). Поряд із стадіоном збудовано також Олімпійський велодром (1991), Олімпійський центр водних видів спорту (1991), Олімпійський закритий спортивний центр (1995), Олімпійський тенісний центр (2004), а також інші додаткові споруди. Інший великий стадіон Афін — розташований у районі Пірей спортивно-розважальний комплекс «Караїскакіс» (32 тис. глядачів).
 +
 
 +
В Афінах тричі проходив «Фінал чотирьох» Євроліги з баскетболу (1985, 1993, 2007), Чемпіонат світу (1998) та Чемпіонат Європи (1987, 1995) з баскетболу. В Афінах діють спортивні клуби: «Олімпіакос», «Панатінаїкос» та «АЕК». Особливості рельєфу створюють умови для розвитку в Афінах пішохідних та велосипедних маршрутів. На прилеглих територіях популярними є лижний спорт, скелелазіння, вітрильний спорт.
 +
==Література==
 +
#Все столицы мира. Москва : Вече, 2005. 502 с.
 +
#Ставнюк В. В. Становлення афінського поліса. Київ : Аквілон-Плюс, 2005. 215 с.
 +
#Everitt A. Rise of Athens: the Story of the World's Greatest Civilization. New York : Random House, 2016. 576 p.
 +
#Livingstone N. Athens: The City as University. Abingdon : Routledge, 2016. 134 p.
 +
#Amvrazi A., Farr Louis D., Shugart D. 111 Places in Athens that you Shouldn't Miss. Köln : Emons, 2018. 240 p.
 +
#Osborne R. The Transformation of Athens: Painted Pottery and the Creation of Classical Greece. Princeton : Princeton University Press, 2018. 304 p.
 +
#Ottoman Athens. Archaeology, Topography, History / Ed. by M. Georgopoulou, K. Thanasakis. Princeton : American School of Classical Studies at Athens, 2019. 290 p.
 +
#Population on 1 January by broad age group, sex and metropolitan regions // Eurostat. 2020 URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=met_pjanaggr3&lang=en
 +
#Athens // World Meteorological Organization. URL: http://worldweather.wmo.int/en/city.html?cityId=177
 +
#Hellenic Statistical Authority. URL: http://www.statistics.gr/en/home/
 +
#This is Athens. URL: https://www.thisisathens.org/
 +
#This is my Athens. URL: http://www.cityofathens.gr/en/
 +
== Автор ВУЕ==
 +
[[Автор_ВУЕ::Маруняк Є. О.|Є. О. Маруняк]]
 +
{{Цитування_автор}}
 +
 
 +
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 +
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Цивілізацція]]
 +
[[Категорія:Географічні науки]]
 +
[[Категорія:Політична географія]]

Версія за 21:49, 22 липня 2022

Афіни. Лікавіт
Афіни. Площа Колонакі
Айос-Елефтеріос

Афі́ни (грец. Αϑήνα) — місто, столиця Греції, адміністративний центр ному (області) Аттика.

Географічне положення

Розташоване на півдні Центральної Греції, на півострові Аттика, узбережжя Саронічної затоки (Егейське море). Рівнину перетинає ланцюг вапнякових пагорбів, основні — Акрополь (125 м), Лікавіт (277 м). Територія — 39 км2, з передмістями — 412 км2.

Історична довідка

Точний час заснування Афін не встановлено. Перші поселення з’явилися у 16–13 ст. до н. е. У Стародавній Греції Афіни — найбільший економічний, політичний і культурний центр, місто-держава в Аттиці. Найбільший розквіт — за Перикла (444–429 до н. е.). Після поразки у Пелопоннеській війні (431–404 до н. е.) Афіни назавжди втратили провідне положення. 146 до н. е. Афіни разом із Грецією потрапили під владу Риму. Після втрати впливу Римської імперії 267 н. е. були вперше повністю зруйновані. 395–1204 входили до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперіїїї. 1205–1458 — столиця Афінського герцогства. 1458 Афіни і Грецію захоплено турками. З часу національно-визвольної революції 1821–1829 Афіни — адміністративний, культурний, політичний центр Греції, з 1834, разом з незалежністю Греції, — столиця й резиденція короля. У наступні 170 років тут відбувся понад десяток революцій, фашистська окупація (1941–1944) та громадянська війна (1946–1949). Реконструкція міста завершена в період 1950–1970. У квітні 1967 Афіни — центр воєнного перевороту. Студентські демонстрації 1973 дали поштовх до розгортання боротьби демократичних сил проти диктаторського режиму, поваленого 1974.

Населення

Загальна кількість населення — 665 тис. мешканців (2016, оцінка), разом з передмістям (агломерація Великі Афіни) — 3,75 млн осіб. Склад населення за етнічними групами (2011, перепис): греки (89,4 %), інші (10,6 %). Серед меншин домінують албанці, менші групи — зі Східної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

За релігійними групами: православні християни (понад 97 %), інші (близько 3 %). Мають місце міграційні потоки, що зростають.

Клімат

Клімат Афін типово середземноморський, з сухим спекотним літом та дощовою зимою. Середньорічна температура — +18,5 °C.

За даними тридцятирічних спостережень середня максимальна температура липня становить +33,5 °С, січня — +5,2 °С.

Середньорічна кількість опадів — близько 400 мм. Найбільше опадів випадає в осінні та зимові місяці — у жовтні — 52,6 мм, листопаді — 56,3 мм, грудні — 69,1 мм, січні — 56,9 мм.

Господарство

Промисловість

Афіни — найважливіший промисловий центр Греції. У Великих Афінах сконцентровано понад 25 % всіх промислових підприємств та понад 50% робочих місць, виробляється понад 50 % промислової продукції, розташовані найбільші фінансові установи.

Функціонують підприємства металургії, машинобудування (зокрема судно- та автомобілебудування), нафтопереробної, хімічної, целюлозно-паперової, текстильної, шкіряно-взуттєвої, швейної, харчової, тютюнової промисловості.

Сфера обслуговування

Афіни — потужний центр міжнародного туризму (4–5 млн осіб, 2015–2017), місце проведення конгресів і симпозіумів, особливо в галузі історії та мистецтва (понад 40 конгрес-центрів). В Афінах — понад 400 готелів та 30000 місць для одночасного розміщення. Культурно-історичні пам’ятки, відпочинок на узбережжі приваблюють туристів з усього світу (Афіни — у десятці найпривабливіших європейських напрямів). Популярний центр шопінгу в різних сегментах.

Транспорт

Афіни — великий залізничний вузол, аеропорт (32 км від Афін), порт (Пірей, 8 км від Афін). В Афінах починаються дві головні автомагістралі Греції: А1/Е75 (проходить через Афінську міську агломерацію з Пірея, на північ до другого за величиною міста Греції, Салоніки); A8/E94 (йде на захід, у напрямку до міста Патри). Афінську агломерацію обслуговує мережа автомагістралей А6.

Афінська система муніципального транспорту включає великий автобусний та тролейбусний парк (обслуговують в основному центральні райони міста), метрополітен, трамвайні лінії (поєднують приміські райони із центром), а також Афінську приміську залізницю.

Метрополітен Афін відомий як одна з найдавніших у світі (друга після Лондонської) мережа метро, заснована 1869 (61 станція).

Наука, освіта, культура

Освіта

Афіни — освітній центр Греції. Старий кампус Афінського університету, Національна бібліотека та Афінська академія утворюють «Афінську трилогію», побудовану в середині 19 ст. Діяльність університету нині зосереджена переважно в більшому, сучасному кампусі, розташований у східному передмісті Зографу. Другим за значенням вищим закладом освіти міста є Афінська політехнічна школа. Інші університети: Афінський університет економіки та бізнесу, Університет Пантеон, Афінський сільськогосподарський університет та Пірейський університет. Існує 11 загальноосвітніх інститутів вищої освіти, розташованих у межах агломерації: Афінська школа образотворчого мистецтва (з 1837), Національний технічний університет Афін (з 1837), Національний і Каподистрийський Афінський університет (з 1837), Афінський аграрний університет (з 1920), Афінський університет економіки та бізнесу (з 1920), Пантеонський університет соціальних і політичних наук (з 1927), Пірейський університет (з 1938), Технологічний освітній інститут Пірей (з 1976), Технологічний освітній інститут Афін (з 1983), Університет Гарокопіо (з 1990), Школа педагогічної та технологічної освіти (з 2002). Існує кілька приватних коледжів (офіційно створення приватних університетів заборонено конституцією), переважно акредитованих іноземними державами або університетами.

Культура і мистецтво

Сучасний культурний центр Афін містить площу Колонакі, Візантійський музей (1914), Музей Бенакі (1931), Національну художню галерею (1900), консерваторію. Південніше розташований Національний парк. Найбільш відвідувані музеї: Акрополя музей (понад 1,5 млн відвідувачів щорічно), Афін національний археологічний музей (понад 0,5 млн відвідувачів). Серед музеїв також Афін національна пінакотека, Афін національний історичний музей та інші.

Функціонують театри (148 театральних сцен), картинні галереї.

Архітектура

Попри численні руйнування, Афіни — одне з найсвоєрідніших міст Європи, де пам’ятки античності поєднані з пам’ятками візантійського середньовіччя, архітектурними стилями неокласицизму та конструктивізму. Неперевершеним шедевром є ансамбль афінського Акрополя (пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1987). Скала Акрополя, історичного ядра міста, оточена давніми античними монументами, найвідоміші з яких — храм Ніки Аптерос (421 до н. е.), Пропілеї Акрополя в Афінах (437–432 до н. е., архітектор Мнесікл), храм Парфенон (447–432 до н. е., архітектори Іктін і Каллікрат), доричний храм Афіни та іонічний Ерехтейон (421–407 до н. е.). В Афінах також зберігся храм Зевса Олімпійського (175–164 до н. е., архітектор Коссутій, та 129–132). До пам’яток римської епохи належать Гефестейон (друга половина 5 ст. до н. е.), «пам’ятник Лісікрата» (4 ст. до н. е.), восьмикутна башта вітрів (середина 1 ст. до н. е.). Зразки візантійської архітектури: церкви Айос-Елефтеріос (11 ст.) та Святих Апостолів (10 ст.).

Сучасні Афіни інтенсивно забудовували з початку 19 ст. Дві головні площі — Синтегма та Омонія (архітектори Клеантіс, Шауберт). Серед споруд 19 ст. вирізняються: Королівський палац (1834–1838), будинки академії, університету, вокзалу.

Перлиною садово-паркового мистецтва та «легенями міста» є Національний сад, розташовані в центральній частині Афін. Він закладений першою королевою незалежної Греції, Амалією (1838–1840). У 1923 сад площею понад 15,5 га був переданий громадськості та отримав свою сучасну назву.

Інтерес становить археологічний парк Академії Платона (створеної 387 до н. е.). На території парку збереглися залишки будівель, що датуються періодом від епохи бронзи до середньовіччя. Відкрито цифровий музей Платона. Поблизу площі Омонія розташований Марсовий простір площею 27,7 га. Спроектований 1934 на честь героїв Грецької революції 1821. Тут зібрано 1200 дерев, 50 000 рослин.

Спорт

Афіни мають давні традиції щодо спорту та спортивних заходів. У місті розташовані штаб-квартири найбільших грецьких клубів, велика кількість спортивних об’єктів. В Афінах проходили спортивні заходи міжнародного значення.

Афіни двічі провели Літні Олімпійські ігри (1896 та 2004), організовували також Світові літні спеціальні Олімпійські ігри 2011. В Афінах розташований побудований в античні часи стадіон «Панатінаїкос», на якому відбувалися Літні Олімпійські ігри 1896 — перші Олімпійські ігри сучасності. Літні Олімпійські ігри 2004 сприяли розбудові й реконструкції Головного олімпійського стадіону в Афінах (збудовано 1982; 69 618 глядачів). Найбільший стадіон у країні приймав Чемпіонат світу з легкої атлетики 1982, два фінали Ліги чемпіонів УЄФА (1994 і 2007). Поряд із стадіоном збудовано також Олімпійський велодром (1991), Олімпійський центр водних видів спорту (1991), Олімпійський закритий спортивний центр (1995), Олімпійський тенісний центр (2004), а також інші додаткові споруди. Інший великий стадіон Афін — розташований у районі Пірей спортивно-розважальний комплекс «Караїскакіс» (32 тис. глядачів).

В Афінах тричі проходив «Фінал чотирьох» Євроліги з баскетболу (1985, 1993, 2007), Чемпіонат світу (1998) та Чемпіонат Європи (1987, 1995) з баскетболу. В Афінах діють спортивні клуби: «Олімпіакос», «Панатінаїкос» та «АЕК». Особливості рельєфу створюють умови для розвитку в Афінах пішохідних та велосипедних маршрутів. На прилеглих територіях популярними є лижний спорт, скелелазіння, вітрильний спорт.

Література

  1. Все столицы мира. Москва : Вече, 2005. 502 с.
  2. Ставнюк В. В. Становлення афінського поліса. Київ : Аквілон-Плюс, 2005. 215 с.
  3. Everitt A. Rise of Athens: the Story of the World's Greatest Civilization. New York : Random House, 2016. 576 p.
  4. Livingstone N. Athens: The City as University. Abingdon : Routledge, 2016. 134 p.
  5. Amvrazi A., Farr Louis D., Shugart D. 111 Places in Athens that you Shouldn't Miss. Köln : Emons, 2018. 240 p.
  6. Osborne R. The Transformation of Athens: Painted Pottery and the Creation of Classical Greece. Princeton : Princeton University Press, 2018. 304 p.
  7. Ottoman Athens. Archaeology, Topography, History / Ed. by M. Georgopoulou, K. Thanasakis. Princeton : American School of Classical Studies at Athens, 2019. 290 p.
  8. Population on 1 January by broad age group, sex and metropolitan regions // Eurostat. 2020 URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=met_pjanaggr3&lang=en
  9. Athens // World Meteorological Organization. URL: http://worldweather.wmo.int/en/city.html?cityId=177
  10. Hellenic Statistical Authority. URL: http://www.statistics.gr/en/home/
  11. This is Athens. URL: https://www.thisisathens.org/
  12. This is my Athens. URL: http://www.cityofathens.gr/en/

Автор ВУЕ

Є. О. Маруняк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Маруняк Є. О. Афіни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афіни (дата звернення: 15.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶