Відмінності між версіями «Щебінь»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[File:Ще́бінь.mp3|праворуч|320пкс|]] | ||
'''Ще́бінь''' — неорганічний, зернистий, сипкий матеріал, одержаний унаслідок подрібнення [[Гірські породи|гірських порід]], [[Гравій|гравію]] і [[Валуни|валунів]], а також побіжно добутих розкривних і вмісних порід або некондиційних відходів [[Гірниче підприємство|гірничих підприємств]] із переробки [[Руда|руд]] і [[Неметалічні корисні копалини|неметалічних корисних копалин]] та подальшого розсіву продуктів подрібнення. | '''Ще́бінь''' — неорганічний, зернистий, сипкий матеріал, одержаний унаслідок подрібнення [[Гірські породи|гірських порід]], [[Гравій|гравію]] і [[Валуни|валунів]], а також побіжно добутих розкривних і вмісних порід або некондиційних відходів [[Гірниче підприємство|гірничих підприємств]] із переробки [[Руда|руд]] і [[Неметалічні корисні копалини|неметалічних корисних копалин]] та подальшого розсіву продуктів подрібнення. | ||
[[File:щебінь.jpg|міні|праворуч|250пкс|'''Щебінь кубовидний''']] | [[File:щебінь.jpg|міні|праворуч|250пкс|'''Щебінь кубовидний''']] | ||
Рядок 11: | Рядок 12: | ||
За формою зерен щебінь класифікують на лещатий і кубоподібний (більш цінний — кубоподібний). | За формою зерен щебінь класифікують на лещатий і кубоподібний (більш цінний — кубоподібний). | ||
− | За морозостійкістю розрізняють 7 марок щебеню (від Мрз-15 до Мрз-300). Регламентують також уміст пилоподібних і глинистих частинок (від 1 % для щебеню з [[Вулканічні гірські породи|вулканічних]] і [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічних гірських порід]] і до 2–3 % з [[Осадові гірські породи|осадових гірських порід]]). При цьому вміст [[ | + | За морозостійкістю розрізняють 7 марок щебеню (від Мрз-15 до Мрз-300). Регламентують також уміст пилоподібних і глинистих частинок (від 1 % для щебеню з [[Вулканічні гірські породи|вулканічних]] і [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічних гірських порід]] і до 2–3 % з [[Осадові гірські породи|осадових гірських порід]]). При цьому вміст [[глини]] в грудках не повинен перевищувати 0,25 %. |
Щебінь маркують за міцністю відповідно до його призначення. Вміст зерен слабких порід із межею міцності за стиснення до 20 МПа не повинен перевищувати 5 % у щебені марок 1 000–1 400, 10 % у щебені марок 400–800, 15 % у щебені марок 200 і 300. | Щебінь маркують за міцністю відповідно до його призначення. Вміст зерен слабких порід із межею міцності за стиснення до 20 МПа не повинен перевищувати 5 % у щебені марок 1 000–1 400, 10 % у щебені марок 400–800, 15 % у щебені марок 200 і 300. | ||
Рядок 52: | Рядок 53: | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Природа]] | [[Категорія:Природа]] | ||
+ | [[Категорія:Озвучено]] |
Поточна версія на 12:13, 26 квітня 2024
Ще́бінь — неорганічний, зернистий, сипкий матеріал, одержаний унаслідок подрібнення гірських порід, гравію і валунів, а також побіжно добутих розкривних і вмісних порід або некондиційних відходів гірничих підприємств із переробки руд і неметалічних корисних копалин та подальшого розсіву продуктів подрібнення.
Зміст
Характеристика
Найякіснішою сировиною для виробництва щебеню є граніти. Вони містять порівняно невелику кількість темно-кольорових мінералів, які легко вивільняються під час подрібнення і сортування, мають високу міцність, морозостійкість, крихкі, тому легко подрібнюються з невеликою кількістю відходів, стійкі до вивітрювання. Найміцніші та морозостійкі дрібнозернисті, лейкократові різновиди гранітів.
У мігматитів і гнейсів нижчі якісні показники через наявність субпаралельного орієнтування темно-кольорових мінералів, що призводить до збільшення відходів і зменшення виходу щебеню.
Класифікація
За величиною (мм) виокремлюють класи щебеню: 3(5)–10; 10–20; 20–40; 40–70 та понад 70 мм (на вимогу споживачів). Щебінь як одна або суміш двох суміжних фракцій — фракціонований, як суміш більше двох суміжних фракцій — рядовий.
За формою зерен щебінь класифікують на лещатий і кубоподібний (більш цінний — кубоподібний).
За морозостійкістю розрізняють 7 марок щебеню (від Мрз-15 до Мрз-300). Регламентують також уміст пилоподібних і глинистих частинок (від 1 % для щебеню з вулканічних і метаморфічних гірських порід і до 2–3 % з осадових гірських порід). При цьому вміст глини в грудках не повинен перевищувати 0,25 %.
Щебінь маркують за міцністю відповідно до його призначення. Вміст зерен слабких порід із межею міцності за стиснення до 20 МПа не повинен перевищувати 5 % у щебені марок 1 000–1 400, 10 % у щебені марок 400–800, 15 % у щебені марок 200 і 300.
Виробництво та застосування
Технологія виробництва щебеню передбачає видобуток сировини переважно із застосуванням буропідривних робіт у кар’єрі, транспортування від кар’єру до бункерів дробильно-сортувальних заводів, подрібнення (від двох до чотирьох стадій), декілька стадій грохочення і, за необхідності, видалення надмірної кількості пилоподібних і глинистих частинок, промивання, зневоднення і складування. Природний і штучний щебінь використовують у будівництві, а також як наповнювач бетону, складник покриття автомобільних доріг, для баластування залізничних колій тощо. Сировиною для виробництва щебеню з природного каменю для будівельних і дорожних робіт є скельні гірські породи з об’ємною вагою 1,8–2,8 г/см3.
Щебінь в Україні
На початку 21 ст. Державним балансом України враховано 708 родовищ будівельного каменю, з яких розробляють близько 390. Найбільші підприємства з виробництва щебеню в Україні — Запорізький кар’єр, а також Клесівський кар’єр нерудних копалин «Технобуд» (Рівненська область), де отримують кубоподібний щебінь на спеціальних двомоторних дробарках ударної дії конструкції А. М. Сінозацького (нар. 1940; Україна).
Родовища гірських порід, які використовують для виробництва бутового каменю і щебеню, відомі в усіх геоструктурних регіонах України. Здебільшого розвідані запаси представлені вулканічними і метаморфічними породами: гранітами, гранодіоритами, андезитами, габро, кристалічними сланцями, кварцитами та ін. Для виробництва щебеню та буту застосовують переважно магматичні і метаморфічні гірські породи, менше — вулканічні й осадові.
Література
- Lexikon der Geowissenschaften : in 6 bd. / Hrsg. von Chr. Martin, M. Eiblmaier. Heidelberg : Spektrum Akademischer Verlag, 2000–2002.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Щебінь // Шмиг Р. А., Боярчук В. М., Добрянський І. М. та ін.Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів : [б. в.], 2010. С. 219.
- Толмачов С. М. Міцність дорожніх бетонів з використанням свіжепідробленого щебеню різного генезису // Наукові нотатки. 2014. Вип. 45. С. 559–563.
- Crushed Stone Statistics and Information // United States Geological Survey. URL: https://www.usgs.gov/centers/nmic/crushed-stone-statistics-and-information
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Щебінь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Щебінь (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів