Амфіболіт
Амфіболі́т (від грец. άμφίβολος — двозначний, оманний і λίϑος — камінь) — метаморфічна гірська порода, що складається переважно з амфіболу, плагіоклазу та мінералів-домішок (епідоту, магнетиту, сфену та інших).
Синоніми: метабазит, зеленокам’яна порода амфіболова.
Зміст
Історична довідка
Спершу назву "амфіоліт" запропоновано 1827 геологом А. Броньяром (1770–1847, Франція) для зернистого або сланцюватого агрегату темно-зеленої, майже чорної рогової обманки або світло-зеленого актиноліту. Роговообманкові зелені камені 1857 дослідив Ф. Зенфт (1810–1893; Німеччина).
Характеристика
Амфіболіт найчастіше темно-сірий, зеленувато-сірий до чорного, дрібно-, рідше середньо- і крупнозернистий. Текстура масивна, сланцювата (не завжди чітко виражена), шарувата; структура грано-, гетеробластова, немато-, лепідогранобластова, частково пойкілобластова.
Густина 2,9–3,15 кг/м3 .
Мінеральний склад: амфібол (рогова обманка, рідше — актиноліт), плагіоклаз — переважно андезин. Другорядні мінерали: піроксен (діопсид, рідше — гіперстен), біотит, кварц, епідот, кліноцоїзит, хлорит, карбонати природні, рідше трапляються мікроклін і кумінгтоніт.
Рудні мінерали: магнетит, титаномагнетит, ільменіт, пірит, піротин, халькопірит, рідше кубаніт.
Акцесорні мінерали: апатит, сфен, рідкоортит, монацит, циркон.
За хімічним складом амфіболіти переважно нормальної лужності й належать до толеїтової петрохімічної серії.
Поширення
Поширений у давніх метаморфічних комплексах (Північна Карелія, Кольський півострів, Австралія, Південна Африка, Канадський щит) і складчастих поясах (Уральські гори, Альпи, Скелясті гори).
Амфіболіти Українського щита утворилися внаслідок метаморфізму вивержених основних, ультраосновних, мергелистих осадових порід, туфів тощо. Амфіболіти широко представлені на всій території Українського щита в різних за складом, стратиграфічним положенням і віком метаморфічних комплексах.
Різновиди: Амфіболіт актинолітовий, антофілітовий, біотитовий, бронзитовий, гіперстеновий, гранатовий, діопсидовий, кварцовий, польовошпатовий, цоізитовий, епідотовий тощо.
Застосування
Використовують у будівельній галузі (щебінь, бут, облицювальний камінь), а також для кам’яного литва.
Література
- Щербаков И. Б. Петрология Украинского щита. Львів : Західно-Український Консалтинг Центр, 2005. 366 с.
- Гаценко В. О. Гранатові амфіболіти Голованівської шовної зони Українського щита // Сборник тезисов Международной научной конференции, посвящённой 90-летию академика Н. П. Щербака: Геохронология и геодинамика раннего докембрия (3,6–1,6 млрд лет) Евразийского континента (Киев, 16–17 сентября 2014 г.). Киев, 2014.
- Омельченко А. Н., Томурко Л. Л. Петрохимические особенности амфиболитов Украинского щита // Геохімія та рудоутворення. 2016. Вип. 37.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Томірко Л. Л. Амфіболіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амфіболіт (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
