Анагогія

Анагогі́я (від грец. ανάγω — вести нагору, підносити) — багатозначний термін:

1) У давньогрецькій міфології — свято на честь тимчасового від’їзду когось із богів (Άναγώγια). Відзначалося, наприклад, на острові Сицилії на честь Афродити (за місцевими повір’ями вважалося, що вона вирушає до Лівії разом із голубами й через 9 днів повертається), та на острові Делосі на честь Аполлона. Свято повернення богів називалося катагогією.

2) В авраамічній традиції — метод тлумачення Святого Письма, сходження від буквального смислу слів (словосполучень, фраз, віршів) до їх вищого, символічного, духовно наповненого сенсу. Термін народжений під час перекладу давньоєврейських текстів ТаНаХа грецькою мовою в межах юдео-александрійської екзегетики (наприклад, у сентенції «Тому я поклявся у гніві моєму, що вони не увійдуть у місце мого спокою» (Пс. 94:11) слово «спокій» означає вічне життя, небесний спочинок, обіцяний Господом, куди не увійдуть грішники). За вченням Філона Александрійського, трансцендентна істина, спрощена до людської обмеженості, набирає форми алегорії, тому завдання тлумача — пояснити її. Відповідно, юдейські книжники пов’язували анагогічний спосіб тлумачення біблійних текстів з їх таємничим, містичним осягненням («сод»). Анагогія була визнана вищим рівнем біблійної екзегези, оскільки спрямована передусім на з’ясування есхатологічного сенсу Святого Письма (див. Есхатологія).

Це вчення було адаптоване християнською теологічною думкою, найперше у західній патристиці. Єронім Стридонський вбачав у анагогічному способі тлумачення розкриття внутрішнього, містичного. Взірцем втілення біблійної герменевтики стало вчення християнського ченця і богослова Івана Кассіяна Римлянина. Згідно з ним, віднайдення есхатологічних смислів Біблії, літургії тощо передбачає чотири щаблі (рівні) сходження:

  • буквальне тлумачення священного тексту (або обрядової дії);
  • алегоричне тлумачення з метою з’ясування віроповчального змісту;
  • тропологічне тлумачення з метою виведення моральних настанов;
  • анагогічне тлумачення з метою пошуку вказівок на виконання Божих обітниць у Царстві Небесному.

Ці чотири рівні висхідного тлумачення Іван Касcіан ілюстрував на прикладі поняття «Єрусалим»: у буквальному значенні назва позначає столичне місто чи всю Юдею; в алегоричному — «Церкву Христову»; в моральному — «душу людини»; в анагогічному — «Град Небесний». Ця модель, узята за основу західноєвропейською схоластикою, отримала назву «квадрига» (від лат. quadrigae — четвірка — антична колісниця, яку тягла четвірка коней). Суть останньої передав домініканський чернець Августин Дакійський у трактаті «Стислий посібник з теології» (1260), котрий сформулював хрестоматійну нині сентенцію: «Буква повчає тому, що здійснилось, алегорія — у що вірувати, мораль — як чинити, анагогія — до чого прагнути». У світлі схоластичної екзегези анагогічний сенс відповідає Надії, алегоричний — Вірі, тропологічний — Любові.

Анагогію застосовували у своїх трактатах Беда Достославний, Тома Аквінський, Йоахим Флорський.

До анагогічного способу тлумачення біблійних текстів вдавались і представники східної патристики. Цей метод було застосовано до роз’яснення євхаристії Псевдо-Діонісім Ареопагітом у трактаті «Про церковну ієрархію» (кін. 5 ст.): літургія тлумачиться як процес сходження Бога до людей і відповідного зустрічного руху людини до Божественної висоти, перетворенням індивідуального існування в буття, співпричетне Богу. Анагогічне тлумачення євхаристії знаходимо і в «Містагогії» Максима Сповідника. До анагогії вдавалися Іван Золотоустий, Діодор Тарсійський, Феодоріт Кірський, Дідім Сліпець, Андрій Кесарійський, Григорій Палама.

У вітчизняній традиції богословствування анагогічний спосіб тлумачення біблійних текстів застосовували Йоанникій Галятовський, Антоній (Радивиловський), Димитрій (Туптало), Лазар Баранович, Стефан (Яворський), Паїсій Величковський та ін.

Новий імпульс функціонуванню поняття дав провозвісник європейського гуманістичного мислення Данте Аліг'єрі, котрий вказав на анагогічний сенс, вкладений ним у «Божественну комедію».

3) У філософському лексиконі поняття вживається для позначення вищого, граничного, остаточного, адекватного сенсу речей або текстів. Так, Г. В. Ляйбніц у статті «Анагогічна проба дослідження причин» (1690/1695) трактує анагогію як спільний шлях теологів і філософів до розуміння вищої причини. Відповідно, анагогічний спосіб дослідження у нього пов’язується зі сферою сокровенного, потаємного, прихованого. Анагогічний сенс інтерпретується також як продукт трансцендування, яке уявляється як «вихід людини за надану їй стихійно і природно ситуацію, за її природні якості» (М. Мамардашвілі).

4) У психології — піднесений духовний стан людини; потяг до ідеального, високоморального; містичний екстаз, богоспоглядання. Психіатр і педагог К. Г. Юнг вживав термін на позначення ідеалістичних, моральнісних аспектів несвідомого.

Література

  1. Лановик З. Б. Генеза біблійної герменевтики як основа сучасної гуманітаристики // Питання літературознавства. 2006. Вип. 71. С. 131–139.
  2. Schnelle U. Einführung in die neutestamentliche Exegese. Stuttgart : UTB, 2008. 229 p.
  3. Преподобный Иоанн Кассиан Римлянин. Изборник. Москва : Издательство Лепта Книга, 2010. 200 с.
  4. Маковецкий Е. А. Начала толкований: анагогия, уподобление Богу и иерархия в типологических толкованиях Священного Писания. Санкт-Петербург : Философский факультет СПбГУ; Академия исследования культуры, 2010. 94 с.
  5. Десницкий А. С. Введение в библейскую экзегетику. Москва : Православный Свято-Тихоновский гуманитарный университет, 2013. 415 с.
  6. Санніков С. Історія та практика біблійного коментування у слов’янському контексті (Частина 1) // Українське релігієзнавство. 2016. № 80. С. 80–93.
  7. Maier G. Biblische Hermeneutik. Witten : SCM R. Brockhaus, 2019. 408 p.

Автор ВУЕ

О. В. Сарапін

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Анагогія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анагогія (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
21.06.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶