Беда Преподобний
Бе́да Преподо́бний (Беда Достославний, Беда Велебний, Беда Високоповажний, святий Беда (Біда); лат. Beda (Baeda, Bedanus) Venerabilis; 672 або 673, королівство Нортумбрія, тепер ймовірно м. Джарроу, графство Тайн-енд-вір, регіон Південно-Східна Англія, Велика Британія — 26.05.735, там само) — богослов, екзегет, історик, Учитель церкви. Писав латинською та англосаксонською мовами.
|
Беда Преподобний (Beda Venerabilis) | |
|---|---|
| Народження | 672/673«/673» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 672. |
| Місце народження | Джарроу |
| Смерть | 26.05.735 |
| Місце смерті | Джарроу |
| Напрями діяльності | екзегетика, теологія, історія |
Зміст
Життєпис
У 7-річному віці (бл. 680) був відданий родичами в монастир Вермоут. 681 перебрався до монастиря Джарроу.
У 19 р. був висвячений у сан диякона, в 703 — пресвітера. За життя майже не виїжджав з монастиря. Викладав у монастирській школі.
Помер у свято Вознесіння Господнього.
Між 1020 і 1030 мощі Беди були перенесені в кафедральний собор м. Дарема (Велика Британія).
Богословський доробок
Беду Преподобного відносять до когорти найзначніших західних богословів (попри те, що його богословському вченню притаманний несамостійний і компілятивний характер).
Особливе місце в богослов’ї Беди належить герменевтиці. За його твердженням, основою його міркувань завжди була Біблія, роздумам над нею він віддавав більшу частину часу і сил («Historia Ecclesiastica gentis Anglorum», V 24). Джерелами богослов’я також були праці Єроніма Стридонського, Аврелія Августина, Амвросія Медіоланського, Григорія Великого, а також Василія Великого, Григорія Богослова, Фульгенція Руспійського та ін.
Цікавився усіма галузями знання, що існували на той час — фізикою, астрономією, метеорологією, музикою, хронологією, історією, математикою, риторикою, граматикою, метрикою. Прагнув не тільки зібрати і засвоїти думки провідних церковних і світських письменників, а й доповнити їх.
Переклав англосаксонською мовою латинський Символ віри та головні молитви, приступив до перекладу Євангелія від Івана.
Філософія історії
Спираючись на напрацювання Аврелія Августина, Єроніма, Ісидора Севільського, поділив світову історію (від гріхопадіння) на 6 нерівних епох, уподібнив її 6 віковим етапам людини («De temporum rationе», 66): 1) від Адама до Ноя (пуп'янковий вік людства); 2) від Ноя до Авраама (дитинство); 3) від Авраама до Давида (юність); 4) від Давида до Вавилонського полону (зрілість); 5) від полону до Різдва Христового (старість); 6) від Різдва до тогочасся (до 725; «передсмертний стан людства»).
При цьому Беда обчислював час як за Септуагінтою, так і за єврейським текстом Біблії. Вважав, що 7-ма епоха перебігає паралельно з 6-ою — це період, в якому душі всіх покійних від століття святих перебувають з Христом в очікуванні воскресіння тіл і Судного Дня (т. з. Субота душ — лат. Animarum Sabbatum).
Спадщина
В автобіографії Беда перерахував близько 40 творів, більшість яких добре збереглися. Всі твори умовно розділяють на кілька. груп: екзегетичні; натурфілософські та риторико-граматичні; історичні та агіографічні; поетичні твори і молитви; листи. Повні зібрання його творів видані в Парижі (1544 і 1554 роках), Базелі (1563) і Кельні (1612 і 1688).
Найвідомішою і найбільше поцінованою його працею є «Церковна історія народу англів» («Historia Ecclesiastica gentis Anglorum», у 5 кн., бл. 731), що охоплює період від походів Юлія Цезаря й римського завоювання Британії (55–54 до н. е.) до 730-х. Вважається однією з перших книг з історіографії Англії.
Визнання
Титул «Преподобний» («Високоповажний») стосовно Беди відомий вже з 9 ст. За переказами, був відкритий ангелом ченцеві, що складав епітафію на його смерть. У ній були такі слова: «Hac sunt in fossa / Bedae venerabilis ossa» (з лат. — «В цей могилі лежать / Кістки високоповажного Беди»). З цим титулом Беду вже згадували Алкуїн і Павло Диякон (бл. 720 — бл. 800). На Аахенському соборі (835) Беда був проголошений «Високоповажним і дивним учителем сучасності».
Слава Беди швидко поширилася з Британії по всьому Заходу ще за життя. Екзегетичні праці Беди після його смерті вплинули на творчість низки латинських богословів і поетів — архієп. Раймунда Могунтінського, Алкуїна, Смарагда, Рабана Мавра, Пасхазія Радберта, Валафрида Страбона, Ноткера Заїку та ін., зберігали свій уплив протягом декількох століть.
13 жовтня 1899 папа Лев XIII оголосив Беду Вчителем Західної церкви. Його пам’ять Католицька церква вшановує 27 травня, православні — в День всіх святих Британських островів, у 3-й тиждень після П’ятидесятниці.
Додатково
- До наших часів дійшло бл. 160 рукописів «Церковної історії» Беди, що свідчить про її популярність у середньовіччі й поширення завдяки копіїстам з монастирських скрипторіїв у європейських країнах.
- Англійський король Альфред Великий (правив у 871–899) наказав у 880 перекласти твір Беди з латини — як одну з 4-х книг, що є «найнеобхіднішими для всіх людей». Беда вшанований як «батько англійської історії».
Праці
- Patrologiae Latina : in 221 vol. Parisiis : J.-P. Migne, 1850–1862. Vol. 90–94.
- А н г л. п е р е к л а д — The Reckoning of Time / Trans. from the Latin by Faith Wallis. Liverpool : Liverpool University Press, 2004. 480 р.
- Р о с. п е р е к л а д — Церковная история народа англов / Пер. с лат. В. В. Эрлихмана. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 363 с.
Література
- Ward B. The Venerable Bede. Harrisburg : Morehouse Publishing, 1990. 148 p.
- Ненарокова М. Р. Досточтимый Беда — ритор, агиограф, проповедник. Москва : Институт мировой литературы имени
А. М. Горького РАН, 2003. 272 с. - Higham N. J. (Re-)Reading Bede: The Historia Ecclesiastica in Context. London : Routledge, 2006. 279 р.
- The Cambridge Companion to Bede / Ed. by S. DeGregorio. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 304 p.
- Story J., Bailey R. The Skull of Bede // The Antiquaries Journal. 2015. Vol. 95. Р. 325–350.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Беда Преподобний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беда Преподобний (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
