Берата і Гірокастри історичні центри
Бера́та і Гірока́стри істори́чні це́нтри (англ. Historic Centres of Berat and Gjirokastra) — архітектурні ансамблі міст періоду Османської імперії; пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2005 та 2008), Албанія.
|
Берата і Гірокастри історичні центри | |
|---|---|
| Країна | Албанія |
| Площа | 58,9 га |
| Рік внесення | 2005; 2008«;2008» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 2005. |
| Критерії | (iii)(iv) |
Історична довідка
У Бераті міське поселення відоме з 4 ст. до н. е. Від 2 ст. до н. е. — у складі Римської імперії, згодом — Візантійської імперії під назвою Пульхеріополіс. Наприкінці 9 ст. місто завоював болгарський князь (з 913 — цар) Симеон І Великий (864–927; тепер Болгарія) і назвав його Белиградом, від чого походить сучасна назва міста. З 1220-х — у складі Епірського деспотату, з середини 13 ст. — Візантійської імперії. 1335–1444 — столиця незалежного князівства Берат (інші назви — Музакі, Аріаніті, за іменами правителів). З 1345 у складі Сербського королівста. 1450–1912 — у складі Османської імперії. У 17–18 ст. — центр православної Белиградської митрополії. Муровані укріплення на пагорбі міської фортеці (Кала або цитадель) походять з 4 ст. до н. е., але основну частину їх зведено у 13 ст. У районі цитаделі є багато візантійських церков, в основному з 13 ст., а також кілька мечетей, побудованих за османської доби.
У Гірокастрі міське поселення відоме з 1 ст. до н. е., а теперішнє місто під назвою Аргірополіс (Аргірокастрон — Срібний замок) виникло в 12 ст. і входило до провінції Епір Візантійської імперії. Наприкінці 14 — на початку 15 ст. — центр володінь албанського князя Гіона Зенебісі. 1417–1913 — у складі Османської імперії. З кінця 19 ст. — один із центрів боротьби за незалежність Албанії. З 1970-х це місто-музей, оскільки тут народився Е. Ходжа. Цитадель 12–13 ст. панує над містом, яке зберегло значну кількість характерних двоповерхових будинків 17 ст., базар, мечеть і дві церкви 18 ст.
Характеристика
Охоронювана територія пам’ятки — 58,9 га; загальна площа буферних зон 136,2 га.
Обидва міста розташовані на Балканах на півдні Албанії на відстані 100 км один від одного у гірській місцевості в річкових долинах: Берат на річці Осумі біля підніжжя хребта гірського Томори; Гірокастра — на річці Дріносі під горою Г’єре. Над обома містами домінують високі пагорби, на яких містяться муровані фортеці (цитаделі).
Містобудівний устрій та житлова забудова Гірокастри є характерним прикладом міста-цитаделі, побудованого великими землевласниками, інтереси яких були безпосередньо пов’язані з інтересами центральної влади. Берат є свідченням більш незалежного стилю життя, пов’язаного з його ремісничими та торговельними функціями. Ці два укріплені історичні центри міст добре збереглися, особливо їхні традиційні будівлі. Вони були постійно заселені з найдавніших часів дотепер. Розташовані неподалік один від одного, вони свідчать про багатство та різноманітність міської архітектурної спадщини регіону Балкан.
Берат є характерним прикладом укріпленого міста, яке було відкритим для контактів соціальних, оскільки протягом тривалого періоду заселене ремісниками та торговцями. Його міський центр відображає народну житлову традицію Балкан, приклади якої датуються в основному кінцем 18 і 19 ст. Ця традиція, первісно селянська, була адаптована до міського стилю життя, з багаторівневими будинками на схилах, які мають переважно горизонтальну композицію.
Гірокастра розвинулася навколо стародавньої цитаделі. У місті є будинки баштового типу (турецьке «куле»), характерні для Балканського регіону. Вони датуються 17 ст. Збережено й значно розвиненіші типи будинків, датовані початком 19 ст.
Значення
Пам’ятка — свідчення різноманітності міських громад на Балканах і давнього способу життя, який сьогодні майже зник, різноманітних типів народного міського житла в класичний османський період, спадкоємності з різними середньовічними культурами, які йому передували, мирного співіснування ісламського суспільства з великою християнською меншістю.
Джерело
Historic Centres of Berat and Gjirokastra // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/569
Література
- Kiel M. Ottoman Architecture in Albania, 1385–1912. Istanbul : Research Centre for Islamic History, Art and Culture, 1990. 342 p.
- Zindel C., Lippert A. Lahi B. et al. Albanien: Ein Archäologie- und Kunstführer von der Steinzeit bis ins 19 Jahrhundert. Wien : Böhlau, 2018. 581 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Берата і Гірокастри історичні центри // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берата і Гірокастри історичні центри (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
