Мечеть (архітектура)
Мече́ть (масджид; араб. مَسْجِد — місце земних поклонів, місце поклоніння) — мусульманська культова споруда, місце для молитви, святкових зібрань, часто — резиденція релігійного лідера спільноти.
Зміст
Історична довідка
В ісламі найперші мечеті як місця молитви були майданчиками просто неба в межах окресленого на землі прямокутника. Пророк Мухаммад вважав найстародавнішою мечеттю споруду Кааби.
Перша мечеть, про яку згадано як про спеціальну споруду, зведену за часів пророка Мухаммада (перша третина 7 ст.), це Масджид аль-Куба’ в передмісті Ясріба (тепер Медина). Однією з перших сакральних споруд є й Масджид аль-Кіблатейн у м. Медині, побудована в 630-х, невдовзі після гіджри.
Вони стали взірцями для інших мечетей, спорудження яких стало масовим з 8–9 ст. Оскільки араби як кочовий народ не мали власних традицій монументального будівництва, вони запозичували архітектурний досвід підкорених народів — сирійців, персів, євреїв, єгиптян, римлян тощо.
Архітектура мечетей має три основні джерела своїх форм:
- Ападана — колонна зала, що виникла і сформувалася у Давній Персії у 6 ст. до н. е.; прототип архаїчної багатоколонної зальної мечеті, яка могла бути дерев'яною, мурованою, змішаних конструкцій (муровані зовнішні стіни й дерев'яні колони та перекриття).
- Центричні купольні споруди — спадщина Римської та Візантійської імперій 2–6 ст.; прототип центричних купольних та багатокупольних мечетей.
- Айван — винахід пізньоперсидської архітектури епохи Сасанідів 2–5 ст.; прототип мечетей айванного типу з портально-купольною композицією, поширених у Середній Азії та Ірані.
Оскільки основною функціональною вимогою до облаштування мечетей було забезпечення вільного простору для молитви багатьох людей, то на ранніх етапах розвитку ісламу на мечеті часто перетворювали християнські храми без радикальної їх перебудови (Велика мечеть Омеядів у Дамаску). Ця традиція щодо завойованих ісламськими державами країн протривала до кінця 17 ст. (див. Кафедрального костелу комплекс у Кам’янці-Подільському).
У Середній Азії та Ірані ранні мечеті були айванного типу з багатоколонними молитовними залами на дерев'яних стовпах. Муровані мечеті походять від дев'ятидільних хрещатих купольних храмів персидських вогнепоклонників (див. Вогнепоклонство). Обидва типи мечетей демонструють вплив традиційних сакральних споруд витісненого ісламом зороастризму. На зламі 10–11 ст. середньоазійські зодчі почали застосовувати портально-купольну композицію, в якій увінчаний куполом на підбаннику центральний об'єм молитовної зали втрачає центричність унаслідок перетворення його головного фасаду на велетенський портал, що називався пештак (див. Бібі-Ханим). Такі мечеті мають айвани по боках прямокутного двору та висунутий уперед монументальний пештак при вході у двір. Ця композиція панувала в архітектурі регіону до 19 ст.
У Західній Азії мечеті будували у вигляді великої колонної зали прямокутного плану, з оточеним муром двором перед головним фасадом. Нерідко ці мечеті були перебудованими християнськими базиліками. Ранні мечеті 10–11 ст. мали дерев’яні колони і плоскі дахи. У 12 ст. стали поєднувати арками кам'яні стовпи чи колони й будувати великі колонні зали на аркадах. У центрі зали чи ближче до входу влаштовували світловий ліхтар, під ним — фонтан. За рахунок розширення двох середніх нав або влаштування купола перед міхрабом підкреслювали орієнтацію на м. Мекку. На початку 14 ст. з'явився новий тип мечеті квадратного плану, перекритої великим куполом, зі склепінчастим портиком головного фасаду. Це — прототип усіх мечетей Османської імперії, які сформували так званий Великий османський стиль 16–17 ст. Такі центричні купольні та багатокупольні мечеті з внутрішнім двором поступово витіснили з ужитку давніші й значно простіші зальні багатоколонні мечеті. Найвищими досягненнями ісламської архітектури стали великі султанські мечеті Шах-заде і Сулейманіє у м. Стамбулі та Селіміє (див. Селіміє та її соціальний комплекс) у м. Едірне (усі — тепер Туреччина).
Характеристика
За функціональним призначенням мечеті поділяють на п'ять типів, кожному з яких властиві певні розміри й особливості архітектурної композиції.
- Квартальна мечеть (месджід) — невелика за розмірами й проста за архітектурним вирішенням; наймасовіший тип мечеті.
- П'ятнична (соборна) мечеть (джамі) — велика, розрахована на всю громаду, репрезентативного архітектурного вирішення, з мінаретами. Спільна молитва відбувається по п’ятницях та святкових днях.
- Загальноміська мечеть (мусалла) з великим двором; призначена для спільної молитви містян у великі свята.
- Султанська (шахська, ханська, емірська тощо) мечеть — найбільша й найрепрезентативніша за архітектурою і декором; нерідко має загальнодержавне значення, уособлююючи міць і багатство країни.
- Малі мечеті у складі палаців, медресе, шпиталів, притулків для убогих, поховань видатних діячів (поминальні мечеті) тощо. Відомі різні їхні архітектурні вирішення (див. Бахчисарайський палац).
У 7–8 ст. склався тип мечеті прямокутного плану, що включає молитовний дім — велику залу, внутрішній простір якої розділено на декілька нав стовпами (колонами, пілонами), та прямокутний у плані двір. Зовні мечеть оточено мурами, зсередини двір охоплюють криті галереї з аркадами, арки яких мають різні форми: напівкруглі, стрілчасті, підковоподібні тощо. Посередині двору є колодязь з басейном для ритуальних обмивань. Обов’язковими функціональними елементами внутрішнього простору є:
- мінбар — кафедра для проповідника, імама;
- міхраб — сакральна ніша в стіні молитовної зали, орієнтована в бік м. Мекки, вказує напрямок (кібла), в якому зверненні обличчя тих, хто звершує молитву.
У великих мечетях біля міхрабу влаштовували місце для правителя (максура) і подіум для читання Корану (дакка). Кожна мечеть має один або кілька (до 9) мінаретів. Чоловіки і жінки моляться в мечеті окремо: місце для жінок відведено позаду чоловіків у головній молитовній залі або на верхній галереї.
Мечеті прикрашають різьбленням по тиньку, каменю або дереву, візерунками з цегли та каменю, поліхромними полив’яними керамічними плитками, інкрустацією, мозаїками, розписами, а вікна – кольоровими вітражами. Декор фасадів та інтер’єрів включає орнаменти, арабески та стилізовані шрифтові композиції з цитатами з Корану. При великих мечетях завжди влаштовують школи (медресе), бібліотеки, заклади соціальної опіки тощо.
Мечеті в Україні
Ісламська релігійна архітектура в Україні представлена мечетями Криму, яких збережено небагато з огляду на російську окупацію та анексію півострова з 1783. Провінційні малі мечеті тут зазвичай зводили дводільними, з одним мінаретом. Молитовну залу вінчали восьмигранним підбанником, перекритим плескатою банею. Великі міські мечеті 16–17 ст., вирішені в архітектурних формах Великого османського стилю, будували за проєктами провідних архітекторів Османської імперії, зокрема Сінана (Джума-Джамі, Мечеть Селіма в Феодосії). Кримські мечеті 18 ст., на відміну від попередньої доби, були безбанними: зальна мурована мечеть Тахтали-Джамі 1707, зальна тринавова з рисами базилікальності Ханська мечеть 1740 (обидві у м. Бахчисараї). Остання відображає вплив давніших місцевих традицій ісламської архітектури, бо в інтер'єрі має колонади, які розділяють нави, а на поздовжніх фасадах — аркади. Фланкують Ханську мечеть два високі мінарети, тож вона змістовно й композиційно є домінантою Бахчисарайського палацу.
У 1996–2011 зусиллями Духовного управління мусульман України (ДУМУ) зведено мечеть Ар-Рахма (букв. Милосердя) — першу соборну мечеть у м. Києві й натепер найбільшу в Україні. У мечеті регулярно проводять щоп'ятничні молитви (Джума-намази); на території комплексу розташовані адміністрація ДУМУ, школа, конференц-зала, заклади харчування, центр сертифікації халяльної продукції тощо.
Додатково
Існують суворі вимоги до зовнішнього вигляду відвідувачів мечеті: непрозорий одяг має закривати коліна й плечі, жінки мусять покрити голову, взуття перед входом до мечеті обов’язково знімають. Відвідування мечеті для молитви, особливо у п’ятницю, є вимогою ісламу.
Література
- Логвин Н. Мечеть // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 167.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 277.
- Abdullahi Y., Embi M. R. Evolution of Abstract Vegetal Ornaments in Islamic Аrchitecture // International Journal of Architectural Research. 2015. Vol. 9. Is. 1. Р. 31–49.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 85.
- Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х., Якубович М. М. Масджид // Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Видавництво Руслана Халікова, 2021. С. 264–265.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мечеть (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мечеть (архітектура) (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
