Центричні споруди
Центри́чні спору́ди — предметно-просторові форми, симетричні щодо вертикальної осі в центрі їхнього головного приміщення.
У таких спорудах провідне функціональне й ідейно-художнє значення центрального найбільшого приміщення виявлено композиційно — як у плані (коло, еліпс, овал, квадрат, багатокутник), так і в об’ємі, увінчаному центральним куполом, банею чи конічним (наметовим) дахом.
Центричні споруди відомі в багатьох культурах із найдавніших часів, оскільки походять від найпростіших типів центричних житлових споруд кочівників — юрт і вігвамів. В античності центричні храми (толоси, моноптери, ротонди) поширені в архітектурі Давньої Греції та Стародавнього Риму (Пантеон у Римі). Більшість мавзолеїв античності, середньовіччя та Нового часу в Європі, Азії та Північній Африці також були центричними спорудами (мавзолей у Палаці імператора Діоклетіана у м. Спліті, Хорватія). У ранньохристиянську (див. Раннє християнство) добу поширені центричні мартирії (поминальні споруди над похованнями християнських мучеників), баптистерії, церкви, каплиці тощо. У добу Відродження в Італії центричні споруди набули найбільшого поширення як ротонди, ротондальні базиліки й тетраконхи. Загалом в історії світової архітектури простежується така закономірність: центричну композицію надають тим спорудам, які мають особливо важливе суспільне значення для певних людських спільнот: сакральне (храми); меморіальне (гробниці, мавзолеї видатних осіб); культурно-мистецьке (видовищні й виставкові споруди 19–20 ст. — Зала сторіччя у Вроцлаві). Архітектурний образ центричної споруди зосереджує увагу й емоційне переживання глядача на головній функції як ідейному змісті цього твору архітектури.
Галерея
|
Література
- Кузнецов А. Тектоника и конструкция центрических зданий. Москва : Государственное издательство архитектуры и градостроительства, 1951. 274 с.
- Вечерський В. Тетраконхи України в контексті світової архітектури // Архітектурна спадщина України. 1995. Вип. 2. С. 89–98.
- Кодін В. О., Панов П. В. Архітектура та містобудування Західної Європи і Візантії III–XV століть. Харків : Харківська національна академія міського господарства, 2008. 249 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Центричні споруди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Центричні споруди (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
