Зала сторіччя у Вроцлаві

Зала сторі́ччя у Вро́цлаві (англ. Centennial Hall in Wrocław) — пам’ятка архітектури, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Нижньосілезьке воєводство, Польща.

Зала сторіччя у Вроцлаві
Зала сторіччя у Вроцлаві. Проєкт виставкового містечка з Залою сторіччя архітектора Макса Берга, 1913
Зала сторіччя у Вроцлаві. Міський архітектор м. Бреслау (тепер м. Вроцлав), автор Зали сторіччя Макс Берг
Зала сторіччя у Вроцлаві. Макет споруди, розміщений у її інтер’єрі
План
Зала сторіччя у Вроцлаві
Зала сторіччя у Вроцлаві. Інтер’єр. Фото 1920-х

Загальні відомості

Споруда є частиною виставкового містечка, розташованого зі східного боку історичного центру міста на правому березі р. Одри (Одер). З півночі прилягає Щитницький парк 19 ст., із заходу — велика площа, з північного сходу — басейн з фонтаном. Споруда є архітектурною домінантою. На північ від неї стоїть павільйон, увінчаний чотирма куполами, запроєктований 1912 архітектором Г. Пельцігом (1869–1936; Німеччина) для розміщення історичної виставки і збудований 1913. Монументальні пропілеї ведуть на площу, утворену залізобетонною колонадою, запроєктованою 1924 архітектором М. Бергом (1870–1947; тепер Польща — Німеччина). Площа пам’ятки 36,69 га, буферної зони — 189,68 га.

Історична довідка

Спорудження 1911–1913 виставкового містечка з великою універсальною залою на околиці сілезького міста Бреслау у складі Німеччини (тепер м. Вроцлав, Польща) приурочено до відзначення 1913 сторіччя звільнення Німеччини від французької окупації часів Наполеона І Бонапарта. Автор проєкту М. Берг (тодішній міський архітектор м. Бреслау) за участю Г. Пельціга. Деякі другорядні споруди виставкового містечка (ресторан) втрачено під час Другої світової війни. Протягом 20 ст. споруда зазнала ремонтів і переобладнаня, проте добре зберегла свої архітектурні форми.

Використовується за призначенням, близьким до первісного, — як універсальна зала (виставковий і конференц-центр); окремі будівлі та приміщення на території — для різних функцій, зокрема як загальнодоступна зона відпочинку.

Характеристика

Збудована повністю із залізобетону і скла багатофункціональна видовищна споруда є центром виставкового містечка. Тут були актова зала, зала для театральних вистав, виставковий простір і спортивний майданчик. В основу композиції покладено симетричний чотирипелюстковий план візантійського походженння (тетраконх), з центральним квадратним приміщенням, перекритим ребристим куполом діаметром 65 м, заввишки 42 м. Купол увінчаний ліхтарем зі сталі та скла. Завдяки кільком ярусам суцільних вікон, розташованих по колу, інтер’єр добре освітлено. Віконні рами виготовлено з твердої деревини цінних порід. Для оптимізації акустики зали стіни покрито шаром спеціального бетону з домішками деревини й кори пробкового дуба. Фасади й інтер’єри, позбавлені будь-якого декору, демонструють чисту фактуру бетону із відбитками дерев’яної опалубки. Тут можуть розміститися від шести до десяти тисяч осіб (за різними джерелами). Це визначний приклад раннього модернізму та інноваційного використання залізобетонних конструкцій у будівельній індустрії, що відповідало новим потребам суспільства початку 20 ст. На момент будівництва це був найбільший залізобетонний купол у світі, який відіграв значну роль у поширенні нового технологічного вирішення високої естетичної цінності, що стало важливою точкою відліку в проєктуванні громадських споруд і в подальшому розвитку цієї технології.

Згідно з рішенням Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Зала сторіччя у Вроцлаві відповідає таким трьом критеріям:

  • є креативним та інноваційним прикладом розвитку технології будівництва великих залізобетонних конструкцій;
  • займає ключову позицію в еволюції методів армування, що використовуються в архітектурі, і є однією з кульмінаційних точок в історії використання металу для зміцнення конструкцій;
  • є новаторським твором інженерії та архітектури, який демонструє важливий взаємообмін впливами на початку 20 ст., ставши ключовим орієнтиром у подальшому розвитку залізобетонних конструкцій.

Як частина виставкового комплексу Вроцлава, Зала сторіччя є визначним прикладом рекреаційної архітектури 20 ст., яка служила різноманітним цілям: від проведення конференцій і виставок до концертів, театру та опери.

Значення

Споруда є важливою віхою в історії розвитку будівництва із залізобетону. Спираючись на історичні форми, вона стала цілком новаторською в галузі архітектурних конструкцій, демонструючи тісну взаємодію різних течій в архітектурі початку 20 ст. Споруда дала важливий імпульс подальшому розвитку залізобетонних конструкцій в усьому світі. З огляду на це 2006 Залу сторіччя у Вроцлаві внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 1165.

Джерело

  1. UNESCO World Heritage Centre: Centennial Hall in Wrocław. https://whc.unesco.org/en/list/1165

Література

  1. Ёдике Ю. История современной архитектуры. Москва : Искусство, 1972. С. 61.
  2. Niemczyk E. Hala Ludowa we Wrocławiu. Wrocław : Wydawn. Politechniki Wrocławskiej, 1997. 96 s.
  3. Ilkosz J. Hala Stulecia. Dzieło Maxa Berga. Wrocław : Via Nova, 2004. 336 s.
  4. Ilkosz J. Hala Stulecia i Tereny Wystawowe we Wrocławiu — dzieło Maksa Berga. Wrocław : Muzeum Narodowe we Wrocławiu, 2005. 336 s.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Зала сторіччя у Вроцлаві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зала сторіччя у Вроцлаві (дата звернення: 3.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶