Бернський університет

Головна будівля Бернського університету

Бе́рнський університе́т (нім. Universität Bern, фр. Université de Berne, італ. Università di Berna) — багатогалузевий заклад вищої освіти, розташований у м. Берні (Швейцарія).

Статус

Державний університет. Фінансується та управляється владою кантону Берн.

Рейтинг

У найвідоміших міжнародних рейтингах університетів Бернський університет незмінно входить до числа 150 найкращих університетів світу. Відповідно до Академічного рейтингу університетів світу на 2023 обіймав 101–150-у позицію, Всесвітнього рейтингу університетів (англ. Times Higher Education World University Rankings) — 94-у, національному рейтингу — 4-у позицію.

Членство у міжнародних організаціях

Університет є членом Гільдії європейських університетів з інтенсивною науковою діяльністю (англ. Guild of European Research-Intensive Universities; франц. Guilde des universités européennes de recherche; заснована 2016).

Історична довідка

За часів Реформації у протестантських кантонах Швейцарії були утворені нові школи для підготовки пасторів, де вивчали насамперед теологію та давні мови. Серед них — Вища школа у м. Берні (заснована 1528), яка мала факультет вільних мистецтв і теології. З розвитком наук додалися нові дисципліни: право (з 1718) та математика (з 1749). Наприкінці 18 ст. з’явилися спеціалізовані навчальні заклади медицини та права. Від 1805 вища школа набула статусу академії. Вона була інтегрована в державну форму навчання, однак ще не мала права присуджувати докторські ступені.

На базі академії 1834 створено Бернський університет (за німецьким зразком). Діяли факультети філософії (за німецькомовною термінологією — природничі науки та література), медицини, права та теології. В університеті навчалось на той час приблизно 170 студентів (майже всі — зі Швейцарії). Навчальний процес забезпечували 35 викладачів (серед яких 17 німців, 17 швейцарців і один француз).

Завдяки розширенню структури закладу (1874 створено християнсько-католицький теологічний факультет, 1900 — ветеринарний факультет) збільшився контингент студентів (значна кількість іноземців): 1885 в університеті навчалося приблизно 500 осіб, 1900 — близько 1000 осіб. Домінували представники чоловічої статі. Перші студентки приїхали на навчання близько 1870 з Російської імперії.

1903 зведено будівлю головного корпусу.

У складі юридичного факультету 1912 створено окреме відділення економіки (1954 факультет реорганізовано в юридично-економічний). Реорганізації зазнав і філософський факультет: 1921 він розділений на гуманітарний і природничий.

З початком Першої світової війни Бернський університет втратив більшість своїх іноземних студентів. На 1930 у ньому навчалося 1297 осіб. У 1930-х деякі німецькі професори, прихильники націонал-соціалізму, були звільнені. Під час Другої світової війни університет функціонував обмежено. Після війни постала необхідність розширити сектор університетської освіти. 1954 було ухвалено новий університетський закон. Поступово зростала кількість студентів, розширювалися навчальні корпуси, створювалися нові заклади (зокрема, Центр здобуття середньої освіти, 1970).

На 1989 у закладі навчалось понад 5 тис. студентів, професорсько-викладацький склад нараховував близько 330 осіб. 1996 Бернський університет перетворено на автономний заклад з власним юридичним статусом.

Адаптація до європейського простору вищої освіти відбулася на основі Болонської декларації (1999).

У 2001 факультети християнсько-католицької та протестантської теології об’єдналися, а факультет економіки та соціальних наук відокремився від юридичного факультету. 2005 факультети психології, педагогічних наук і спорту було об’єднано та створено факультет філософії та гуманітарних наук. 2006 утворено «Ветсвісс» — спільний ветеринарний факультет Бернського та Цюрихського університетів. На 2009 у Бернському університеті було 8 факультетів, на яких навчалося понад 14 тис. студентів (53% жінок, 12% іноземців), працювало 350 викладачів (17% жінок, 45% осіб з іноземним громадянством).

Підготовка фахівців

Бернський університет має на меті передавати навички, необхідні для розширення та ефективного використання знань. Заклад також пропонує безперервне навчання.

У Бернському університеті навчання є денним. Заочне навчання не передбачено. Бакалаврське навчання триває 6 семестрів (тобто 3 роки денної форми навчання) і спрямоване на отримання фундаментальної наукової підготовки.

Залежно від факультету та сектору, обраного наприкінці навчання, студенти здобувають один із таких дипломів бакалавра: мистецтв, наук, права, медицини, стоматологічної медицини або ветеринарної медицини.

Вступ до магістратури можливий лише за наявності повної освіти бакалавра. Навчання на магістерських програмах триває 3 або 4 семестри (тобто 1,5 або 2 роки денного навчання), полягає в поглибленні наукового підходу до змісту курсу. Можна вибрати магістерську програму з тієї самої дисципліни, що й курс бакалавра, або з поглибленою орієнтацією. Ступінь доктора можна здобути або в аспірантурі чи докторантурі, або як частину незалежної докторської програми. Аспірантура та докторські програми в багатьох випадках є міждисциплінарними або міжуніверситетськими.

Після завершення одного року навчання чи одного семестру в Бернському університеті (або після завершення всього навчання на бакалавра) студент може навчатися один чи два семестри в іншому швейцарському університеті. Мережа БеНеФрі (BeNeFri), яка виникла в результаті співпраці між університетами міст Берна, Невшателя та Фрібура, дозволяє студентам відвідувати курси в двох інших університетах-партнерах. Студенти можуть скористатися широким вибором курсів і в іншому університеті.

Викладання в університеті здійснюється німецькою мовою, але іспити дозволяється складати французькою та італійською.

В осінньому семестрі 2023 в університеті навчалось 19 640 студентів. З них 6787 (35%) походили з кантону Берн і 2465 (13%) з-за кордону (за освітою). Частка жінок становила 59% від загальної кількості студентів. 8106 студентів (41%) навчалися на рівні бакалавра, 4865 (25%) на рівні магістра, 3486 (18%) на рівні доктора і 3183 (16%) на рівні подальшої освіти.

Викладацький склад станом на 2023: в штаті Бернського університету працювала 5141 особа, на кінець року — 7888 осіб (частка жінок становила 55%, частка іноземців — 34%). Колектив професорів складався з 534 штатних працівників, викладачів — 216, асистентів і докторантів — 2495, адміністративно-технічного персоналу — 1896 осіб. У порівнянні з 2022 кількість працівників зросла на 1,3%.

Структурні підрозділи

Університет надає освіту за широким спектром спеціальностей. У складі університету функціонують:

  • теологічний факультет;
  • юридичний факультет;
  • факультет економічних і соціальних наук;
  • медичний факультет;
  • факультет ветсвісс (ветеринарної медицини);
  • факультет філософії та історії;
  • факультет філософії та наук про людину;
  • факультет філософії та природничих наук.

Найбільша кількість студентів — на історико-філософському факультеті, найменша — на теологічному.

Факультети та керівництво університету створюють міжфакультетські центри та підрозділи. Серед них: Центр фундаментальної фізики імені А. Айнштайна (заснований 2011), Бернський центр прецизійної медицини (заснований 2019), Університетський центр державного управління (утворений 2002), Багатопрофільний центр інфекційних захворювань (заснований 2021), Центр дослідження клімату імені Г. Ешгера (утворений 2007) тощо.

Функціонує центр безперервної освіти університету, який пропонує понад 50 курсів навчання після отримання базової освіти.

Бібліотека Бернського університету створена в 1528. Обслуговує дослідників, викладачів і студентів університету. Є як університетською, так і кантональною науковою публічною бібліотекою з повноваженнями зібрання творів з кантону Берн і про нього. Має робочі місця, лекційні кімнати, розвинену технічну інфраструктуру. Пропонує книги, спеціалізовані журнали, електронні журнали, електронні книги та спеціалізовані бази даних. Організовує курси та консультації для професійних досліджень, написання наукових праць та цитування, підтримку наукових публікацій. У сховищі зберігаються стародруки, історичні карти, спеціальні колекції — архів психіатра Г. Роршаха, колекція «Європейська Россіка» («Rossica Europeana» — документи про Росію та Східну Європу від 15 ст до початку 20 ст.) тощо.

Ботанічний сад університету заснований 1859. Розташований на схилах р. Ааре, площа — понад 2 га. У саду бл. 6 тис. рослин з усього світу (пальми, кактуси, орхідеї, степові рослини та лікарські рослини), 6 оранжерей.

Кампус університету розташований у центрі міста. У ньому передбачені резиденції також і для іноземних студентів.

Випускники та викладачі

Серед випускників Бернського університету — лауреати Нобелівської премії: з хімії — К. Вютріх (2002), з фізіології або медицини — Е. Т. Кохер (1909), Д. фон Бекеші (1961). В університеті навчалися: філософ В. Беньямін, письменник Ф. Дюрренматт, теолог К. Барт та інші, працювали: фізик А. Айнштайн, юрист і політик, лауреат Нобелівської премії миру Ш. А. Гоба та інші.

Зв’язок із Україною

Бернський університет виступає за академічну свободу, відкритість та співпрацю. Солідарний з Україною та її закладами вищої освіти (підтримує студентів, співробітників і дослідників з України, консультує, сприяє ініціативам допомоги окремим особам чи групам осіб). Університет запропонував спрощені умови прийому студентів, які були змушені залишити Україну; започатковано проєкт під назвою «Compass UniBE — підготовка студентів-біженців до навчання в університеті». Проєкт допомагає біженцям, зацікавленим у навчанні, удосконалити мовні, методичні та організаційні навички для підготовки до вступу на навчальну програму. Від початку повномасштабного російського вторгнення на червень 2023 в Бернському університеті працювало 27 громадян України. Для 49 студентів з України в університеті запропонували спеціальну річну програму з можливістю поглиблення мовної підготовки.

Література

  1. Marcacci M. Akademien (Höhere Schulen) // Historisches Lexikon der Schweiz (HLS). 2011. URL: https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/010416/2011-05-06/
  2. Universität Bern. URL: https://www.unibe.ch/

Автор

А. М. Киридон


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Киридон А. М. Бернський університет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернський університет (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.03.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶