Борей
Боре́й (грец. Βορέας, Βοῤῥᾶς — північний) — у давньогрецькій міфології бог північного вітру, син титанідів Астрея та Еос, брат богів-вітрів Нота (південного) й Зефіра (західного).
Зміст
У міфології
Архаїчне божество, уособлення стихійних сил природи.
У доеллінських міфах творіння, наведених Плінієм Старшим, одне з імен північного вітру, що виникав від танця богині Евріноми на початках упорядкування світу із хаосу. Спійманий богинею, перетворився на змія Офіона й запліднив її, висиджував Світове яйце, згодом був вигнаний у підземелля. За припущеннями Р. Грейвса, культ Борея виник у Лівії, а саме божество є аналогом змія-деміурга у давньоєврейських та давньоєгипетських міфах (звідси й образи зміїних хвостів замість ніг).
Як і інші боги-вітри, співвіднесений з певною стороною світу (північ), сезоном року (зима) та погодними умовами (холодні повітряні маси, зимові шторми, бурі). За міфами, мешкав у печерах Фракійських або Рифейських гір (Скіфія), у холодному й похмурому краї.
Чи не найбільшої відомості набув міф про кохання Борея до афінської царівни Орітії (Орифії) та її насильницьке викрадення після того, як його шлюбні пропозиції були кількаразово відхилені. Орітія народила йому кількох дітей, зокрема, близнюків Зета і Калаїда, відомих як Бореади. Крилаті Бореади згадані як героїчні учасники подорожі аргонавтів до Колхіди, за однією з версій міфу були вбиті Гераклом.
Як і інші брати-вітри, обертався на жеребця (з темною гривою). За «Іліадою», від нього завагітніли 12 найкращих кобилиць із табуна царя Ерехтонія й народили швидких, наче вітер, лошат. Мав кінське потомство і від Гарпії.
За порадою оракула, афіняни зверталися до Борея під час ворожих навал з моря, а після перемоги над флотом Ксеркса І (480 до н. е.) спорудили богові храм. Про культ Борея в Луканії (тепер на території Базилікати, Італія) після потоплення кораблів сиракузького тирана Діонісія (4 ст. до н. е.) згадував Клавдій Еліан (бл. 170 — після 222). На честь Борея влаштовували спеціальні урочистості — бореазми (грец. Boreasmoi).
Згаданий у «Теогонії» Гесіода, «Іліаді» та «Одіссеї» Гомера, «Метаморфозах» Овідія, «Природничій історії» Плінія Старшого, а також у Павсанія, Аполлодора та ін. Відповідник у римській міфології — Аквілон.
У мистецтві
У давньогрецькому мистецтві Борея зображували дужим літнім чоловіком із великими крилами, зазвичай із бородою, часом зі зміїним хвостом. Серед атрибутів — велика морська мушля, теплий одяг або плащ. Зображення Борея дійшли на рельєфах (наприклад, фронтоні Храму афінян на о. Делосі, північному боці Башти вітрів у м. Афінах), фресках, вазописі. Діюча особа трагедії Есхіла «Орітія».
У новочасному європейському мистецтві 16–18 ст., особливо у живописі й скульптурі, був популярним сюжет викрадання Бореєм Орітії. Його відтворено на полотнах А. Карраччі (1557–1602; Італія), П. Рубенса, Ф. Буше, Ш. Лебрена та ін. Відомі скульптурні групи братів Марсі (17 ст.) та Л.-С. Буазо (1743–1809; усі — Франція).
Метафора неприборканої, грізної стихії, норовливого й свавільного характеру, а також гіркої долі, фатуму.
Переносно — сильний або поривчастий холодний північний чи північно-східний вітер, шторм, буревій.
Додатково
- Геродот і Пліній Старший описують легендарну північну країну — Гіперборею (грец. Ὑπερβορεία — букв. за північним вітром), що процвітає під опікою Аполлона. Там начебто панує цілковите щастя і достаток, мешканці насолоджуються дозвіллям, миром і довголіттям, благодатним безвітряним кліматом.
- Одна з байок Езопа переповідає про змагання між Бореєм і богом Сонця Геліосом. Боги домовилися визнати найсильнішим того з них, хто змусить подорожнього скинути плащ. Борей спробував першим, але щолютіше дув — тим тепліше кутався мандрівник. Натомість від тепла і сяйва Геліоса чоловік сам скинув теплий плащ, і бог став переможцем.
- Політик і прем'єр-міністр (у 2019–2022) Великої Британії Борис Джонсон (нар. 1964), розповідаючи про кліматичні проблеми та глобальне потепління, пожартував, що хотів би стати «Бореєм Джонсоном».
Цитата
«Сила – знаряддя моє. Розганяючи силою хмари,
Море до дна сколихну, вивертаю дуби вузлуваті,
В камінь збиваю сніги, суходіл можу градом побити;
В небі розлогім, де нива моя, на братів із розгону
Впавши, не зраджу себе: не шкодуючи сили, змагаюсь
Так, що й високий етер двиготить, як зіткнемось у небі.
Стріли вогненні тоді вириваються з хмар порожнистих. […]
Так от і свататись мав: не проханням, а силі піддавшись,
Силі навальній моїй…»
— Публій Овідій Назон. Метаморфози / Пер. з лат. А. Содомора. Львів : Видавництво «Апріорі», 2019. С. 190.
Джерела
- Apollodorus. The Library of Greek Mythology. Oxford : Oxford University Press, 2008. 336 р.
- Публій Овідій Назон. Метаморфози / Пер. з лат. А. Содомора. Львів : Видавництво «Апріорі», 2019. 520 с.
Література
- Roman L., Roman M. Encyclopedia of Greek and Roman Mythology. New York : Facts on File, 2010. 560 р.
- Graves R. The Greek Myths. The Complete and Definitive Edition. London : Penguin UK, 2018. 784 р.
- Morford M., Lenardon R., Sham M. Classical Mythology. New York : Oxford University Press, 2018. 792 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Борей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борей (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
