Бруківка
Брукі́вка, брук (пол. bruk, від середньонижньонім. brugge, голландськ. brug — міст) — дорога чи вулиця, вимощена камінням; кам’яний будівельний матеріал для покриття доріг.
Зміст
Історична довідка
Залишки бруківки у Давній Месопотамії датують 4 тисячоліттям до н. е. Бруковане покриття міських вулиць та шляхів сполучення набуло розповсюдження в Римській імперії. Збереглися історичні бруківки: Латинська дорога — між містами Римом та Капуєю (218 км, 334 до н. е.), Аппієва дорога — між Римом і Бриндізі (540 км, перша ділянка — 312 до н. е., друга — 122 до н. е.), Егнатієва дорога — між Візантієм (тепер м. Стамбул, Туреччина) та Діррахієм (тепер м. Дуррес, Албанія; 1 120 км, 146–120 до н. е.). Камені з базальту чи вапняку вкладали у вільному порядку (так звана дика в’язь); також улаштовували поперечний ухил дорожного полотна для забезпечення стоку води. Після падіння Римської імперії мистецтво кам’яного брукування доріг втрачено. У середньовіччі для мощення вулиць застосовували деревину.
В Україні дерев’яне брукування (мостинець) уперше використали в м. Києві (мостову 11–12 ст. виявлено поблизу Львівської площі).
1452 мостинець використали для покриття площі Ринок у м. Львові; при цьому хідники (тротуари) були викладені каменем.
1760 кам’яною бруківкою викладено Польську площу в м. Кам’янці-Подільському.
1840 з’явилися перші бруковані каменем вулиці в центрі м. Чернівців.
У м. Києві кам’яна бруківка вперше з’явилася 1842.
У другій половині 19 — на початку 20 ст. почали масове брукування каменями вулиць міст України.
Характеристика
Матеріалом для бруківки є булижники (бруковий камінь), оброблені гірські породи, штучні камені (цегла, клінкер, триклінка — бетонна плита для доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника), тротуарна плитка з натурального каменю. Поширена бруківка з магматичних і метаморфічних гірських порід (базальти, граніти, гнейси, діабази тощо), отримана шляхом машинного розколювання з подальшою ручною обробкою. Типові розміри каменю для брукування, мм: довжина — 150–250, ширина — 90–150, висота — 100–160.
Бруківка міцніша й довговічніша за асфальтове покриття, стійка до стирання і деформацій. Екологічно безпечна, водопроникна, естетично приваблива. Зручна стосовно демонтажу: у разі проведення ремонтних робіт бруківку на потрібній ділянці розбирають, а після їх завершення вкладають знову.
Технологія брукування
Для рівномірного розподілу тиску на ґрунт, відводу води й більшої міцності камені щільно укладають на основу з піску, щебеню чи бетону. Для укріплення каміння в наданому положенні використовують пісок. При вистиланні бруку булижники трамбують, проміжки між ними засипають щебенем і знову утрамбовують. Закінчену бруківку засипають зернистим піском, який під дією дощів остаточно заповнює шпари. Для збільшення міцності можуть влаштовувати подвійні бруки: нижній ряд кладуть з великих каменів, поверх нього на другій піщаній подушці — верхній ряд із середнього та дрібного каміння.
Цікаві факти
«Пустельна бруківка» — накопичення на поверхні пустел великих уламків гірських порід — щебеню, гальки, скам'янілостей, конкрецій та іншого матеріалу, утвореного внаслідок вивітрювання з вилученим внаслідок дефляції дрібнозему. Така "бруківка" захищає ґрунт пустелі від подальшого вивітрювання.
Література
- Солодкий С. Дорожні одяги. 2-ге вид., зі змін. та допов. Львів : Львівська політехніка, 2020. 220 с.
- Литвиненко Т. П., Солодкий С. Й., Ткаченко І. В. та ін. Благоустрій автомобільних доріг та вулиць. Львів : Львівська політехніка, 2022. 272 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Бруківка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бруківка (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.01.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
