Білаш, Євген Іванович
Бі́лаш, Євге́н Іва́нович (06.05.1991, м. Харків, тепер Україна — 09.02.2023, поблизу м. Бахмуту Донецької області, Україна; 15.02.2023 похований у рідному місті) — військовослужбовець, молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно).
|
Білаш, Євген Іванович | |
|---|---|
| Народження | 06.05.1991 |
| Місце народження | Харків |
| Смерть | 09.02.2023 |
| Місце смерті | Бахмут |
| Місце поховання | Харків |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | За участь в антитерористичній операції, Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Зміст
Життєпис
Після закінчення 9 класу, вступив до технікуму в м. Харкові (отримав кваліфікацію спеціаліста в галузі електропостачання).
З дитинства цікавився військовою справою, стрільбою, туризмом. Займався легкою атлетикою, стрибав з парашутом.
2010 розпочав строкову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України. Згодом працював охоронцем.
З 2014 добровільно брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Спочатку воював у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Слобожанщина», після його розформування приєднався до патрульної роти поліції особливого призначення «Східний корпус». Брав участь у боях біля с. Широкиного (Маріупольського району), м. Маріуполя (усі — Донецької області).
2016 уклав контракт про проходження служби у Збройних силах України (ЗСУ). Перебував у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана І. Сірка ЗСУ (с. Клугино-Башкирівка, тепер Чугуївського району Харківської області), стримував просування ворога на Донбасі. 2019 звільнився з лав ЗСУ.
З початком повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну (від 24.02.2022) мобілізований до 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Національної гвардії України (м. Харків), згодом призначений командиром відділення.
2022 брав участь у звільненні сіл Малої Рогані та Вільхівки (лютий — березень), Руської Лозової (травень — липень), Нового, Дементіївки, Великих Проходів, селища Козачої Лопані (серпень — вересень; усі — Харківського району Харківської області), м. Куп’янська, селищ Куп’янська-Вузлового та Ківшарівки, с. Кругляківки (вересень; усі — Куп’янського району Харківської області), с. Стельмахівки і селища Новоселівського (обидва — Сватівського району Луганської області). 2023 обороняв міста Соледар (січень) і Бахмут (лютий).
Мав позивний «Джексон».
Подвиг
03.10.2022 на біля с. Новоосинового Куп’янського району Харківської області підрозділ Білаша ліквідував ворожу диверсійно-розвідувальну групу.
12.11.2022 під час бою в с. Новоселівка Старобільського району Луганської області у складі групи знищив склад боєприпасів та близько взводу живої сили противника. Отримав вогнепальне осколкове поранення ноги, але продовжив відбивати напад противника. Після нетривалого лікування повернувся на службу.
У січні 2023 його підрозділ зайняв позиції біля м. Соледару (Донецька область). Серед основних завдань: не допустити прориву противника та утримувати ділянку автомобільної дороги до м. Бахмуту. Декількома прицільними пострілами із ручного протитанкового гранатомета вразив ворожий багатоцільовий бронетранспортер «МТ-ЛБ» та живу силу противника.
02.02.2023 під час бойового зіткнення в м. Бахмуті знищив відділення окупантів, допоміг пораненим побратимам евакуюватися із сектора обстрілу та повернувся на бойову позицію.
09.02.2023 у складі розвідувальної групи проник на ворожі об’єкти. Ворог виявив групу, яка вже поверталася на свої позиції. Білаш наказав підлеглим відходити, а сам залишився прикривати відступ. Загинув унаслідок розриву гранати. Завдяки здобутим розвідувальним даним значна частина бійців вийшла з оточення.
Нагороди та визнання
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016).
Нагороджений недержавними загальноукраїнськими відзнаками з врученням медалей «За оборону рідної держави» (2015) і «За хоробрість в бою» (2022).
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28.08.2023, посмертно).
29.08.2023 під час урочистих заходів до Дня пам’яті захисників України Верховний головнокомандувач ЗСУ В. Зеленський вручив нагороду рідним загиблого гвардійця.
Додатково
Любив велоподорожі, тому в день народження Білаша (06.05.2023) його дружина М. Білаш організувала велопробіг.
Джерела
- Про присвоєння Є. Білашу звання Герой України: Указ Президента України № 547/2023 від 28 серпня 2023 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5472023-48181
Література
- Захищав Харків і бився за Бахмут: історія нацгвардійця Євгена Білаша, що загинув у боях (ВІДЕО) // FREEДОМ інформаційни портал. 2023. URL: https://uatv.ua/uk/zahyshhav-harkiv-i-byvsya-za-bahmut-istoriya-natsgvardijtsya-yevgena-bilasha-shho-zagynuv-u-boyah-video/
- Герої України НГУ // Національна Гвардія України. URL: https://ngu.gov.ua/?page_id=39496
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білаш, Євген Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білаш, Євген Іванович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
