Біфуркація соціальна
Біфурка́ція соціа́льна — особлива ситуація в процесі функціонування соціальної системи, в якій попередній суспільний стан вичерпує ресурси свого існування й відкривається віяло можливостей (дві й більше) для фазового переходу в інший режим системного функціонування. Соціологічне поняття, яке з’являється в суспільствознавчому тезаурусі через поширення ідей кросдисціплінарної парадигмальної платформи, що має декілька назв, — теорія складності, теорія катастроф, синергетика, теорія хаосу, нелінійна системна теорія. Основні кросдисціплінарні положення цієї парадигми викладені в роботах І. Пригожина, Г. Хакена, Е. Ласло та інших. В Україні цей напрям очолює І. Добронравова (1947; Україна). У фокусі уваги цієї парадигми — системи різної природи (зокрема, соціальні системи), які складаються з великої кількості елементів, що мають складні та нелінійні закони взаємодій. Головна відмінність у динаміці систем — наявність відхилень від еволюційності й поступовості змін, різка і часто мало очікувана (на підставі лінійних моделей) поява моментів фазових переходів, раптової радикальної зміни системного порядку, наявність механізмів самоорганізації в процесі впорядкування системних взаємодій.
Зміст
Характеристика
Поняття «біфуркація соціальна» використовують для розуміння сутності й механізмів фазових переходів у динаміці соціальних систем. Процес соціальних змін у момент біфуркації соціальної виходить на точку фазового переходу — точку радикальної зміни соціального порядку. У цей момент працюють механізми соціальної самоорганізації — раптового і спонтанного переформатування соціального простору. Поняття «біфуркація соціальна» розкривається в комплексі інших термінів, що описують динаміку нелінійних соціальних систем: соціальний порядок, соціальні зміни, соціальна ентропія, атрактор соціальний, випадкова флуктуація.
Фазові стани в динаміці соціальних систем
Виділяють три суттєво відмінні фазові стани в динаміці соціальної системи. Добіфуркаційний стан характеризується сталим соціальним порядком. Соціальний порядок має певні відхилення в процесі свого щоденного відтворення, але ці відхилення працюють на еволюційні, поступові соціальні зміни, адаптивний механізм соціальних змін є близьким до лінійного. Біфуркаційний стан відповідає критичному показнику соціальної ентропії — соціальної напруженості. Адаптивні механізми перестають працювати, вступають у силу механізми біфуркаційні, які ведуть до нового впорядкування через різку хаотизацію соціального простору. Старі практики взаємодій для критичної маси людей зруйновані і не підлягають відновленню. Точка неповернення, революція, суспільна криза, суспільний хаос, соціальна катастрофа — різні визначення цього моменту в суспільній історії. Післябіфуркаційний стан — поступове встановлення нового порядку і зменшення соціальної ентропії — соціальної напруженості, наступає порядок усталених практик повсякденних взаємодій, новий атрактивний стан. Суттєвою характеристикою післябіфуркаційного соціального порядку є його слабка прогнозованість. Випадкова подія тут може виявитися доленосною і зумовити спонтанне необернене переключення системної динаміки на той чи інший варіант.
Чинники біфуркації соціальної
Рівень соціальної ентропії — є головним параметром, що зумовлює рух між фазовими станами. На зростання соціальної ентропії, руйнацію усталених практик соціальних взаємодій, усталених зв’язків у спільнотах і мережах, а також на рух системи до точки біфуркації соціальної можуть впливати різні чинники: економічний, політичний, екологічний, культурний, релігійний, етнічний, расовий, кліматичний (зокрема епідемії, стихійні лиха, війни). Ці чинники не завжди працюють адитивно. Наприклад, економічний чинник може посилюватися релігійним (у протестантизмі бути бідним — це погано) або зменшуватися (бідність у православ’ї іноді виступає чеснотою). Деякі з цих чинників раніше були основами моделей монодетерміністичного характеру (наприклад, економічний у К. Маркса, культурно-релігійний у М. Вебера). Вплив певного чинника (чинників) на руйнування усталених практик повсякдення призводить до зростання ентропії-напруженості. Так, вплив епідемії Covid-19 на зростання соціальної напруженості та хаотизації соціального простору в усьому світі на тлі руйнування практик повсякдення в багатьох країнах. Це сприяло тому, що протести, заворушення, революційні виступи охопили одночасно велику кількість країн.
Значення
Передбачення майбутнього може мати варіативні сценарії. Поняття «біфуркація соціальна» дозволяє прояснити деякі проблеми в наявних моделях соціальних змін, зокрема, моменти їх непередбачуваності та у міждисциплінарних дослідженнях сприятиме вирішенню завдань, пов’язаних з проблемою теоретичного конструювання реальності.
Література
- Хакен Г. Синергетика / Пер. с англ. Москва : Мир, 1980. 404 с.
- Hazewinkel M., Jurkovich R., Jurkovich E. et al. Bifurcation Analysis. Principles, Applications and Synthesis. Dordrecht : Springer, 1985. 260 p.
- Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Москва : Прогресс, 1986. 432 с.
- Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев : Лыбидь, 1990. 147 с.
- Ласло Э. Век бифуркации: постижение изменяющегося мира // Путь. 1995. № 1. С. 3–129.
- Бевзенко Л. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев : Институт социологии НАН Украины, 2002. 437 с.
- Хакен Г. Синергетика как мост между естественными и социальными науками // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. Москва : Прогресс-традиция, 2003. С. 106–123.
- Wilson A. G. Catastrophe Theory and Bifurcation: Applications to Urban and Regional Systems. Abingdon : Routledge, 2011. 376 p.
- Талеб Н. Н. Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости. Москва : Азбука ; КоЛибри, 2015. 736 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бевзенко Л. Д. Біфуркація соціальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біфуркація соціальна (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
