Гаврилець, Ганна Олексіївна
Гавриле́ць, Га́нна Олексі́ївна (уроджена Фроляк; 11.04.1958, с. Видинів, тепер Коломийського району Івано-Франківської області, Україна — 27.02.2022, м. Київ, Україна, похована у м. Львові, Україна) — композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України (з 2005), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (з 2017), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1999). Сестра композиторки Б. Фроляк.
|
Гаврилець, Ганна Олексіївна | |
|---|---|
| Народження | 11.04.1958 |
| Місце народження | Видинів |
| Смерть | 27.02.2022 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Львів |
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка |
| Місце діяльності | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Напрями діяльності | Музичне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка (1999) |
Зміст
Життєпис
Народилася у сім’ї залізничників. 1977 закінчила Львівську музичну середню спеціалізовану школу-інтернат імені С. Крушельницької (тепер Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької). Водночас навчалася приватно теоретичних дисциплін і композиції 1975–1977 у композитора, педагога А. Нікодемовича (1925, тепер Україна — 2017, Польща). 1982 закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка), перший курс — клас фортепіано у професора П. Юрженка (1942–2021), з другого курсу — клас композиції у професора В. Флиса; у 1984 — аспірантуру Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) з композиції, клас професора М. Скорика.
З 1985 — член Національної спілки композиторів України, 1999–2010 — заступник голови її Київської організації, 2010–2022 — голова організації.
Працювала у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського: викладач композиції (з 1992), професор кафедри композиції (з 2011; тепер кафедра композиції, інструментовки та музично-інформаційних технологій), декан історико-теоретичного та композиторського факультетів (2004–2015).
Творчість
У творчості Гаврилець органічно поєднані класично-романтичні стилістичні традиції та модернові технічні новації 20–21 ст. Інтонаційна константа її музики базується на сполучанні квазі-фольклорного мелодизму (що ґрунтується на джерелах прадавнього автентизму) з православно-духовною стилістикою та модерново-авангардною лексикою. Її музика лірично-психологічного типу висловлювання, спрямована насамперед на розкриття чуттєво-емоційної сфери, внутрішнього світу людини. Через фольклор у неофольклорних творах, літургійно-духовну тематику в духовних композиціях та інструментальний мелодизм в інструментальних опусах композиторка відтворює красу музичного естетизму, створюючи музику заради краси самої музики.
У творчому доробку Гаврилець музика різних жанрів:
• симфонічна — 2 симфонічні поеми (перша — 1983, друга — «Знаки», 2013), 2 симфонії (перша — 1990, друга — «Паралелі» (2008)), 2 концерти — для фортепіано з оркестром (1982), для альта з оркестром (1984);
• камерно-інструментальна — для камерного оркестру — камерні симфонії («In memoriam», 1995; «Симфонія-диптих», 2011), «Canticum» (1999), «A-corda» для альта і струнних (2001), «Хорал» для струнних (2005), «Капричіо на честь святого Миколая» (2008), «233943 Falera» (2011), «Гімн (2014);
• для камерних ансамблів різних складів — 2 духових квінтети (1984, 1992), 4 струнних квартети (№ 1, 1981; № 2 «Ремінісценції», 1997; № 3 «До Марії», 1999; № 4 «Експресії», 2003), квартет саксофонів (1991), дуети — Соната для альта і фортепіано (1988), «Рапсодія-діалог» для флейти і фортепіано (1992), «Осіння музика» для тенора-саксофона і фортепіано (1996), Дует для двох скрипок «За межею тіла і душі» (2007);
• для різних інструментів соло — «Варіації» (1979), Соната (1980), «П’єси» (1997), «Гравітації» (1999) для фортепіано, «Екслібриси» для скрипки-соло (1995), «In B» для сопрано-саксофона чи кларнета (1997), «Довкола вогню» для гітари (2004), Диптих для баяна (2006) тощо;
• камерно-вокальна — Три романси на вірші С. Майданської для сопрано і фортепіано (1983), камерна кантата «Погляд у дитинство» на вірші М. Вінграновського для сопрано і камерного оркестру (1987);
• хорова для різного виконавського складу (жіночого, чоловічого, мішаного а капела та для хору і оркестру).
Головне місце в ієрархії жанрових пріоритетів Гаврилець посідає хорова музика. На першому етапі творчості (кінець 1970-х — 1998) писала її на вірші українських поетів: «Скриня» на вірші С. Майданської (1980); «Живи, Академіє!» та «Мій Боже любий, заступись» (пам’яті М. Березовського), обидва — на вірші Ф. Млинченка (1992); «Три хори» (1983), «Lamento» (1993), обидва — на вірші О. Олеся, «Ти до мене прийшла» на вірші В. Симоненка (1998), «Благословенний шлях життя» на вірші М. Морозенко (2000), «Все упованіє моє» на вірші Т. Шевченка (2002).
Два останні десятиліття творчості (1998–2022) у цій жанровій царині переважали два образно-тематичні напрями:
• композиції неофольклорного характеру, народно-пісенні обробки, створення на основі українського пісенного фольклору великоформатних фолк-опусів — фолк-дійства («Золотий камінь посіємо», 1997–1998), фолк-концерту («Кроковеє колесо» на народні тексти, 2004), фолк-ораторій — на новорічно-різдвяну обрядово-календарну тематику «Барбівська коляда» (2011), її камерний варіант «Буковинське Різдво» (2015), на історичну тематику — «Віють вітри» (2018);
• духовна музика на канонічно-літургійні та біблійні тексти (псалми, молитви тощо).
Ганна Гаврилець - Елегія для фортепіано. Грає Ірина Шестеренко
«Хорал» Ганни Гаврилець. Виконує Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під батутою диригента Володимира Сивохіпа.
Музичний доробок
До українського фольклору композиторка вперше звернулась 1997–1998. На основі численних обробок створено перше фолк-дійство «Золотий камінь посіємо» для народного голосу, хору хлопчиків, інструментальних груп, симфонічного оркестру та балету. Написано з нагоди ювілею співачки Н. Матвієнко, яка надала композиторці велику кількість народних пісень різних регіонів України; поставлено 11.03.1998 у Національному палаці мистецтв «Україна» (м. Київ). Твір новаторський за жанровим рішенням і формоутворенням, ґрунтується на поєднанні низки жанрів (хорового концерту, ораторії, кантати, дійства). До монументального (6-частинного) твору увійшли композиції для симфонічного оркестру («Створення світу», «Весна світу. Жертвоприношення», «Слава стольному Києву», «Орда. Плач-колискова»), голосу, хору і симфонічного оркестру (хорова кантата «Ввійди і ти у цей собор» на вірші С. Майданської), численні обробки українських народних пісень для голосу і камерного оркестру («Ой ти, соловейку», «Русальна», «Орел поле поорав», «Сьогодні Івана», «Купалочка», «Ой до бору стежечка», «Засвічу свічу», «Що петрівочки дві неділечки») і для голосу з хором («Весняні забави», «Нова радость», «Гой питалася княжа корона», «У нашого пана», «Мати милосердна», «Щиголь тугу має», «Ой горе тій чайці»). Хорові обробки пісень з цього ораторіально-сценічного дійства увійшли до базового репертуару різних хорових колективів (зокрема, Муніципального академічного камерного хору «Київ»). Обробки для голосу і камерного оркестру виконувала протягом 20 років Н. Матвієнко разом з Національним ансамблем солістів «Київська камерата».
Від 1998 Гаврилець постійно зверталася до фольклору, створюючи обробки українських народних пісень як самостійні композиції та підґрунтя для написання великоформатних неофольклорних творів. 2011 створено фолк-ораторію «Барбівська коляда» на основі 16 автентичних українських народних пісень новорічно-різдвяного календарно-обрядового циклу (колядки, щедрівки, різдвяні канти, ліричні пісні), записаних і літературно відредагованих мешканкою с. Барбівців (тепер с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області) філологом Т. Євстафієвич. Прем’єра відбулася 17.01.2011 у Колонній залі Національної філармонії України у виконанні Національної капели України «Думка» (диригент Є. Савчук), великого дитячого хору Національної радіокомпанії України (керівник Т. Копилова), хору хлопчиків «Дзвіночок» (керівник Р. Толмачов), солістів (О. Нікітюк, М. Тищенко, М. Майборода), ансамблю ударних інструментів «Ars Nova» (керівник Г. Черненко), інструментальної групи — В. Литвин (скрипка), А. Войчук (цимбали), О. Журавчак (сопілка). На основі «Барбівської коляди» авторкою зроблено версію ораторії під назвою «Буковинське Різдво» (2015) з адаптацією під камерний хоровий склад муніципального академічного камерного хору «Київ». Прем’єра відбулася 17.01.2015 у Колонній залі Національної філармонії України (диригент М. Гобдич).
Фолк-ораторію «Віють вітри» для мішаного хору, ударних та народних інструментів написано на основі 12 українських народних історичних пісень (бойових, героїчних, козацьких), зібраних композитором і диригентом О. Кошицем. Світова прем’єра відбулася 02.10.2018 у Колонній залі ім. М. Лисенка Національної філармонії (Муніципальний академічний камерний хор «Київ», диригент М. Гобдич).
З 2000 Гаврилець звернулась до духовно-релігійної тематики. На замовлення М. Гобдича до Всеукраїнського хорового конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття 2001» створила кілька духовних творів (псалмів): для чоловічого хору — «До тебе приношу я, Господи, душу мою», для жіночого — «Блаженний, хто дбає про вбогого», для мішаного — «Боже мій, нащо мене Ти покинув?» (усі — 2000–2001). На конкурсі стала володаркою Гран-прі, призу глядацьких симпатій, першої премії за твір для чоловічого хору і другої — для жіночого.
Писала хорові духовні твори в стилістиці православної традиції: псалми на тексти Псалтиря царя Давида — «Тільки в Богові спокій душі моїй» для мішаного хору (2004) та інші, Великодній концерт для мішаного хору «Нехай воскресне Бог!» на канонічні тексти (три частини, 2004), опуси літургійної тематики — «Херувимська пісня», «Тебе поєм» (обидва — 2001), «Достойно є» (2013), «Отче наш» (2018), «Тропар до Пресвятої Богородиці» (2018), усі — для мішаного хору, «Богородице, Діво, радуйся» для жіночого хору (2004) тощо. Створювала також музику зі зверненням до західноєвропейської католицької традиції: «Stabat Mater» для хору і оркестру, «Kyrie eleison» для мішаного хору (обидва — 2002), «Miserere» для хору і оркестру (2008).
У спадщині Гаврилець обробки українських народних пісень (для хорового складу і для голосу з оркестром): «Свят-вечір», «Повій, вітроньку», «Ой ти, соловейку», «Цвіте терен» тощо.
Писала естрадні пісні на вірші Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, Б. Олійника, Ф. Млинченка (нар. 1956, Україна), Б. Чіпа (нар. 1946; Україна), О. Кононенка (нар. 1957; Україна), найвідоміші: «Осіння пісня», «Хай буде легко», «Послухай цей дощ», «Двори стоять у хуртовині», усі — на вірші Л. Костенко, «Мольба» на вірші Д. Павличка , «Мокрий блюз» на вірші Ф. Млинченка тощо (усі — 1989–1996). Серед виконавців — Т. Повалій (нар. 1964; Україна), В. Свирид (нар. 1956), Ж. Боднарук (нар. 1967) та інші.
Твори Гаврилець виконували: диригенти — І. Головчин (1956–1998; РФ), Е. Хачатурян (нар. 1930, тепер РФ — 2000, Вірменія), Ф. Керімов (нар. 1954, тепер Азербайджан), С. Камартін (нар. 1945, Швейцарія), Ф. Глущенко, В. Матюхін, В. Сіренко, Б. Которович, В. Блінов (нар. 1950, тепер РФ — 2006, Україна), Р. Кофман; хорові диригенти — З.-Б. Антків, Є. Савчук, М. Гобдич, В. Сивохіп, О. Вацек (нар. 1955), Л. Байда (нар. 1960), К.-Г. Кондрацька (нар. 1944, Україна; живе в Канаді); солісти-інструменталісти: альтист Д. Гаврилець (нар. 1958), піаністи О. Рапіта (нар. 1964), Й. Ермінь (нар. 1960), Ю. Кот (нар. 1966), усі — Україна та інші.
Нагороди та визнання
Лауреат І Всеукраїнського фестивалю популярної музики «Червона рута» (Чернівці, 1989), міжнародного конкурсу композиторів ім. І. та М. Коць (Київ, 1995), Всеукраїнського хорового конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» (проходив у м. Києві в рамках міжнародного хорового фестивалю «Золотоверхий Київ», 2001).
Лауреат мистецької премії «Київ» ім. А. Веделя (Київ, 2005).
Нагороджена орденами Святого Рівноапостольного князя Володимира (2005), княгині Ольги ІІІ ступеня (2008) та княгині Ольги ІІ ступеня (2013).
Додатково
Про Гаврилець українським телеканалом «Культура» знято телефільм «Музика і музиканти. Ганна Гаврилець» (2017, режисер В. Муржа).
Чоловік композиторки альтист заслужений діяч мистецтв України Д. Гаврилець (нар. 1958, тепер Україна) — перший виконавець її альтових творів. Сонату для альта і фортепіано вони часто виконували разом.
Література
- Кияновська Л. Стильові тенденції у львівській композиторській школі 80–90-х рр. // Мистецькі обрії’99: Альманах: науково-теоретичні праці та публікації. Київ : КНВМЦ «СИМВОЛ-Т», 2000. С. 131–141.
- Коханик І. Про детермінанти індивідуального стилю Анни Гаврилець // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2006. Вип. 44. С.167–179.
- Корчова О. Музика, написана серцем // Музика. 2008. № 2. С. 10–12.
- Бенч О. Фольклорні архетипи у хровій творчості Ганни Гаврилець // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2009. Вип. 75. С. 57–70.
- Коханик И. Между полистилистикой и метастилем: о стилевых исканиях украинских композиторов на рубеже ХХ–ХХІ веков // Київське музикознавство: Музикознавство у діалозі. 2010. Вип. 33. С. 102–115.
- Беркій О. Рецепція образу MaterDolorosa в українському ментальному просторі (на прикладі StabatMater Ганни Гаврилець) // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2011. Вип. 95. С. 270–278.
- Пучко Ю. Духовно-музыкальные композиции Анны Гаврилец в контексте современного хорового искусства Украины // Київське музикознавство. 2011. Вип. 36. С. 240–250.
- Северинова М. Архетип софійності як основа музично драматургічного потенціалу (на прикладі творчості Ганни Гаврилець) // Київське музикознавство. 2011. Вип. 38. С. 230–238.
- Луніна А. «Барбівська коляда» — візитівка Нового року // Музика. 2012. № 1. С. 4–7.
- Сухомлінова Т. Проблеми періодизації хорової творчості Ганни Гаврилець // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2012. Вип. 36. С. 338–347.
- Багрій Т. Творчість Ганни Гаврилець: від витоків до світового визнання // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2013. № 2 (11). С. 153–156.
- Нискогуз І. «Золотий камінь посіємо» Г. Гаврилець в аспекті сучасного композиторського трактування фольклору // Київське музикознавство. 2013. Вип. 46. С. 121–128.
- Луніна А. Ганна Гаврилець: «Успіх для мене — новий твір...» // Музика. 2014. № 2. С. 40 –45.
- Нискогуз І. Особливості трактування українського фольклору в ораторії «Барбівська коляда» Ганни Гаврилець // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. 2014. Вип. 32. С. 183–191.
- Лунина А. Анна Гаврилец. Аутентика: глубинная почвенность, ментальная характерность, национальная своеобычность... — попытка понять «предел смысловой беспредельности»? // Композитор в зеркале современности : в 2 т. Київ : Дух і Літера, 2015. Т. 1. С. 85–166.
- Перцова Н. Характерные черты хорового творчества Анны Гаврилец // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2016. № 2. Вип. 35. С. 177–182.
- Луніна А. Про Ганну Гаврилець без пафосу і зайвих слів… // Музика. 2022. URL: http://mus.art.co.ua/pro-hannu-havrylets-bez-pafosu-i-zayvykh-sliv/
- Луніна А. Гаврилець, Ганна Олексіївна (в авторській редакції). URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Гаврилець,_Ганна_Олексіївна
- Луніна А. Ганна Гаврилець – ностальгійні спогади, авторське самоспоглядання і коментарі-рефлексії… // Музика. 2023. URL:
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Луніна А. Є. Гаврилець, Ганна Олексіївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гаврилець, Ганна Олексіївна (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
