Гоффман, Йозеф Франц Марія

Гоффман, Йозеф Франц Марія1.jpg

Гоффман, Йозеф Франц Марія

(Hoffmann, Josef Franz Maria)

Народження 15.12.1870
Місце народження Бртніце
Смерть 07.05.1956
Місце смерті Відень
Напрями діяльності архітектура
Палац Адольфа Стокле у м. Брюсселі
(Стокле дім).
Інтер’єр їдальні в палаці А. Стокле у м. Брюсселі з мозаїчними панно роботи Г. Клімта.
Проєкт австрійського павільйону на Міжнарожній художній виставці у м. Римі.
Вілла Сківа-Примавесі у м. Відні

Го́ффман, Йо́зеф Франц Марі́я (нім. Hoffmann, Josef Franz Maria; 15.12.1870, м. Пірніц, тепер Бртніце, край Височина, Чехія — 07.05.1956, м. Відень, Австрія) — архітектор, дизайнер, один із основоположників стилю сецесії, автор низки споруд у м. Відні, Бельгії, Чехії, почесний доктор Віденського технічного університету (з 1951), почесний доктор Дрезденського технічного університету.

Життєпис

Народився у заможній німецькій сім’ї: батько протягом 35 років був мером м. Пірніца (тепер Бртніце). 1887–1891 навчався у Вищому державному технічному училищі у м. Брно, працював у військовому проєктному бюро у м. Вюрцбурзі. 1892–1896 навчався архітектурі в Академії образотворчих мистецтв у м. Відні. Учень О. Вагнера. За свій дипломний проєкт отримав «Римську премію» — стипендію для навчально-творчої мандрівки Італією 1895–1896. З 1897 працював у проєктному бюро О. Вагнера. 03.04.1897 разом із Г. Клімтом, А. Роллером, Й. Ольбріхом заснував незалежне «Об’єднання художників Австрії», назване «Сецесіон». Вийшов із нього 1905. 1903 разом із дизайнерами й промисловцями заснував Віденські майстерні (Wiener Werkstätte), які працювали до 1932 у сфері декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури: дизайну меблів, посуду, одягу, тканин, ювелірних прикрас, виробів із металів і скла тощо. 1907 став співзасновником Німецького Веркбунда, 1912 — Австрійського Веркбунда (творче й ділове об’єднання художників, архітекторів, промисловців і експертів). 1899–1936 викладав у Віденській школі ужиткового мистецтва, 1936–1956 керував архітектурним відділенням в Академії образотворчих мистецтв у м. Відні. 1938 вітав Аншлюс, проте нацисти оголосили його «дегенеративним художником-декоратором». Попри це, за його проєктами 1938–1945 колишнє німецьке посольство у м. Відні перебудовано на «Будинок Вермахту» (не збережено) та 1940 створено декоративну вазу, прикрашену зображеннями дубового листя, мечів і свастики. 1950 заснував Федерацію сучасних художників і був керівником австрійського генерального комісаріату Венеційського бієнале, членом Австрійського художнього сенату (офіційний орган з питань мистецтв).

Творчість

Й. Гоффман у ранній творчості орієнтувався на французький та бельгійський модерн (ар-нуво). Після 1900 звернувся до тогочасного британського мистецтва, яке вразило його своєю простотою та геометричністю форм — рух «Артс енд Крафтс», творчість Ч. Р. Макінтоша. Лапідарність, властива раціональному напряму модерну, характерна для більшості робіт Й. Гоффмана 1910-х (санаторій у Пуркерсдорфі біля м. Відня 1904–1906, проєкт австрійського павільйону на Міжнародній художній виставці у м. Римі 1911). Тісно співпрацюючи з О. Вагнером, Й. Ольбріхом, Г. Клімтом, брав участь у всіх виставках «Сецесіону» протягом 1897–1903, сприяв міжнародному визнанню стилю віденської сецесії, проте сам дотримувався стриманішої стилістики. Його вважають одним із тих майстрів, які започаткували архітектуру сучасну (модернізм, функціоналізм).

Переважно проєктував сімейні вілли у м. Відні, його околицях, Чехії, Бельгії, комплексно вирішуючи розпланування території, архітектуру всієї будівлі, дизайн інтер’єрів, меблів, творів декоративно-ужиткового мистецтва. Найбільш значущою реалізацією є Стокле дім. Деякі з його проєктів профінансував сталеливарний магнат К. Вітгенштайн (1847–1913; Німеччина — Австрія; батько філософа Л. Вітгенштайна). У складі групи архітекторів брав участь у створенні соціального житла у м. Відні. У 1920-х його зацікавило будівництво державних багатоквартирних житлових будинків для робітників і першим реалізованим проєктом став будинок у віденському районі Клозе-гофі 1924–1925. Організовував виставки проєктів дешевих будинків простої конструкції. Одна з його новацій — засклені сходові клітки з зовнішнього боку кожного будинку — надавала різноманітності фасадам. Інший прийом, запозичений у Ле Корбюзьє, — тераса на даху будинку. Запроєктував низку австрійських національних павільйонів для різних міжнародних виставок. Останньою великою роботою перед Другою світовою війною був павільйон Австрії на Венеційському бієнале 1934 (не збережено, але відновлено 1984).

Серед творів Й. Гоффмана:

  • двоквартирний будинок К. Мозера і К. Молля у м. Відні 1900–1901;
  • вілла Е. Аста 1909–1911;
  • надгробок на могилі Г. Малера 1911;
  • вілла Сківа-Примавесі 1913–1914 (усі — в м. Відні);
  • австрійський павільйон на виставці Веркбунда у м. Кельні 1914;
  • вілла С. Кніпс 1923–1924;
  • житловий комплекс Антон Гьольцль-гоф 1928–1932;
  • пам’ятник О. Вагнеру 1930;
  • житловий комплекс на вулиці Боехтурмгассе 1949–1950;
  • житловий будинок на вулиці Зільбергассе 1951;
  • житловий будинок на вулиці Гайлігенштадтерштрассе 1953–1954 (усі — в м. Відні).

Визнання

Велика державна премія Австрії в галузі архітектури (1950). Командорський хрест Італійської республіки (1950). З 2006 у розгромленому комуністами 1945 родинному будинку Гоффманів у центрі м. Бртніце діє меморіальний музей Й. Гоффмана як спільний заклад Чехії та Австрії.

2009 Стокле дім внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Додатково

  • Син Вольфганг Гоффман (1900–1969; Австрія — США) також був архітектором.
  • Брошку, виготовлену 1908 за ескізом Й. Гоффмана, 2015 продали на аукціоні у м. Відні за 529 200 євро.

Література

  1. Norwich J. J. Great Architecture of the World. London : Mitchell Beazley Publishers Limited, 1979. P. 230–231.
  2. Zednicek W. Josef Hoffmann und die Wiener Werkstätte. Wien : Verlag Walter Zednicek, 2006.
  3. Zednicek W. Otto Wagner und seine schule. Wien : Verlag Walter Zednicek, 2008. P. 5–11, 188–189.
  4. Borngasser B. Architecture from the Late Nineteenth Century to the Present Day // Vienna: Art and Architecture. Vienna : H. F. Ullmann, 2008. P. 276–311.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гоффман, Йозеф Франц Марія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гоффман, Йозеф Франц Марія (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶