Дорміторій
Дорміто́рій (лат. dormitorium, від лат. dormire — спати) — спальна зала монахів у західнохристиянському (католицькому) монастирі; пізніше — корпус із келіями для ченців.
Загальні принципи організації чернечого життя в середньовіччі, що були закріплені у монастирських статутах: простота, аскетизм, відсутність особистої власності та приватності, послух. Бенедикт Нурсійський (автор бенедиктинського статуту, за яким діяли більшість середньовічних монастирів з 6 ст.) напучував, що чернець має задовольнятися для сну солом’яною підстилкою та ковдрою, спати одягнутим і підперезаним. Братія завжди мусить бути напоготові, щоби за поданим знаком поспішити до Божої справи та заохочувати один одного. Відтак всі насельники (насельниці) монастиря, за винятком абатів (абатис), які мали власні покої, спали у загальному приміщенні — великій залі дорміторія: або на підлозі, вкритій шаром соломи, сінниках, матрацах, або на грубих ліжках. Різні чернечі ордени приписували різний «рівень комфорту».
У 6–9 ст. поширилося типове для більшості абатств планування, де з південного боку внутрішнього подвір’я (клуатру) розміщено спальний корпус (один або декілька, наприклад, окремий для конверсів). Найчастіше мав вигляд двонефної зали. Планом передбачено зручний прохід (сходи) з дорміторію на церковні хори, щоби монахи могли швидко дістатися до місця нічних служінь і молитов.
У конвентах (див. у ст. Замок) військових чернечих орденів — казарма-спальня.
У 13–14 ст., зі зменшенням кількості насельників, окремі кімнати (келії), відгороджені тканиною, завісою чи дерев’яними ширмами, панелями, отримали каноніки. Пізніше (у більшості монастирів аж у 20 ст.) — всі монахи. Дорміторієм, за традицією, називали ту частина монастиря, де були розміщені келії. Але в деяких чернечих орденах із суворим статутом, наприклад у трапістів (відгалуження цистерціанців), спільні дорміторії збереглися дотепер.
Термін вживали також на позначення спальних приміщень у притулках, боговгодних закладах для бідних, старих, немічних.
Тепер дорміторіями називають і кімнати для ночівлі у хостелах, гуртожитках, де облаштовано зазвичай від 4 до 16 спальних місць (найчастіше двоярусних ліжок).
Література
- Дюбі Ж. Доба соборів. Мистецтво та суспільство 980–1420 років / Пер. з фр. Г. Філіпчук, З. Борисюк. Київ : Юніверс, 2003. 320 с.
- Greene P. J. Medieval Monasteries. London; New York : Continuum, 2005. 270 p.
- Signori G. Zelle oder Dormitorium? Klösterliche Raumvisionen im Widerstreit der Ideale // Zeitschrift für Architekturgeschichte. 2012. Is. 4 (1). Р. 55–68.
- Davril A., Palazzo É. La vie des moines au temps des grandes abbayes, Xe–XIIIe siècles. Paris : Fayard, 2013. 344 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Дорміторій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дорміторій (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
