Зауер, Йоганн-Баптист
|
Зауер, Йоганн-Баптист | |
|---|---|
| Народження | невідомо«невідомо» не є числом |
| Місце народження | Краків |
| Смерть | 1700 |
| Місце смерті | Лубни |
| Місце діяльності | Річ Посполита, Україна |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | бароко українське |
За́уер, Йога́нн-Бапти́ст (пол. Jan Zaor, Zahor, Zaur, Zaorowicz; рік народження невідомий, м. Казімеж, тепер у складі м. Кракова, Польща–1700, м. Лубни, тепер Полтавської області, Україна) — архітектор, представник стилю бароко, автор низки церковних споруд в Україні, Польщі та Литві.
Життєпис
Народився у німецькій сім’ї. Як архітектор розпочав працювати 1638. 1658–1665 — старший майстер цеху мулярiв i каменярiв у м. Кракові. Мешкав у м. Кракові, згодом у м. Вільно (тепер Вільнюс, Литва), працював у різних населених пунктах Речі Посполитої. Брав участь у будівництві монастиря камедулів у м. Пажайслісі (тепер Каунас, Литва; 1672–1674). 1680 на запрошення Чернігівського архiєпископа Лазаря Барановича переїхав з м. Вільно до м. Чернiгова і спорудив 1680–1684 у Троїцько-Іллінському монастирі у Чернігові Троїцький собор. 1684 виїздив до м. Глухова для консультування архітекторів, які спорудили Успенський собор у Дівочому монастирі. Того ж року в Батурині зустрічався з гетьманом І. Самойловичем, обговорював з ним свої проекти і на його замовлення 1684–1690 спорудив разом з помічником Мартином Томашевським (17 ст.) поблизу м. Лубен у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі Спасо-Преображенський собор та північну браму з надбрамною Михайлівською церквою (остання не збереглася). 1690 повернувся до Польщі й 1690–1693 брав участь у відбудові після пожежі костелу Святого Хреста і Різдва Діви Марії в монастирі Пресвятої Діви Марії Ясногірської (м. Ченстохова, тепер Сілезьке воєводство, Польща). 1695 повернувся в Україну й разом з помічником Афанасієм Пирятинським (17–поч. 18 ст.) розпочав будувати трапезну Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, яку не встиг завершити (не збереглася). У цьому монастирі помер 1700.
Творчість
Запровадив в архітектурі Лівобережної України стильові форми західного бароко, започаткував формування у монументальному сакральному будівництві доби гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи оригінальної стилістики українського бароко, вплинув на зодчих наступного покоління, які втілювали архітектурні задуми гетьмана І. Мазепи (Й. Старцев, І. Зарудний).
Більшість архітектурних витворів Зауера збереглися, зокрема:
- будівля Лорети (дім Пресвятої Богородиці) в комплексі парафіяльного костелу с. Голумб, тепер Люблінське воєводство, Польща, 1638;
- Троїцький костел у с. Тарлув, тепер Свентокшиське воєводство, Польща, 1650;
- Королівська капела парафіяльного костелу св. Іоана Хрестителя та Варфоломія у м. Казімеж-Дольний, тепер Люблінське воєводство, Польща, 1653;
- костел св. Петра і Павла монастиря августинцiв на Антакальнісі у м. Вiльнюсi (1668–1675);
- Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігові, 1680–1684;
- Спасо-Преображенський собор Мгарського Спасо-Преображенського монастиря 1684–1690.
Визнання
Як архітектор найвищої кваліфікації у тогочасній Україні (Гетьманщині) та Речі Посполитій був удостоєний особистого спілкування з церковними владиками (Чернігівський архієпископ Лазар Баранович), керівниками найвищого рангу (гетьман України І. Самойлович, великий Литовський гетьман i воєвода Вiленський М. К. Пац), листувався з гетьманом І. Самойловичем.
Цитата
«Жодна споруда, зведена Й.-Б. Зауером, не повторюється. Хоча в усіх є спільні риси, притаманні творчій манері зодчого. Всі пам’ятки своєрідні і неповторні, що зумовлювалося смаками і вимогами замовників, місцевими художніми традиціями, участю в роботі місцевих майстрів, природними умовами. Творчість архітектора Йоганна-Баптиста Зауера (…) залишила помітний слід в культурі українського, литовського і польського народів. Він працював в Україні (Чернігів, Мгарський монастир біля Лубен на Полтавщині, Глухів), у Литві (Вільнюс, Пажайсліс), у Польщі (Краків, Ченстохова). На прикладі діяльності зодчого можна наочно побачити, як поширювався стиль бароко, незважаючи на державні кордони як в католицьких, так і в православних державах»
Цит за: Адруг А. К. Творчiсть архiтектора Йоганна-Баптиста Зауера. «Сіверянський літопис», 2006. № 5. С. 24.).
Література
- Говденко М. М. Дві споруди зодчого Йоганна Баптиста. З історії української реставрації. Київ : Українознавство, 1996. С. 244-251.
- Адруг А. К. Творчiсть архiтектора Йоганна-Баптиста Зауера. «Сіверянський літопис». 2006. № 5. С. 19-25.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Зауер, Йоганн-Баптист // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зауер, Йоганн-Баптист (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
